ЕКСКЛЮЗИВ Сезон депресій: дніпряни все частіше звертаються до психотерапевтів навесні

21 квітня 2025 р. 10:22

21 квітня 2025 р. 10:22

Коли після довгої зими приходить весна, природа ніби оживає: розпускається листя на деревах, гріє сонце, співають птахи. Але не всі люди сприймають цей сезон як час оновлення. У багатьох саме навесні виникає відчуття безпричинної тривоги, втоми, безсоння, апатії, сльозливості. У народі це явище називають “весняною депресією”. Та чи дійсно це медичний діагноз, чи, можливо, просто тимчасовий психологічний стан, пов’язаний зі змінами в організмі? Аби розібратись у цьому, журналісти “Наше місто” завітали до психотерапевтки Дніпровського міського центру первинної медико-санітарної допомоги 6 – пані Ірини.

На момент нашого візиту на фахівчиню чекала юна дніпрянка Ярослава. Дівчина розповіла, що такі зустрічі з психологинею допомагають їй розібратися у собі.

-Я звернулася з проблемами у стосунках та деякими іншими, – розповідає Ярослава. – Відвідую психотерапевта вже понад два місяці. Наразі можу сказати, що у мене все добре і я майже з усіма питаннями впоралась. Навіть сама вдома вже можу виконувати певні практики, щоб підтримати себе. Я раджу усім при виникненні проблем звертатись до фахівців. Головне – бути відвертою з психологом та не пропускати прийоми.

Весна і депресія – неочікуваний дует

У науковій класифікації психічних розладів існує поняття сезонного афективного розладу . Частіше ми чуємо про “осінню депресію” — стан, який пов’язують із браком світла, сонця, тепла. Але весняна форма цього стану також реальна. На думку психотерапевтів, весняна депресія має свою природу. Вона пов’язана не стільки з нестачею світла, скільки з перебудовою біологічних ритмів, гормональними змінами в організмі, а також із психоемоційним виснаженням, яке накопичується впродовж зими. Людина, яка трималася з останніх сил, може раптово здатися саме навесні — коли зовні здається, що все має налагодитися.

-Весняна депресія, дійсно, існує, – каже психотерапевтка пані Ірина. – Це такий самий стан, який може виникати і в іншу пору року. Він має такі самі симптоми і причини.

Парадокс весняної депресії в тому, що вона часто викликає почуття провини. Мовляв, усе розцвітає, сонце світить, а ти не радієш. Це ще більше загострює внутрішній конфлікт і змушує людину ховати свої переживання. Виглядаєш добре, але всередині — глибоке виснаження. Саме тому весна — один із найскладніших періодів для тих, хто має емоційну вразливість.

Весна в умовах війни — подвійне навантаження

Згідно зі статистикою, з настанням весни кількість звернень зростає. Це не лише біологічна реакція, а й соціальне явище. Люди очікують від весни полегшення, покращення самопочуття. Але часто цього не отримують. Весна, як лакмусовий папірець, підсвічує те, що раніше вдавалося приглушити. Люди починають помічати, що їм важко вставати з ліжка, що дратівливість стає щоденним супутником, що навіть ті події, які мали б тішити, не приносять радості. Більш того, через війну українці живуть у постійній напрузі. Це не могло не позначитися на психологічному здоров’ї.

-У моїй практиці люди звертаються постійно, і у нас потік пацієнтів збільшився під час війни сам по собі, – додала психотерапевтка. – І наразі складно сказати, що така кількість звернень повʼязана саме з порою року. Весна лише додає новий рівень адаптаційного стресу. На фоні того, що люди проживають під час війни, всі тривожні стани дуже загострюються. Організм витрачає сили на адаптацію після зими. А тут ще і війна. Коктейль з гормонів і стресу посилює всі ці процеси.

Іншими словами, весняне загострення психологічних проблем — це не міф. Це радше вікно, через яке краще видно вже наявні труднощі. І коли ресурсу стає менше, будь-яке напруження дається важче.

Найпоширеніші симптоми загострення психологічного стану

• втома,
• дратівливість,
• запаморочення,
• головний біль,
• підвищена чутливість до зміни погоди,
• відчуття пригніченості.

Психолог, психотерапевт чи психіатр: як зрозуміти, до кого звертатися

Зараз в Україні дуже багато уваги приділяється психічному здоров’ю. Ми навчилися відчувати та бачити зв’язок між ситуаціями та нашими реакціями. Почали говорити про внутрішній ресурс та особисті кордони. А ще стали більш відкрито заявляти про власні особливості психіки – депресія чи тривожність. І чим відкритіше ми говоримо, тим більше питань з’являється. Наприклад, що робити, коли виникають проблеми? До кого йти – психолога , психотерапевта чи психіатра?

-Все залежить від ступеню хвороби, – пояснила пані Ірина. – Психолог і психотерапевт працюють без медикаментів. За допомогою терапевтичних технік і методів. Дані фахівці – це спеціалісти з кризової допомоги подолання проблем. Психіатр – це лікар, який вже діагностує и призначає лікування медикаментозно. Загалом у багатьох випадках всі фахівці можуть працювати в колаборації.

Уникнення звернення по допомогу — це не просто відкладання на потім. Це ризик. Бо занедбані психічні стани можуть призвести до соціальної ізоляції, втрати працездатності, руйнування стосунків тощо. Тому варто не зволікати і звернутись по допомогу до сімейного лікаря. А вже він скерує до відповідного спеціаліста.

Хто є хто: короткий лікбез

• Психолог — фахівець із психологічної освітою. Він не лікує хвороби, але допомагає розібратися у життєвих труднощах, стресах, міжособистісних конфліктах. Це людина, до якої йдуть поговорити, коли емоційно боляче, але ще є сили жити далі.
  
• Психотерапевт — це або психолог, або лікар, який пройшов додаткове навчання у методах психотерапії. Він працює з більш глибокими станами: затяжними тривогами, депресіями, посттравматичними синдромами. Його “засоби” — це слова, вправи, техніки, а не пігулки.
  
• Психіатр — це лікар. Медик із дипломом, який вивчає психічні розлади як клінічні стани. Якщо у людини нав’язливі думки, важкі депресії, суїцидальні настрої чи сильна апатія — це вже зона відповідальності психіатра. Він може ставити діагнози та призначати лікування медикаментами.
  

“У депресії немає обличчя”, — цитує  психотерапевтка Ірина відомий вираз. За її словами, зовнішність часто вводить в оману: усміхнені, активні, здавалося б, щасливі люди можуть приховувати глибокий внутрішній біль.

Весняна депресія може торкнутися кожного, незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Особливо вразливі люди, які не дозволяють собі відчувати і проявляти слабкість.

Пам’ятаймо, що турбота про себе – це життєва необхідність. Якщо ви відчуваєте втому чи смуток — це нормально. Дайте собі право відчути, перепочити, зупинитися. Турбуйтеся про себе не тоді, коли почули «тривожні дзвіночки», а щодня. І головне – любіть себе. Саме з цього починається справжнє відродження. Як у природі — так і у серці.

Фото Володимира Федорищева.

Раніше ми писали: Форум «Точки опори» у Дніпрі: психологів, вчителів і соціальних працівників вчили зберігати емоційну рівновагу.

Дніпровські