Незаконний вилов риби: яка відповідальність чекає на браконьєрів в Україні? У Дніпрі та по всій Україні проблема незаконного вилову риби набуває дедалі більшої гостроти. Незважаючи на постійні попередження та законодавчі…

11 травня 2025 р. 18:56

11 травня 2025 р. 18:56

У Дніпрі та по всій Україні проблема незаконного вилову риби набуває дедалі більшої гостроти. Незважаючи на постійні попередження та законодавчі обмеження, браконьєрство продовжує завдавати значної шкоди водним біоресурсам країни. Тож, яке покарання чекає на тих, хто ігнорує закон та займається незаконним рибальством? Про це та інше – далі в матеріалі « Дніпра Оперативного ».

Що в Україні вважається незаконним виловом риби?

В Україні незаконним виловом риби вважаються наступні дії, які порушують чинне законодавство у сфері рибальства та охорони водних біоресурсів:

• Рибальство в заборонений період (нерест) : з 1 квітня і до 30 травня /19 червня 2025 року включно (на річках та їхніх притоках/на водосховищах, озерах, затоках відповідно). А також під час зимівлі - з 1 листопада і до початку нересту (цей час щорічно встановлює рибоохорона).
• Рибальство в заборонених місцях.
• Використання заборонених знарядь лову: застосування сіток, електровудок, вибухових речовин, колючих знарядь, пасток, гачків з відстаню від цівки до кінчика жала понад 10 мм (у зимовий період) тощо.
• Перевищення встановлених норм вилову: для риб — 3 кг, для раків — 30 штук, на платних водоймах — 5 кг та 50 штук відповідно.
• Вилов риб, занесених до Червоної книги України.
• Рибальство без відповідних документів.
• Інші порушення Правил любительського і спортивного рибальства: наприклад, лов з човнів або інших плавальних засобів у заборонених зонах, використання більше ніж двох гачків на вудку або одного спінінга з однією штучною приманкою (у дозволений період та місцях).

Законодавство України, зокрема Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України, передбачає різні види відповідальності за незаконний вилов риби, залежно від характеру та тяжкості порушення.

Основні види рибного браконьєрства

Основні види рибного браконьєрства в Україні включають:

Промислове браконьєрство:

• Вилов риби у заборонених місцях (нерестовища, заповідники тощо).
• Вилов у заборонений час (під час нересту).
• Використання заборонених знарядь лову промислового масштабу (наприклад, великі сітки, трали).
• Перевищення встановлених квот на вилов.
• Вилов риб, занесених до Червоної книги України.

Побутове (любительське) браконьєрство:

• Рибальство в заборонений період або в заборонених місцях.
• Використання заборонених знарядь лову (сітки, електровудки, гостроги тощо).
• Перевищення добових норм вилову.
• Вилов риб, розмір яких не відповідає встановленим промисловим розмірам.
• Рибальство без належних дозволів (якщо вони потрібні).

Браконьєрство з використанням особливо небезпечних методів:

• Використання електровудок, що призводить до масового знищення риби та інших водних організмів у радіусі дії струму.
• Застосування вибухових речовин або отруйних речовин.

Ці види браконьєрства завдають значної шкоди екосистемі водних об'єктів України, призводять до зменшення популяцій цінних видів риб, порушення харчових ланцюгів та втрати біорізноманіття.

Яке покарання передбачено за браконьєрство та незаконний вилов риби?

За браконьєрство та незаконний вилов риби в Україні передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність. Вид та міра покарання залежать від тяжкості порушення, завданої шкоди, використання заборонених знарядь лову, місця та часу скоєння правопорушення.

Адміністративна відповідальність ( стаття 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення ):

• Порушення правил рибальства (без заподіяння істотної шкоди):
  • Попередження або штраф від 34 до 170 гривень.
• За грубі порушення правил рибальства (наприклад, використання заборонених знарядь лову, рибальство в заборонених місцях або в нерестовий період): штраф від 340 до 680 гривень з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих водних живих ресурсів або без такої.

• Попередження або штраф від 34 до 170 гривень.

Кримінальна відповідальність ( стаття 249 Кримінального кодексу України ):

• Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду:
  • Штраф від 17 000 до 51 000 гривень або громадські роботи на строк від 160 до 240 годин, або обмеження волі на строк до трьох років.
• Ті самі дії, вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу, або особою, раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене цією статтею:
  • Штраф від 51 000 до 85 000 гривень або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

• Штраф від 17 000 до 51 000 гривень або громадські роботи на строк від 160 до 240 годин, або обмеження волі на строк до трьох років.

• Штраф від 51 000 до 85 000 гривень або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Крім штрафів та кримінального покарання, браконьєри також зобов'язані відшкодувати завдані збитки водним біоресурсам. Такси для обчислення розміру відшкодування встановлюються Кабінетом Міністрів України і залежать від виду та кількості незаконно виловленої риби. Наприклад, станом на травень 2025 року , такси за окремі види риб є наступними:

• Сом – 5 117 грн за одну рибину
• Сазан (короп) – 3 706 грн за одну рибину
• Товстолоб (білий, строкатий, гібриди) – 3 638 грн за одну рибину
• Судак звичайний – 3 587 грн за одну рибину
• Щука – 3 468 грн за одну рибину
• Карась сріблястий – 1 581 грн за одну рибину
• Лящ – 1 649 грн за одну рибину

Слід зазначити, що розміри штрафів та такс за незаконний вилов риби можуть змінюватися відповідно до чинного законодавства.

Хто і як контролює риболовлю в Україні?

Контроль за риболовлею в Україні здійснюють декілька основних органів та осіб:

1. Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство) :

• Є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, промислового рибальства та охорони водних біоресурсів.
• Розробляє та затверджує нормативно-правові акти у сфері рибальства.
• Організовує та здійснює державний контроль і нагляд за дотриманням законодавства у сфері рибного господарства.
• Видає дозволи на спеціальне використання водних біоресурсів (промисловий вилов).
• Здійснює заходи щодо охорони, відтворення та раціонального використання водних біоресурсів.

2. Рибоохоронний патруль :

• Входять до структури Держрибагентства.
• Безпосередньо здійснюють контроль за дотриманням правил рибальства на водоймах.
• Мають право:
  • Перевіряти документи на право рибальства та законність придбання риби та інших водних біоресурсів.
  • Затримувати осіб, які порушують правила рибальства.
  • Вилучати незаконно добуті водні біоресурси та заборонені знаряддя лову.
  • Складати протоколи про адміністративні правопорушення.
  • Передавати матеріали про кримінальні правопорушення до правоохоронних органів.
  • Контролювати промисловий вилов та інші види використання водних біоресурсів.

• Перевіряти документи на право рибальства та законність придбання риби та інших водних біоресурсів.
• Затримувати осіб, які порушують правила рибальства.
• Вилучати незаконно добуті водні біоресурси та заборонені знаряддя лову.
• Складати протоколи про адміністративні правопорушення.
• Передавати матеріали про кримінальні правопорушення до правоохоронних органів.
• Контролювати промисловий вилов та інші види використання водних біоресурсів.

3. Інші спеціально уповноважені органи:

• Державна екологічна інспекція України : здійснює контроль за дотриманням природоохоронного законодавства, в тому числі у сфері охорони водних біоресурсів.
• Державна прикордонна служба України : контролює рибальство у прикордонних водах.
• Національна поліція України : має право реагувати на повідомлення про незаконний вилов риби та вчиняти дії в межах своєї компетенції.

Як здійснюється контроль:

• Органи рибоохорони та інші уповноважені особи здійснюють регулярні рейди та патрулювання річок, озер, водосховищ та інших водних об'єктів.
• Перевіряються документи, знаряддя лову, улов на предмет відповідності встановленим правилам.
• Перевіряється наявність дозволів, дотримання квот та правил промислового рибальства.
• Органи рибоохорони реагують на звернення громадян, громадських організацій та інші повідомлення про факти незаконного рибальства.
• Проводяться спільні заходи контролю з іншими правоохоронними та природоохоронними органами.
• Ефективний контроль за риболовлею є важливим для збереження водних біоресурсів та запобігання їх незаконному вилову.

Вплив браконьєрства на природу та економіку

Браконьєрство та незаконний вилов риби мають значний негативний вплив як на природу, так і на економіку України.

Вплив на природу:

• Зниження біорізноманіття.
• Пошкодження екосистем.
• Порушення процесу відтворення.
• Знищення рідкісних та зникаючих видів.
• Забруднення водойм.

Вплив на економіку:

• Збитки рибній галузі.
• Втрати для місцевих громад.
• Зменшення туристичної привабливості.
• Недоотримання податків.
• Витрати на боротьбу з браконьєрством.
• Підрив принципів сталого розвитку.

Таким чином, браконьєрство є серйозною проблемою, яка має далекосяжні негативні наслідки як для екологічного стану водойм України, так і для її економіки. Ефективна боротьба з цим явищем є важливим завданням для збереження природних багатств та забезпечення сталого розвитку країни.

Раніше ми писали, що у Дніпрі, для посилення безпеки на вулицях, встановили нові камери відеоспостереження .

Також ми розповідали, яка є відповідальність за пияцтво у громадських місцях.

Дніпровські