Пробаційний нагляд в Україні: що це і як працює Зміни в кримінально-виконавчій системі України відкривають нові можливості для правопорушників, які не становлять значної суспільної небезпеки. Однією з таких альтернатив…

27 квітня 2025 р. 11:51

27 квітня 2025 р. 11:51

Зміни в кримінально-виконавчій системі України відкривають нові можливості для правопорушників, які не становлять значної суспільної небезпеки. Однією з таких альтернатив тюремному ув'язненню є пробаційний нагляд. Що це за інструмент, і як він допомагає засудженим повернутися до повноцінного життя в суспільстві — розкаже « Дніпро Оперативний ».

Що таке пробація і пробаційний нагляд

Пробація – це комплексна система наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються до осіб за рішенням суду. Її головна мета – забезпечити безпеку суспільства шляхом виправлення засуджених, запобігання повторним злочинам та надання суду інформації про обвинувачених для прийняття рішення щодо міри покарання. Пробація може застосовуватися як альтернатива позбавленню волі або як частина процесу підготовки до звільнення з місць позбавлення волі.

Пробаційний нагляд є одним із видів кримінального покарання, яке полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом та вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Отже, пробація є ширшим поняттям, яке включає різні види діяльності, спрямовані на роботу з правопорушниками. Пробаційний нагляд є конкретним видом кримінального покарання в рамках цієї системи.

Пробаційний нагляд є важливим інструментом гуманізації системи виконання покарань, надаючи особі шанс на виправлення без ізоляції від суспільства.

Чим пробаційний нагляд відрізняється від позбавлення волі

У пробаційного нагляду та позбавлення волі абсолютно різні підходи та цілі, хоча обидва є видами кримінального покарання. Ось основні відмінності:

1. Ізоляція від суспільства:

• Позбавлення волі: передбачає повну ізоляцію особи від суспільства шляхом її утримання у виправних колоніях або слідчих ізоляторах. Це тягне за собою обмеження практично всіх прав і свобод, включаючи свободу пересування, спілкування, вибору місця проживання та роботи.
• Пробаційний нагляд: не передбачає ізоляції від суспільства. Засуджений залишається у звичному соціальному середовищі, проживає вдома, може працювати або навчатися.

2. Мета покарання:

• Позбавлення волі: традиційно має на меті покарання за вчинений злочин, запобігання новим злочинам шляхом ізоляції, а також (хоча і не завжди ефективно) виправлення та ресоціалізацію засудженого в умовах ізоляції.
• Пробаційний нагляд: основна мета – це виправлення засудженого без ізоляції від суспільства, контроль за його поведінкою та надання допомоги у соціальній адаптації. Акцент робиться на підтримці соціальних зв'язків, працевлаштуванні, навчанні та інших заходах, що сприяють ресоціалізації.

3. Обмеження прав і свобод:

• Позбавлення волі: передбачає максимальне обмеження прав і свобод, за винятком тих, що прямо передбачені законом для осіб, які відбувають покарання.
• Пробаційний нагляд: передбачає лише певні обмеження, встановлені законом та рішенням суду. До них можуть належати обов'язок періодично з'являтися до органу пробації, повідомляти про зміну місця проживання, роботи чи навчання, не виїжджати за межі країни без дозволу, а також виконувати інші обов'язки, покладені судом (наприклад, пройти лікування, навчання, брати участь у пробаційних програмах).

4. Наглядові та соціально-виховні заходи:

• Позбавлення волі: нагляд здійснюється адміністрацією установи виконання покарань. Соціально-виховна робота є, але її ефективність обмежена умовами ізоляції.
• Пробаційний нагляд: передбачає активну роботу органів пробації із засудженим. Це включає регулярні зустрічі, контроль за виконанням обов'язків, надання психологічної, соціальної, юридичної та іншої допомоги, залучення до пробаційних програм.

5. Тривалість та застосування:

• Позбавлення волі: застосовується за вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів і може тривати значний термін.
• Пробаційний нагляд: як правило, застосовується за вчинення нетяжких злочинів і має встановлений судом термін (від 1 до 5 років).

Кого можуть направити під пробаційний нагляд

Під пробаційний нагляд можуть бути направлені особи, які вчинили кримінальні правопорушення, за які передбачено покарання у виді пробаційного нагляду. Це стосується переважно нетяжких злочинів.

Згідно зі статтею 59-1 Кримінального кодексу України, пробаційний нагляд є основним видом покарання, яке полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Конкретні статті Кримінального кодексу, за якими може бути призначено пробаційний нагляд, включають:

• Умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125 КК України)
• Побої і мордування (ст. 126 КК України)
• Домашнє насильство (ст. 126-1 КК України)
• Погроза вбивством (ст. 129 КК України)
• Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 130 КК України)
• Ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 КК України)
• Експлуатація дітей (ст. 150 КК України)
• Примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154 КК України)
• Крадіжка (ст. 185 КК України)
• Грабіж (ст. 186 КК України)
• Шахрайство (ст. 190 КК України)
• Незаконне використання з метою отримання прибутку гуманітарної допомоги, благодійних пожертв або безоплатної допомоги (ст. 201-2 КК України)
• Підроблення документів (ст. 358 КК України)
• Хуліганство (ст. 296 КК України)
• Ухилення від сплати аліментів (ст. 164 КК України)
• Розголошення таємниці усиновлення (ст. 168 КК України)
• Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК України)
• Грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК України)
• Невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат (ст. 175 КК України)
• Порушення недоторканності приватного життя (ст. 182 КК України)
• Порушення права на освіту (ст. 183 КК України)
• Порушення права на безоплатну медичну допомогу (ст. 184 КК України)
• Незаконна порубка, перевезення, зберігання та збут лісу (ст. 246 КК України)
• Браконьєрство (ст. 249 КК України)
• Створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302 КК України)
• Посів або вирощування снотворного маку чи конопель (ст. 310 КК України)
• Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України) та інші.

Важливо зазначити, що остаточне рішення про застосування пробаційного нагляду приймає суд, враховуючи обставини справи, особу винного та можливість його виправлення без позбавлення волі. Пробаційний нагляд не застосовується до осіб, які під час його відбування вчинили новий злочин.

Які обов'язки покладаються на засуджених під час пробаційного нагляду?

Під час пробаційного нагляду на засуджених покладається низка обов'язків, які визначаються законом та конкретизуються рішенням суду. Ці обов'язки спрямовані на контроль за поведінкою засудженого, його ресоціалізацію та запобігання вчиненню нових злочинів.

Основні обов'язки засуджених під час пробаційного нагляду включають:

• Періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
• Повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
• Не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Крім цих загальних обов'язків, суд може покласти на засудженого й інші додаткові обов'язки, враховуючи обставини вчиненого злочину, особу засудженого та рекомендації органу пробації. До таких додаткових обов'язків можуть належати:

• Працевлаштування або навчання.
• Проходження курсу лікування від алкогольної, наркотичної залежності, ігроманії або іншого захворювання.
• Участь у пробаційних програмах.
• Заборона відвідувати певні місця або спілкуватися з певними особами.
• Виконання інших заходів, спрямованих на виправлення засудженого.

Невиконання засудженим покладених на нього обов'язків може призвести до застосування до нього заходів впливу, передбачених законом, аж до подання органом пробації до суду клопотання про заміну пробаційного нагляду на інший, більш суворий вид покарання, наприклад, позбавлення волі. Тому виконання обов'язків є ключовим аспектом успішного відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

Яка відповідальність за порушення умов нагляду

За порушення умов пробаційного нагляду передбачена юридична відповідальність, яка може варіюватися залежно від характеру та систематичності порушень. Органи пробації уважно стежать за виконанням засудженими покладених на них обов'язків, і в разі їх невиконання вживають відповідних заходів.

Основні види відповідальності за порушення умов пробаційного нагляду включають:

• Письмове попередження.
• Проведення виховних заходів.
• Звернення до суду з поданням про зміну або доповнення раніше встановлених обов'язків.
• Звернення до суду з поданням про скасування пробаційного нагляду та направлення для відбування покарання, призначеного вироком.

Згідно зі статтею 167 Кримінально-виконавчого кодексу України, якщо засуджений, щодо якого встановлено пробаційний нагляд, ухиляється від виконання покладених на нього судом обов'язків або систематично не виконує законних вимог уповноваженого органу з питань пробації, цей орган надсилає до суду подання про скасування пробаційного нагляду і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Також, якщо засуджений під час пробаційного нагляду вчинить новий злочин, суд може скасувати пробаційний нагляд і призначити покарання за сукупністю злочинів відповідно до статті 71 Кримінального кодексу України.

Таким чином, засуджені, які перебувають під пробаційним наглядом, повинні усвідомлювати серйозність покладених на них обов'язків та відповідальність за їх невиконання. Дотримання умов пробаційного нагляду є запорукою успішної ресоціалізації та уникнення більш суворого покарання.

Чи можна достроково звільнитися від пробаційного нагляду

За певних умов засуджений може бути достроково звільнений від пробаційного нагляду. Це передбачено законодавством України.

Підстави для дострокового звільнення:

• Сплив встановленого судом строку пробаційного нагляду.
• Зразкова поведінка та сумлінне виконання покладених обов'язків.
• Подання уповноваженого органу з питань пробації.
• Рішення суду.

Процедура дострокового звільнення:

Важливо розуміти, що дострокове звільнення від пробаційного нагляду є правом, а не обов'язком суду, і залежить від конкретних обставин кожної справи та поведінки засудженого.

Переваги пробаційного нагляду як альтернативи позбавленню волі

Пробаційний нагляд має низку значних переваг як альтернатива позбавленню волі, як для суспільства загалом, так і для засуджених зокрема. Ось деякі з ключових переваг:

Для суспільства:

• Зниження витрат на утримання засуджених.
• Збереження соціальних зв'язків засудженого.
• Зменшення ризику рецидиву.
• Відновлення завданої шкоди.
• Зниження рівня злочинності.

Для засуджених:

• Уникнення негативних наслідків ув'язнення.
• Можливість продовжувати нормальне життя.
• Отримання необхідної підтримки та допомоги.
• Шанс на виправлення без ізоляції.
• Можливість дострокового звільнення.

Загалом, пробаційний нагляд є більш гуманним та економічно ефективним підходом до покарання за нетяжкі злочини, що сприяє не лише контролю за поведінкою засуджених, але й їхній успішній ресоціалізації та зменшенню рівня злочинності в суспільстві.

Ракніше ми писали, які юридичні наслідки передбачені для вандалів та хуліганів згідно з чинним законодавством України.

Також ми розповідали, як правильно оформити спадщину , які документи необхідно зібрати та як діяти у випадку виникнення конфліктів між спадкоємцями.

Дніпровські