вологість:
тиск:
вітер:
ЕКСКЛЮЗИВ Його розстріляли показово у 2014 році: Ольга Водзінська зберігає пам’ять про загиблого на війні пасинка
11 травня 2025 р. 18:09
11 травня 2025 р. 18:09
Дніпрянка Ольга Водзінська є керівницею одного з осередків громадської організації «Родинне коло загиблих героїв», а саме – у Таромському. Ця справа, а також активне суспільне життя допомагає жінці відчувати себе потрібною та відволіктися від особистої втрати, пише “Наше місто”.
– У 2014 році, коли почалася війна, син мого чоловіка Олександр пішов на фронт, – згадує Ольга Василівна. – Його позивний був Мальок. Вони з друзями спочатку стояли на блокпостах, а потім вирішили піти захищати Україну. Записалися у «Правий сектор». 12 серпня їхній автобус приїхав на блокпост на обмін полоненими. На цьому блокпості вони потрапили у засідку. Їх розстріляли показово – потім московські ЗМІ виставляли це в інтернеті. Розповідали, як вони розстріляли автобус з «правосеками». Це був жах. Серед українських бійців загинули десять чоловік. Серед них був наш Саша.
Олександр Малолітній до війни працював водієм автобуса. Власної родини в нього не було. Військовослужбовцем Добровольчого Українського Корпусу він встиг побути лише три дні. Мальок загинув у Донецькій області, поблизу залізничної станції Мандрикине. Йому було 34 роки. У 2018 році він був посмертно нагороджений відзнакою «Бойовий Хрест Корпусу», а у 2021-му – орденом «За мужність» III ступеня. Портрет Олександра Малолітнього розміщений на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у Києві. Але на малій Батьківщині пам’ять про героя теж жива, і в цьому є велика заслуга Ольги Водзінської.
– У Таромському є кладовище, де зроблений пам’ятник – один на двох воїнів, – розповідає Ольга Василівна. – Це Олександр Малолітній і Олександр Мартинов. Вони були друзями, разом пішли захищати Україну, разом загинули. Життя тих матерів, чиї сини не повернулися з війни, розділилося на до і після. Тепер ми живемо для того, щоб нести їхню пам’ять. За підтримки місцевої влади створили Алею Слави у Таромському, допомагаємо встановлювати пам’ятники, підтримуємо родини, які пережили те саме, що й ми. На жаль, на алеї додаються фотографії загиблих земляків. Тому наша робота продовжується.
Діяльність у «Родинному колі загиблих героїв» для Ольги Водзінської і таких, як вона, стала можливістю знайти новий сенс життя. Ця громадська організація з’явилась десять років тому, зараз вона об’єднує більше трьохсот учасників зі всієї Дніпропетровщини. Не тільки з Дніпра, а й з таких міст та сіл як П’ятихатки, Жовті Води, Нікополь, Кам’янське, Самар, Підгороднє, Синельниково, Павлоград. Там діють осередки, які допомагають родичам загиблих пережити біль втрат.
Фото Володимира Федорищева та з відкритих джерел.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Дніпрі вшанували матерів загиблих воїнів.
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
Від ворожих ударів FPV-дронами та артилерією потерпала Нікопольщина
12 травня 2025 р. 09:38
Ворог вдарив КАБом по Синельниківському району: є поранені
12 травня 2025 р. 09:37
У Дніпрі на набережній рибалки знайшли вибухівку
12 травня 2025 р. 09:24