Поляк: Наша місія — допомагати піхоті

18 травня 2025 р. 13:45

18 травня 2025 р. 13:45

Якою б високотехнологічною не була сучасна зброя, без людини вона не працюватиме. Навіть безпілотники мають пілотів і цілі екіпажі. Журналістка газети “Степової зорі” та сайту Петропавлівка.City побувала на Донеччині та розповідаємо про тих, хто боронить країну у 2 батальйоні «Щедрик» 411 окремого полку безпілотних систем “Яструби”. Ця розповідь про Поляка — вчителя з Київщини, який став очима безпілотного літального апарату.

Михайло до війни викладав польську мову, тож ставши військовослужбовцем лишив собі позивний Поляк. Зараз він командир відділення роти FPV у 2 батальйоні 411 окремого полку «Яструби».

- Родом я із Київської області, з маленького села на півночі. Був вчителем польської мови. Мав невелику школу, де проводили онлайн-курси для всіх, хто хотів вивчити мову наших західних сусідів, — розповідає Михайло.

Автор: Ірина СИТНІК

Залишити власну справу змусила велика війна. Михайло прийняв рішення поповнити Збройні Сили України. Хотів бути максимально корисним для своєї країни.

- Це не було рішення в один момент. Це була сукупність факторів. Я вважаю, що кожна свідома людина, кожен українець має зробити свій вибір, якщо ми хочемо перемогти. Треба взяти свій страх у руки, опанувати його і зробити крок, аби стати максимально корисним для країни. Якщо цього не зробити — ми можемо втратити все. В якийсь момент, бачачи ситуацію на фронті, я зрозумів, що не можу бути осторонь.

До війська Поляк долучився минулого року. Близько як пів року виконує бойові завдання на Донбасі. Зараз він — командир відділення у взводі FPV. Підрозділ безпілотників для нього — це сучасна, новітня професія, де можна застосувати різні навички, розвиватися і при цьому ефективно виконувати бойові завдання.

- Потрапив до підрозділу “Щедрик” досить випадково, насправді не планував іти саме в підрозділ FPV, але так склалося, що через розподіл я потрапив до “Щедрика” — і я дуже задоволений цим збігом обставин. Це цікавий напрямок військової роботи, — пояснює Михайло.

До військової справи Поляк адаптувався швидко. Каже, що вона має спільні риси з професією викладача.

- Не сказав би, що моя робота в батальйоні — це кардинально інша сфера. Елементи навчання є і тут. Як командир відділення я передаю досвід, навчаю новачків. До війни я навчав польської мови, тепер навчаю військовій справі, — говорить Михайло.

Командир не сидить у штабі, запевняє Михайло.

- Ми всі рівні, працюємо разом і робимо спільну справу. Я завжди працюю разом зі своїм екіпажем під час бойових завдань.

Свій перший бойовий виїзд добре пам'ятає.

- Одразу потрапив на позицію штурмана і зміг нанести перші ураження. У нас немає такого, що новачок одразу стає пілотом. FPV-екіпаж — це не тільки пілоти. Є техніки, які працюють із боєкомплектом та дронами, є штурмани, є люди, які готують дрони до бойової роботи. Будь-яке ураження — це командна робота. Від моменту отримання дрона до його підготовки, спорядження і вильоту — це величезний процес. Тому будь-яке успішне ураження — це заслуга всієї команди, а не лише пілота.

В підрозділі перед виконанням бойових завдань новобранці проходять початкове навчання в FPV-майстерні, перш ніж працювати з БПЛА.

- Там ми навчаємо всьому необхідному: як працює дрон, з чого він складається, що знаходиться всередині. Після такого вступного навчання людина потрапляє у бойовий екіпаж і виконує бойові завдання на фронті. Наш підрозділ має справу з особливими завданнями. Головне з яких — це долетіти до цілі та знищити ворога, — пояснює Поляк.

У відділенні Михайла служать і хлопці, і дівчата. Хоча хлопців більше, усі виконують бойові завдання на рівних — якісно та професійно.

- Це сфера, в якій потрібно любити свою роботу аби бути ефективним. Усе дуже швидко змінюється — те, що було актуальним два місяці тому, зараз може бути застарілим. Треба постійно тримати руку на пульсі, розбиратися в технічних нюансах, нових тенденціях. Без цього важко бути ефективним.

Головне завдання для екіпажу БПЛА — це долетіти до цілі та знищити ворога, аби він не міг просуватися.

Ворог теж активно використовує БПЛА проти української армії. Михайло зізнається, що FPV-екіпажі — одна з пріоритетних цілей ворога.

- Як ми розуміємо свою важливість та ефективність, так і росіяни це усвідомлюють. Наші FPV-підрозділи дуже сильно заважають ворогу досягати своїх цілей в Україні. Тому, якщо в них є можливість, вони намагаються нанести удари по наших екіпажах. Але їм це далеко не завжди вдається, — говорить Михайло.

Тож майбутні екіпажі БПЛА вчать передусім захищати себе.

- Наш захист — це ми самі. Важливо правильно маскуватися, обирати позицію для роботи, продумувати шляхи заїзду та відходу на позиції. Якщо нехтувати цими базовими речами, можна потрапити в серйозні неприємності. Також у нас є засоби РЕБ, які протидіють ворожим FPV-дронам. І, звісно, особисті засоби захисту — бронежилети, шоломи. Без цього виїзд на бойову роботу неможливий.

Забезпечення отримує від держави, деякі потреби закривають і волонтери. Швидко та якісно закривати вирішують будь-які питання, які виникають у процесі роботи. “Гріх жалітися на те, що маємо”, — говорить Михайло.

FPV-дрони передусім застосовуються для ураження піхотинців, малих мобільних груп, які пересуваються на мотоциклах, квадроциклах, багі.

- Ми також працюємо по броньованій техніці. Рік тому, коли ми ще не отримували достатньо військової допомоги, FPV-дрони стали одним із найефективніших засобів ураження ворожої бронетехніки. І це триває досі, хоча стає складніше, але ми знаходимо шляхи для виконання своїх завдань. Одна з найважливіших наших місій — допомагати піхоті, знищуючі штурмові групи ворога ще на підходах до наших позицій.

Михайла підтримує його сім’я, адже вдома на нього чекають дружина, батьки, сестра, друзі й навіть кіт.

- Моя сім'я — моя найбільша мотивація перемогти й повернутися додому, — зазначає Михайло.

Ось такі хлопці в 2 батальйоні 411 полку «Яструби», які закривають небо на Покровському напрямку.

Дніпровські