Чому у хрущовках у Дніпрі немає балконів на перших поверхах

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Чому у хрущовках у Дніпрі немає балконів на перших поверхах

03 травня 2025 р. 08:28

03 травня 2025 р. 08:28

У 50-ті роки Дніпро став одним із найбільших промислових центрів СРСР. Разом із заводами зростала й потреба в житлі. Так у місті з’явилися хрущовки – стандартні п’ятиповерхівки, які будувалися за лічені тижні. Вони стали символом радянської архітектури та домівкою для мільйонів. Але чи знали ви, чому на перших поверхах хрущовок немає балконів? Чому саме – розповість « Наше місто ».

У 50-60-х роках у Дніпрі активно будували цілі мікрорайони для працівників промислових підприємств. Хрущовки з’явилися в районах Тополя, Амур-Нижньодніпровського, Новокодацького та Соборного. Пізніше у 1970-х роках нові житлові масиви виросли на Перемозі та Сонячному.

Завдяки використанню збірних конструкцій і стандартизованих проєктів будівництво хрущовок велося рекордними темпами. Наприклад, зведення одного будинку могло займати лише два тижні. Але швидкість будівництва мала і зворотний бік: дешеві матеріали, мінімалістичний дизайн і сумнівна якість.

На перших поверхах «хрущовок» практично ніколи не буває балконів, і ось чому:

Безпека мешканців. У той час вважалося, що балкони на першому поверсі можуть стати легкою «точкою входу» для злодіїв.
Економія ресурсів. Балкони — це додаткові витрати на будівельні матеріали.
Технічні обмеження. Зведення балкона на першому поверсі вимагало б додаткових підсилень фундаменту, що здорожчувало проєкт.
Функціональність перших поверхів. Часто перший поверх використовувався не лише як житловий простір, але й для магазинів, поштових відділень або інших громадських потреб.
Попри їхню критику, хрущовки стали невід’ємною частиною історії Дніпра. Для багатьох сімей вони були справжнім щастям, адже до цього люди жили в бараках і комуналках. Заселення у власну квартиру, навіть із крихітною кухнею та низькими стелями, здавалося величезним досягненням.

До речі, ідея хрущовок не була винаходом Радянського Союзу. Вона частково запозичена у французького архітектора Ле Корбюзьє, який запропонував концепцію масового соціального житла. Однак радянські архітектори адаптували її до своїх реалій, спростивши конструкцію та зробивши акцент на швидкості будівництва.