ЕКСКЛЮЗИВ Шукачі та першовідкривачі: чим займаються дніпровські геологи

06 квітня 2025 р. 10:03

06 квітня 2025 р. 10:03

Сьогодні професійне свято представників однієї з найромантичніших професій – геологів. Відповідний указ у лютому 1995 року підписав президент. Але, звісно, історія дніпровської геології набагато довша, ніж три десятиліття. Вона триває і зараз.  Сьогодні багато наших розвідників і дослідників земних надр працюють далеко за межами рідного міста. Але затребувані вони і на Дніпропетровщині. Про те, чим займаються дніпровські геологи розповість «Наше місто» .

Імена легендарних вчених отримали рідкісні мінерали

Традиція відзначати свій день у першу неділю квітня для геологів не нова. Таємниць і секретів у цьому немає. Зазвичай на початку цього весняного місяця стартували польові робіт. Нині, щоправда, українські геологи не живуть місяцями в наметах і не здійснюють багатокілометрові походи, але все одно вони залишаються неперевершеними знавцями земних багатств.

– Багато років усі знали наш факультет, як геологорозвідувальний, – розповідає Аліна Загриценко, декан факультету природничих наук і технологій НТУ «Дніпровська політехніка» . – Геологів тут готували з 1918 року. Починаючи з 1990-х, геологорозвідка твердих корисних копалин в Україні не ведеться, але проводиться розвідка нафтогазових родовищ, геолого-економічна оцінка родовищ для потенційних інвесторів. Наші фахівці потрібні й затребувані!

Свого часу Аліна Миколаївна також спокусилася цікавою професією, хоча, як вона сама стверджує, це була доля.

– Я виросла на Донеччині, у Добропільському районі (зараз Краматорський), в оточенні шахтарів, – зазначає співрозмовниця. – День шахтаря був головним святом. Як Новий рік. Тому й вирішила пов’язати життя з вуглевидобутком, з геологією. Але вже в інституті зрозуміла, що геологія набагато багатша. Відкрила для себе масу нового і цікавого. Надихнув приклад наших видатних випускників. Випускник 1957 року Юрій Олександрович Полканов розробив методи діагностики та технології збагачення сортування дрібних природних алмазів. На його честь названо рідкісний мінерал полкановіт. Ім’я ще одного легендарного нашого випускника Йосипа Ісаковича Танатара отримав знаменитий камінь-хамелеон танатарит.

Праці Йосипа Ісаковича суттєво вплинули на розробку корисних копалин Криворіжжя. Саме він відкрив родовище уранових руд у Жовтих Водах. Утім, наш регіон знаменитий не тільки ураном.

Чим багата Дніпропетровщина

Кажуть, що в нашій області є все. Ну або майже все: залізні й титанові руди, марганець, нікель, хром, граніт, каолін. Є газ і навіть золото.

– Напевно, найцінніше в наших надрах – залізні руди, – вважає Віктор Бойко, завідувач лабораторії кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин. – Взагалі Криворізький залізорудний басейн – одне з найунікальніших родовищ заліза. Титанові руди – Малишевське або Самотканське родовище в районі Вільногірська. Марганцеві руди – Марганець, Покров. Ми багаті будівельними матеріалами. Уздовж русла Дніпра, вище і нижче за течією маса гранітних кар’єрів. Є вони і по притоках нашої головної річки. Є в області каолін або біла глина. Родовище такої глини є в районі станції Просяної. Вугілля Західного Донбасу за якістю, звісно, поступається донбаському, але в його попелі виявили ванадій, який використовують в авіаційній і космічній промисловості. Ще в 1970-ті японці пропонували викупити попіл з Придніпровської ТЕС , але ми не продали. Самим може знадобитися.

Є в нас і золото. Спецдозвіл на його видобуток є, але поки що воно не видобувається.

– Дніпропетровщина має зеленокам’яні породи або зеленокам’яні пояси, – констатує Сергій Шевченко, завідувач кафедри загальної та структурної геології Дніпровської політехніки . – У них є золото. Поставлено на баланс кілька родовищ і проявів. Приміром, Сурська зеленокам’яна структура. Золото там є переважно в скельних породах на глибині в середньому 200 метрів. Ліцензію на його видобуток продано, спецдозвіл є. Поки що його не реалізовано.

Ну і само-собою сьогодні у всіх на слуху наші рідкоземельні елементи, які розрекламував на весь світ Дональд Трамп.

Почім місцеві рідкоземельні метали

Рідкоземельними металами називають групу з 17 елементів, до якої входять скандій, ітрій і лантаноїди (лантан, церій, празеодим, неодим, прометій, самарій, європій, гадоліній, тербій, диспрозій, гольмій, ербій, тулій, іттербій, лютецій).

Назва їх говорить сама за себе: вони дійсно рідко зустрічаються в земній корі. Ці елементи справді цінні, оскільки широко застосовуються в електроніці, оборонній промисловості та альтернативній енергетиці.

Західні аналітики оцінили українські рідкоземи в мільярди доларів. Відомо, що близько 70% з цінних елементів знаходяться в Донецькій, Дніпропетровській і Луганській областях. До перспектив їхнього реального видобутку дніпровські геологи ставляться зі стриманим оптимізмом.

– Значно більші запаси рідкоземельних елементів на Донеччині, – стверджує доктор геологічних наук Сергій Шевченко. – Це Азовське, Мазурівське, Петрово-Гнутівське родовища. На жаль, ці території зараз окуповані. Є рідкоземи і в нашому регіоні. Наприклад, у Жовтих Водах, на ділянці з урановою рудою є скандій. Чи реально розробляти наші родовища? Так, але необхідно, щоб інвестор оцінив реальні витрати. Крім самого підприємства з видобутку, потрібно поруч побудувати збагачувальну фабрику, щоб не возити руду далеко. Тобто інвестиції мають бути розраховані на довгострокову перспективу в 10-15, а то й у 20 років.

Чи знайдеться такий інвестор, поки що незрозуміло, оскільки є більш доступні рідкоземи.

– У Китаї цінні рідкісноземельні елементи містяться не в скельних, а в осадових породах, у глинах, і видобувати їх набагато легше, – зазначає завідувач кафедри загальної та структурної геології.

Фахівець підкреслив, що про багатство наших надр було відомо давно, але технології видобутку цінних металів не було. Нині ж, коли триває війна з рф , видобуток того ж скандію чи лантану потребуватиме ще більших зусиль. Але справа ця аж ніяк не безнадійна!

Геологам приносять рештки стародавніх тварин і дивовижний бурштин

Наші надра багаті не тільки корисними копалинами. А кожен геолог по суті завжди в пошуках нового і незвіданого. Хто шукає, той завжди знаходить.

– Студенти на практиці нерідко знаходили вельми цінні експонати, які не мають стосунку до мінералів, – зазначає Сергій Шевченко. – Особливо щастило тим, хто працював на Рибальському кар’єрі . Один із наших студентів був особливо везучим. Постійно приносив зуби древніх акул. Як поїде, так і знайде. Бувало, що винахідливий хлопець приносив одразу 3-5 таких зубів.

Палеонтологічні знахідки – зуби акул, бивні мамонтів, рештки викопних тварин сьогодні невід’ємна частина експонатів геолого-мінералогічного музею НТУ «Дніпровська політехніка». Музей міг би поповниться взагалі унікальним раритетом. Але сенсації не сталося. І це на краще. Адже справжні вчені роблять не тільки відкриття, а й закриття сенсацій, що не відбулися.

– Одного разу зателефонував чоловік із Кам’янського і повідомив про величезний зразок бурштину, – згадує науковець. – За словами кам’янчанина, диво-бурштин важив кілограмів 15. Це вражало, адже найважчий зразок бурштину, наскільки пам’ятаю, важив утричі менше. А тут, жарт чи ні, майже пуд! Але коли нам привезли цю «сенсацію», виявилося, що це шматок звичайної епоксидної смоли.

Сьогодні дніпровські геологи працюють по всьому світу. Вони є в Африці і навіть в Антарктиді. Напевно хтось із них не раз поповнить геологічний музей улюбленого вишу справжніми сенсаційними експонатами, справжність яких підтвердять найавторитетніші експерти.

Фото Валерія Кравченка, автора та з архіву Аліни Загриценко

Дніпровські