ЕКСКЛЮЗИВ Медицина майбутнього: у Дніпрі провели унікальні втручання на головному мозку з пробудженням під час операцій

07 травня 2025 р. 20:57

07 травня 2025 р. 20:57

У Дніпрі, в Регіональному медичному центрі родинного здоров’я, провели унікальні операції, які стали справжнім проривом для нейрохірургії регіону. Лікарі успішно видалили пухлини головного мозку у двох пацієнтів, зберігши їхню здатність говорити та мислити. Особливість цих операцій — методика awake surgery, що передбачає пробудження пацієнта під час втручання для картування мовних зон мозку. Завдяки злагодженій роботі команди фахівців та сучасному обладнанню вдалося досягти вражаючих результатів. Як вдалося досягти неймовірних результатів, розповість “Наше місто”.

Виклик для нейрохірургів: пухлина в мовній зоні

Перший випадок стосувався 44-річного чоловіка, військовослужбовця, який звернувся до медичного центру зі скаргами на постійний головний біль. Після обстеження за допомогою МРТ лікарі виявили пухлину в лівій скроневій частці та острівці мозку — ділянках, що відповідають за мовлення та когнітивні функції. За попереднім діагнозом, це була дифузна гліома — пухлина, яка могла виявитися як доброякісною, так і злоякісною.

«Пухлина розташовувалася у функціонально значущій зоні, — розповідає Григорій Пилипенко, завідувач відділення церебральної та реконструктивної нейрохірургії. — Звичайне хірургічне втручання могло призвести до втрати мови чи інших важливих функцій. Ми вирішили застосувати методику awake surgery, яка дозволяє працювати з мозком, коли пацієнт при свідомості».

«Мама має бути на випускному»: історія Наталії

Другий випадок — історія пані Наталії, яка дізналася про свій діагноз у день, коли разом із донькою Анастасією вибирала випускну сукню. Цей момент став емоційною опорою для підготовки до складної операції. Наталія мала двобічну пухлину, одна з яких загрожувала мовленнєвому центру.

«Я відчула оніміння лівого вуха, щоки, передпліччя і руки, — згадує Наталія. — Звернулася до невролога, а після МРТ дізналася про новоутворення. Це сталося ввечері того дня, коли ми з донькою обирали сукню».

«За кожним пацієнтом ми бачимо передусім людину, яка має свою якість життя, і її треба зберегти, — розповідає Анна Камнєва, лікарка-неврологиня, психотерапевтка, керівниця Центру ментального здоров’я в Регіональному медичному центрі родинного здоров’я. — Пані Наталія сказала: “Я маю бути на випускному в доньки. Мені важливо сказати їй ті слова, які мама каже своїй дитині в цей день.” Це стало нашою мотивацією, щоб зберегти її мовлення».

Операція Наталії тривала близько трьох годин, з яких 15 хвилин вона перебувала у свідомості.

У цей час нейропсихологи проводили картування: Наталія розпізнавала зображення, повторювала цифри (наприклад, 4–9–2–8), малювала слово «матуся» на планшеті та показувала рухи, пов’язані з побутовими діями, як-от телефонний дзвінок.

«Пам’ятаю, як прокинулася в операційній, — розповідає Наталія. — Анна Вікторівна проводила тести: я називала тварин, повторювала цифри, писала “матуся”. Але в якийсь момент відчула, що вимова змінилася, почала плутати літери. Це налякало, але лікарі нагадали про сукню для доньки. Я заспокоїлася, і ми продовжили».

«Під час пробудження вона почала повільніше говорити, — додає психотерапевтка. — Ми повертали її до думки про випускну сукню. Це заспокоїло її, і вимова відновилася. Ми встигли зберегти мовну функцію».

Після картування Наталію знову ввели в седацію, щоб видалити другу пухлину. Через дві години після операції вона вже спілкувалася з рідними. Її донька Анастасія чекала біля операційної весь час.

«Я знала, що вона з чоловіком там, — каже Наталія. — Коли прийшла до тями, побачила їх першими. Вони сказали, що все пройшло успішно. Я зраділа, але розуміла: попереду відновлення».

Що таке awake surgery

Операція з пробудженням — це складна методика, яка потребує ювелірної точності та злагодженої роботи всієї команди. На початковому етапі пацієнта занурюють у медикаментозний сон, щоб зробити розріз і відкрити доступ до мозку. Потім анестезіологи виводять людину зі сну, щоб нейропсихолог міг провести тести.

«Пацієнт спілкувався з нами: називав предмети, повторював слова, відповідав на питання, — пояснює Григорій Пилипенко. — Це дозволяє точно визначити межі пухлини та зберегти ділянки мозку, відповідальні за мову чи мислення».

Під час операції нейрофізіолог за допомогою щупа стимулює ділянки кори мозку електричним струмом. Якщо стимуляція зачіпає важливу зону, у пацієнта тимчасово «випадає» функція — наприклад, він не може вимовити слово. Це сигнал для хірурга: таку ділянку потрібно залишити недоторканою.

«Це як робота сапера на мінному полі, — додає хірург. — Ми просуваємося міліметр за міліметром, щоб видалити якомога більше пухлини, але не зачепити критично важливі зони».

Такі операції в Україні вже проводилися, але в регіоні це був перший досвід.

«Основна причина, чому такі втручання рідко проводяться — організаційна. Для успішного проведення необхідна ціла низка спеціалістів. Можна сміливо сказати, що зірки зійшлися в нашій лікарні», — відзначає Григорій Пилипенко.

До цих втручань команда медиків готувалася ретельно: формували професійну команду, придбали спеціальне обладнання для нейрофізіологічного моніторингу та картування, проводили теоретичну підготовку і практичні тренінги, а також психологічну роботу з пацієнтом.

«Насправді такі втручання — це те, до чого ми йшли багато років. Не можна сказати, що раптово з’явився пацієнт і ми вирішили оперувати. Поступово вивчалися всі елементи цього втручання», — підкреслює лікар

Складність і підготовка

Успіх таких втручань залежить від:

• Ювелірної техніки хірурга: мінімальний розріз, обережне поводження з тканинами.
• Майстерності анестезіолога: пацієнт має бути при свідомості, спокійним, без болю.
• Професіоналізму нейропсихолога та нейрофізіолога: точне тестування і картування мозку.

До операцій команда ретельно готувалася: лікарі проходили тренінги, консультувалися з колегами з інших міст і проводили психологічну підготовку пацієнтів.

Команда включала:

• Нейрохірурга Григорія Пилипенка (оператор).
• Асистента Володимира Щирова.
• Анестезіолога Лідію Зенцеву.
• Нейропсихолога Анну Камнєву.
• Нейрофізіолога Наталію Зозулю.
• Операційну сестру Ганну Бондарь.

Ризики та результати

У першого пацієнта – 44-річного чоловіка – пухлина була розміром до трьох сантиметрів і розташовувалася в мовній зоні. Лікарі максимально видалили новоутворення, зберігши всі ключові функції мозку. Гістологічне дослідження показало, що пухлина доброякісна, і чоловік потребує лише спостереження.

Наталія мала складніший випадок через двобічну пухлину. Лікарі спочатку видалили частину, що загрожувала мовленню, а потім — другу в іншій півкулі. Усі функції мозку вдалося зберегти.

«Я дуже вдячна Григорію Сергійовичу, що він узявся за мій складний випадок, — каже Наталія. — Усьому відділенню нейрохірургії, лікарям, персоналу — вони на своєму місці, усі прохання виконували з турботою».

Майбутнє нейрохірургії в регіоні

Успіх цих операцій став важливим кроком для розвитку нейрохірургії в регіоні. Команда готова до нових викликів і сподівається, що такі втручання стануть регулярними. Пацієнти, які раніше зверталися до інших міст чи країн, тепер можуть отримати допомогу на місці.

«Це складна командна робота, де кожен — від хірурга до психолога — відповідає за збережене життя не лише фізично, а й у всій його якості: з мовою, почуттями, мріями, — каже психотерапевтка. — Такі історії — про медицину майбутнього, яка вже сьогодні змінює долі».

Для Наталії це шанс сказати доньці важливі слова на випускному 5 липня: «Анастасія навчається в ліцеї, планує вступати до університету. Я бажаю їй гарно закінчити навчання, скласти іспити і здійснити мрії. Вона моя єдина донька, і я хочу бути поруч».

Ці історії доводять: завдяки професійності, технологіям і людяному підходу можливо досягти неможливого.

Фото Валерія Кравченка. Фото з операцій: Регіональний медичний центр родинного здоров’я.

Дніпровські