МОЗ змінило підхід до встановлення інвалідності: що мають знати українці

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

МОЗ змінило підхід до встановлення інвалідності: що мають знати українці

11 травня 2025 р. 20:23

11 травня 2025 р. 20:23

З початку 2025 року в Україні змінився підхід до встановлення інвалідності. Тепер оцінюють не лише діагноз, а й те, як захворювання впливає на повсякденне життя людини. У МОЗ пояснили, що саме змінилося і чому діагноз більше не є автоматичною підставою для отримання статусу інвалідності, повідомляє “Дніпро Оперативний”.

Інвалідність — це не лише про хворобу

Багато хто думає, що отримання медичного діагнозу одразу означає встановлення інвалідності. Насправді це не так. Новий підхід орієнтується не на саму хворобу, а на її наслідки для життя людини: чи може вона самостійно пересуватись, працювати, доглядати за собою, спілкуватися.

Інвалідність встановлюється тоді, коли є стійкі обмеження у функціонуванні, які заважають людині жити повноцінно.

Втрата органу не завжди = інвалідність

Не кожна операція чи втрата органу автоматично призводить до інвалідності. Наприклад:

Видалення апендикса не впливає на щоденне життя, тому статус інвалідності після такої операції не призначають.
Натомість ампутація обох ніг суттєво обмежує можливості людини. У таких випадках інвалідність встановлюють безстроково.

Головне правило: якщо стан здоров’я не заважає нормально функціонувати — інвалідність не призначають.

Як тепер визначають, чи потрібне оцінювання

Рішення про направлення на оцінювання приймає лікуючий лікар . Він має дотримуватися офіційних критеріїв, затверджених урядом, і враховує:

Наскільки серйозні та незворотні порушення здоров’я;
Як саме стан людини впливає на її повсякденне життя;
Чи потрібна їй реабілітація або соціальна підтримка.

Це не стосується людей, які вже мають інвалідність і проходять повторне оцінювання — таких направляють автоматично.

Якщо лікар відмовив: що робити?

Іноді лікар може відмовити в направленні на оцінювання. Це можливо, якщо:

У пацієнта немає суттєвих порушень, які відповідають критеріям;
Потрібно більше часу, щоб спостерігати за станом або пройти курс лікування.

Якщо ви з таким рішенням не згодні, МОЗ радить:

Звернутися до іншого лікаря;
Подати скаргу керівництву медзакладу або на гарячу лінію МОЗ.

Що ще потрібно знати

Кожну ситуацію розглядають індивідуально, враховуючи всі фізичні, психічні чи сенсорні порушення. Людина має право оскаржити висновок експертів. А якщо стан здоров’я з часом змінюється — можна знову звернутися до лікаря.

Важливо й те, що соціальну підтримку можна отримати і без статусу інвалідності. Наприклад, у медичній сфері більшість послуг надають відповідно до потреб пацієнта, а не наявності інвалідності. Такий підхід поступово впроваджується і в інших сферах: освіті, зайнятості, соціальному захисті.