Зрадив Україну — і залишився нікому не потрібен: що сталося з дніпрянином, який працював на російську розвідку Росія продовжує гучно заявляти про «захист своїх», однак насправді їй байдуже на громадян України, які зрадили батьківщину і стали на…

16 квітня 2025 р. 19:23

16 квітня 2025 р. 19:23

Росія продовжує гучно заявляти про «захист своїх», однак насправді їй байдуже на громадян України, які зрадили батьківщину і стали на службу її спецслужбам. Колаборантів, засуджених за шпигунство, диверсії чи співпрацю з окупантами, рф не включає до списків на обмін. Україна натомість неодноразово пропонувала обміни, щоби повернути власних полонених. Проте російська сторона вперто мовчить. Серед «покинутих» росією і Костянтин Малахов із Дніпра, який багато років передавав ворогу секретну інформацію. Про це повідомляє “Дніпро Оперативний” з посиланням на “Наше місто” .

Костянтин Малахов мешкав на ж/м Діївка в Дніпрі. Колишній учасник АТО, активний громадський діяч — усе це було фасадом. Насправді ж він ще з 2014 року мав зв’язки з проросійськими політиками, зокрема Іллею Кивою, а після початку повномасштабного вторгнення напряму контактував із російською розвідкою.

Використовуючи анонімні месенджери, Малахов регулярно передавав ворогу детальну військову інформацію: координати українських підрозділів, маршрути руху техніки, розташування блокпостів, ППО, інфраструктурних об’єктів і транспортних вузлів на Дніпропетровщині.

За даними СБУ, свою діяльність він маскував під релігійно-соціальну ініціативу. Був співзасновником благодійного фонду «Центр соціальної адаптації – Преображення», який формально збирав пожертви на храм УПЦ (МП) у Діївці-2. На ділі ж — це стало прикриттям для шпигунської діяльності.

Цікаво, що водночас Малахов працював у великій американській IT-компанії AMC Bridge, а також мав зареєстроване ФОП з видом діяльності «комп’ютерне програмування». Це могло давати йому доступ до даних, що становили інтерес для російських спецслужб.

У жовтні 2022 року Служба безпеки України провела спецоперацію, під час якої зрадника було затримано. Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада в умовах воєнного стану. Вирок — 15 років позбавлення волі.

Хоча Малахов ніколи не приховував симпатій до «русского міра», лише у грудні 2024 року, через понад два роки після затримання, він погодився на включення до списку на обмін. Але реакції з боку росії не було. Лише на початку 2025 року депутат держдуми Кузнєцов звернувся до омбудсмена з питанням про долю таких колаборантів — безрезультатно.

Цей випадок яскраво показує, як рф ставиться до тих, хто зрадив власну країну в її інтересах. Обіцянки виявилися порожніми: після використання таких людей просто «списують». Ті, хто повірив у кремлівську пропаганду, залишаються один на один із вироком.

Україна ж продовжує боротися за своїх — тих, хто залишився вірним. Бо наша держава тримається на довірі, солідарності та відповідальності. А історія Малахова — це не лише про шпигунство, а насамперед — про вибір. І про ціну, яку доведеться заплатити за зраду.

Нагадаємо, раніше ми писали, який вирок винесли водію-поліцейському , який влаштував смертельну ДТП в Кривому Розі два роки тому. А ще ми писали, як шахрайка з Дніпра заробляла на переселенцях під час війни.

Дніпровські