Відповідальність за мародерство та інші злочини під час війни: що говорить закон України У час повномасштабної війни в Україні, коли суспільство перебуває у стані підвищеної вразливості, питання дотримання законності та притягнення до відповідальнос

20 травня 2025 р. 19:55

20 травня 2025 р. 19:55

У час повномасштабної війни в Україні, коли суспільство перебуває у стані підвищеної вразливості, питання дотримання законності та притягнення до відповідальності за скоєні злочини набуває особливої гостроти. Мародерство, як одна з найбільш цинічних форм зловживання складною ситуацією, а також інші кримінальні правопорушення, вчинені в умовах воєнного стану, не можуть залишатися поза увагою правоохоронних органів та суспільства. У цьому контексті особливе значення має розуміння того, що саме передбачає законодавство України щодо відповідальності за мародерство та інші злочини, скоєні під час війни, які покарання загрожують порушникам та як відбувається процес правосуддя в таких умовах. Детальніше про це розповість « Дніпро Оперативний ».

Що таке мародерство з точки зору закону України?

Згідно зі статтею 432 Кримінального кодексу України , мародерством вважається викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених.

Таким чином, з точки зору закону України, мародерство має такі ключові ознаки:

• Дія: викрадення. Це означає незаконне заволодіння чужим майном.
• Місце: поле бою. Це територія, де ведуться або велися бойові дії, а також може включати тилові ділянки, що піддавалися обстрілам.
• Предмет: речі, що знаходяться при вбитих чи поранених. Це особисті речі, предмети обмундирування тощо, що належать загиблим або травмованим військовослужбовцям чи іншим особам, які опинилися на полі бою.
• Суб'єкт: хоча стаття прямо не вказує на суб'єкта, контекст військових злочинів передбачає, що мародерство найчастіше вчиняється особами, які беруть участь у бойових діях. Однак, у ширшому розумінні, відповідальність може нести будь-яка особа, яка вчинила такі дії на полі бою.

Відповідальність та покарання за мародерство

Згідно зі статтею 432 Кримінального кодексу України, за мародерство, тобто викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Важливо зазначити, що 3 березня 2022 року, у зв'язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну, до статті 432 КК України були внесені зміни, якими посилено відповідальність за цей злочин. Раніше санкція передбачала позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.

Таким чином, на сьогоднішній день, єдиним видом покарання за мародерство, визначене статтею 432 КК України, є позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.

Крім того, слід пам'ятати, що вчинення інших злочинів проти власності (крадіжка, грабіж, розбій тощо) в умовах воєнного стану розглядається як обтяжуюча обставина, що також призводить до посилення покарання згідно з відповідними статтями ККУ.

Інші злочини, за які передбачена відповідальність в умовах воєнного стану та їх наслідки

В умовах воєнного стану відповідальність передбачена за широкий спектр злочинів, не лише за мародерство. Загальною тенденцією є посилення покарання за багато кримінальних правопорушень, якщо вони вчинені в умовах воєнного стану або з використанням його обставин. Це розглядається як обтяжуюча обставина відповідно до пункту 11 частини першої статті 67 Кримінального кодексу України .

Окрім мародерства, до інших злочинів, за які передбачена відповідальність в умовах воєнного стану, належать:

1. Злочини проти власності:

• Крадіжка ( ст. 185 КК України ): вчинення крадіжки в умовах воєнного стану кваліфікується за частиною 4 цієї статті та карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.
• Грабіж ( ст. 186 КК України ) та розбій ( ст. 187 КК України ): вчинення цих злочинів в умовах воєнного стану також передбачає більш суворе покарання, аж до позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна.
• Вимагання ( ст. 189 КК України ), привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем ( ст. 191 КК України ) та інші майнові злочини: вчинення цих злочинів в умовах воєнного стану також тягне за собою посилену відповідальність.

2. Злочини проти основ національної безпеки України:

• Державна зрада ( ст. 111 КК України ), диверсія ( ст. 113 КК України ), Колабораційна діяльність ( ст. 111-1 КК України ) та інші: Ці злочини, вчинені в умовах воєнного стану, становлять особливу загрозу для національної безпеки та караються позбавленням волі на строк до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна.

3. Воєнні злочини :

• Порушення законів та звичаїв війни ( ст. 438 КК України ): Жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування заборонених засобів ведення війни та інші порушення караються позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років. Якщо ці дії поєднані з умисним вбивством, передбачено покарання від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
• До цієї категорії також належать інші злочини, пов'язані з веденням війни, такі як застосування зброї масового знищення, геноцид тощо, відповідальність за які передбачена відповідними статтями КК України та міжнародними договорами.

4. Інші злочини:

• Будь-який інший злочин, вчинений в умовах воєнного стану, може розглядатися судом з урахуванням цієї обставини як обтяжуючої, що може вплинути на суворість призначеного покарання в межах санкції відповідної статті Кримінального кодексу України.

Важливо, щоб розслідування та судовий розгляд усіх злочинів, вчинених в умовах воєнного стану, здійснювалися неупереджено, відповідно до норм чинного законодавства та з дотриманням прав усіх учасників кримінального провадження.

Особливості правосуддя під час воєнного стану

Правосуддя в Україні під час воєнного стану має низку особливостей, зумовлених необхідністю оперативного реагування на правопорушення, забезпечення національної безпеки та оборони, а також захисту прав і свобод громадян в умовах обмежень, передбачених законом. Ось основні особливості:

1. Зміна підсудності окремих категорій справ:

• Військові злочини: згідно зі статтею 2 Закону України « Про правовий режим воєнного стану », кримінальні провадження щодо злочинів, передбачених статтями 401-435 Кримінального кодексу України (військові злочини), підсудні військовим судам (гарнізонним військовим судам). Однак, на даний момент в Україні військові суди не функціонують, тому такі справи розглядаються загальними судами, визначеними законом.
• Справи про державну зраду та інші злочини проти національної безпеки: розгляд цих категорій справ може бути віднесено до вищого спеціалізованого суду або апеляційного суду за місцем вчинення злочину з метою забезпечення оперативності та кваліфікованого розгляду.

2. Застосування запобіжних заходів:

• Збільшення випадків застосування тримання під вартою: в умовах воєнного стану суди частіше застосовують запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, особливо щодо осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, злочинів проти національної безпеки, а також майнових злочинів, що можуть дестабілізувати ситуацію.
• Обмеження щодо застави: застосування застави як альтернативного запобіжного заходу може бути обмежене або виключене для певних категорій злочинів, що становлять загрозу національній безпеці або громадському порядку.

3. Особливості досудового розслідування:

• Для оперативного розслідування складних та резонансних злочинів можуть створюватися спільні слідчо-оперативні групи з представників різних правоохоронних органів.
• Пріоритетність розслідування воєнних злочинів та злочинів проти національної безпеки. Ці категорії справ розслідуються в першочерговому порядку.
• У певних випадках, передбачених законом, можуть застосовуватися спрощені процедури досудового розслідування.

4. Забезпечення участі захисника:

• У кримінальних провадженнях щодо особливо тяжких злочинів, а також у випадках, коли підозрюваний/обвинувачений не може самостійно реалізувати своє право на захист , участь захисника є обов'язковою.
• Держава забезпечує безоплатну правову допомогу у встановлених законом випадках.
• За певних обставин, зокрема з метою безпеки учасників процесу, може бути забезпечена дистанційна участь у судових засіданнях за допомогою відеоконференцзв'язку.

5. Забезпечення безпеки учасників судового процесу:

• Суди та правоохоронні органи вживають додаткових заходів безпеки для захисту суддів, прокурорів, слідчих, свідків та інших учасників кримінального провадження.
• У виняткових випадках, з метою забезпечення безпеки або оперативності, місце розгляду судової справи може бути змінено.

6. Дотримання прав людини:

• Навіть в умовах воєнного стану держава зобов'язана гарантувати основні права і свободи людини та громадянина, включаючи право на справедливий суд, презумпцію невинуватості, право на захист тощо.
• Обмеження прав і свобод допускаються лише у випадках, прямо передбачених законом, і в межах, необхідних для забезпечення національної безпеки та громадського порядку.
• Прокурор здійснює нагляд за дотриманням законності під час досудового розслідування та судового розгляду.

7. Міжнародна співпраця:

• Україна активно співпрацює з міжнародними судовими інституціями та іншими державами у розслідуванні воєнних злочинів, скоєних на її території.

Поради громадянам: як діяти при виявленні правопорушників

У ситуації виявлення правопорушників , особливо в умовах воєнного стану, дії громадян повинні бути обережними, зваженими та спрямованими на максимальне сприяння правоохоронним органам, не наражаючи себе та оточуючих на небезпеку. Ось кілька важливих порад:

1. Забезпечте власну безпеку:

• Не вступайте в прямий конфлікт.
• Уникайте небезпечних зон.
• Не провокуйте агресію.

2. Зафіксуйте інформацію:

• Максимально детально зафіксуйте зовнішність правопорушника (зріст, вік, одяг, особливі прикмети), час, місце та обставини правопорушення.
• Якщо є можливість зробити фото- або відеозапис правопорушення, зробіть це, не наражаючи себе на небезпеку. Важливо, щоб на записах було видно обличчя правопорушника, місце та час події.
• Якщо правопорушник використовує транспортний засіб, запам'ятайте або запишіть його марку, модель, колір та номерний знак.
• Якщо є інші люди, які бачили правопорушення, спробуйте взяти їхні контактні дані (ім'я, номер телефону), щоб правоохоронні органи могли з ними зв'язатися.

3. Негайно повідомте правоохоронні органи:

• Зателефонуйте до поліції (102): чітко та лаконічно опишіть ситуацію, назвіть місцезнаходження, час події та надайте всю зафіксовану інформацію про правопорушника.
• Повідомте військово-цивільну адміністрацію або представників територіальної оборони (за потреби).
• Надайте всю наявну інформацію.

4. Після повідомлення:

• Дочекайтеся прибуття правоохоронців.
• Надайте свідчення.
• Співпрацюйте зі слідством.

5. Важливі застереження:

• Не поширюйте неперевірену інформацію.
• Не намагайтеся чинити самосуд.
• Будьте уважні та обережні.

Ваша свідома та відповідальна поведінка при виявленні правопорушників є важливою складовою забезпечення правопорядку та безпеки в суспільстві, особливо в такий складний час. Пам'ятайте, що головне – це ваша безпека та своєчасне інформування компетентних органів.

Раніше ми писали, у Дніпрі мешканці одного з багатоповерхових житлових будинків на лівому березі б'ють на сполох через свого недоброзичливого сусіда .

Також ми розповідали, у Дніпрі трьох місцевих мешканців підозрюють у створенні шахрайської схеми .

Дніпровські