ЕКСКЛЮЗИВ Астма під контролем: як алергоцентр у Дніпрі повертає людям можливість дихати

30 травня 2025 р. 10:06

30 травня 2025 р. 10:06

30 травня світ відзначає Всесвітній день боротьби проти астми і алергії – подію, започатковану Всесвітньою організацією охорони здоров’я для привернення уваги до цих серйозних проблем. Алергія та бронхіальна астма тісно пов’язані: за даними ВООЗ, понад 40% населення планети мають ознаки алергії, а кожна третя людина страждає на алергічний риніт, тоді як кожна десята – на бронхіальну астму. Ці захворювання не лише погіршують якість життя, але й можуть становити загрозу для нього.

У Дніпрі, завдяки роботі Регіонального алергоцентру, який очолює Євгенія Дитятковська – доктор медичних наук, професор, Заслужений лікар України, голова ради експертів МОЗ України з напрямку “Алергологічна допомога та імунологія”, помічник-радник міністра МОЗ України, керівниця Регіонального алергоцентру, член Європейської академії алергології та клінічної імунології, депутат Дніпровської міської ради, голова постійної Комісії з питань охорони здоров’я і соціального захисту, створюються умови для ефективної діагностики та лікування цих недуг. Журналістам “Наше місто” Євгенія Дитятковська розповіла про причини, механізми та сучасні підходи до боротьби з бронхіальною астмою.

Спадковість, пилок, домашні тварини: що викликає бронхіальну астму?

Бронхіальна астма – це хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується нападами задухи, кашлем, утрудненим диханням і відчуттям стиснення у грудях.

– Причиною астми на 80% є алергія, тобто сенсибілізація до аероалергенів, таких як пилок, кліщі домашнього пилу, епідермальна алергія на кішок чи собак, а також пліснява, – сказала Євгенія Дитятковська.

Алергія, своєю чергою, є нетиповою реакцією імунної системи на речовини, які для деяких людей зазвичай не становлять загрози. Це може бути пилок рослин, шерсть тварин, продукти харчування чи навіть ліки, такі як аспірин.

– Спадковість відіграє ключову роль, – додала Євгенія Дитятковська. – Якщо один з батьків має алергічні захворювання, ймовірність, що дитина теж їх матиме, становить близько 25%. Люди, які у дитинстві мали атопічний дерматит – або, як раніше казали, діатез, – а також ті, хто нині страждає на алергічний риніт, перебувають у групі ризику розвитку бронхіальної астми.

Наразі на бронхіальну астму у світі страждають близько 262 млн осіб. В Україні за офіційними даними кількість хворих на бронхіальну астму до війни становила 212 883 пацієнтів. З них майже 37 з половиною тисяч діти. У той же час офіційна статистика відображає лише одного з десяти хворих на бронхіальну астму.

Імунологічна основа астми: що відбувається в організмі?

Бронхіальна астма – це не просто утруднене дихання, а складний імунологічний процес.

– В основі бронхіальної астми лежить імунологічне запалення верхніх дихальних шляхів, – пояснює Євгенія Дитятковська. – Це імунологічне запалення відноситься до першого типу за сучасною класифікацією, а у деяких випадках – до четвертого. Ключову роль відіграє імуноглобулін Е, який “сідає” на опасисту клітину, об’єднується з алергеном, викликаючи її дегрануляцію. Це призводить до вивільнення біологічно активних речовин, які спричиняють спазм гладких м’язів, гіперсекрецію слизу та набряк слизової оболонки.

За словами професорки, саме ці механізми – спазм, набряк і гіперсекреція – не дають повітрю пройти. Хворий з бронхіальною астмою вдихає, але видихнути йому важко. Видих подовжений, супроводжується сухими хрипами.

Сучасна діагностика в Алергологічному центрі

Раніше діагностика спиралася на шкірні проби, які, за словами Євгенії Дитятковської, мають лише 30% достовірності. Сьогодні ж у Дніпровському алергоцентрі застосовується алергокомпонентна молекулярна діагностика, яка дозволяє виявити причинно значущий алерген із 100% точністю.

– Ми можемо виявити причинну молекулу, яка є причиною захворювання, – пояснює Євгенія Дитятковська. – Коли ми знаємо причину, ми одразу можемо сказати, що саме людина не повинна їсти, а з чим – контактувати.

Окрім молекулярної діагностики, у центрі використовують сучасні методи, такі як спірометрія, бодиплетизмографія та вимірювання рівня оксиду азоту у видихуваному повітрі.

– Оксид азоту нам каже про вираженість алергічного запалення у бронхах, – сказала Євгенія Михайлівна. – Якщо показник високий, ми розуміємо, що призначена терапія не працює. Коли він знижується, це свідчить, що ми правильно підібрали лікування.

Бодиплетизмографія дозволяє оцінити залишковий об’єм легень і дифузію газів, що дає повну картину стану дихальної системи.

Лікування: від базисної терапії – до моноклональних антитіл

Сучасна медицина зробила значний прорив у лікуванні бронхіальної астми.

– Сьогодні ми маємо всі методи для зняття загострення, – зазначає Євгенія Дитятковська. – Потім ми можемо почати специфічну імунотерапію причинно значущим алергеном.

Базисна терапія включає комбіновані препарати, такі як бета-2-агоністи тривалої дії та глюкокортикостероїди, блокатори лейкотрієнових рецепторів, а також Мз холінолітики тривалої дії.

– Ці препарати безкоштовно надає держава за програмою “Доступні ліки”, – підкреслює професорка. – Якщо хворий хоче добре дихати, він має їх приймати.

Для важких форм астми застосовують моноклональні антитіла, які запобігають алергічній реакції.

– Моноклональні антитіла коштують приблизно 11 000 гривень на місяць, але з ними якість життя пацієнта  зовсім інша, – ділиться Євгенія Дитятковська. – Іспанські алергоїди коштовні, але їхня ефективність переважає.

Хоча ці препарати поки не входять до програми “Доступні ліки”, Євгенія Михайлівна активно працює над їх включенням.

– Я як голова ради експертів МОЗ цим займаюся, – додає вона. – Є розуміння, що великі вітчизняні підприємства можуть виготовляти моноклональні антитіла, тоді будуть державні закупівлі для лікарень. А пацієнти зможуть отримувати ліки безкоштовно.

Також, як депутат міської ради Євгенія Дитятковська робить все можливе для хворих, аби вони мали змогу купувати необхідні ліки.

– Якщо я знаю, що конкретній людині справді потрібне вартісне лікування – ми діємо, – розповідає Євгенія Михайлівна. – Хворий збирає пакет документів, і міська рада надає підтримку. Ми можемо виділити 30 тисяч гривень. Цього вистачає на три місяці лікування, а за цей час можна заблокувати імунологічне запалення. Далі пацієнт переходить на базисну терапію. Тобто, у нашому місті ми робимо все можливе, аби люди мали доступ до сучасного, ефективного лікування.

Виклики війни: нові загрози для алергіків і астматиків

Війна в Україні посилила проблему алергічних захворювань.

– Після вибухів у повітрі збільшується концентрація плісняви, яка є важким алергеном, – зазначає Євгенія Дитятковська. – Стрес, викликаний воєнними діями, також сприяє загостренню астми. До речі, якщо хворі мали лише поліноз чи алергічний риніт, у них часто приєднується бронхіальна астма, особливо якщо вони не лікувалися.

Переселенці, які прибувають до Дніпра, також додають навантаження на алергоцентр.

– У нас зросла кількість хворих за рахунок переселенців, – розповідає Євгенія Дитятковська. – Вони мають різні захворювання, але ми забезпечуємо їх сучасною діагностикою та терапією.

Регіональний алергоцентр застосовує європейський підхід до лікування астми

Однією з серйозних проблем, за словами професорки Євгенії Дитятковської, є звернення хворих до некваліфікованих спеціалістів.

– У приватних клініках деякі лікарі призначають уколи дипроспану – пролонгованого кортикостероїду, який не використовується для лікування астми у жодній країні світу, – застерігає Євгенія Михайлівна. – Це призводить до синдрому Кушинга, гіпертонії та різноманітних ускладнень.

Євгенія Дитятковська закликає звертатися лише до кваліфікованих алергологів і пульмонологів, які співпрацюють із Регіональним алергоцентром.

– Світ алергології змінюється щодня, і я хочу, щоб мої колеги – а багато з них мої учні – були на передовій цих змін, – сказала Євгенія Михайлівна. – Ми їздимо на міжнародні конгреси, я проводжу багато круглих столів – усе для того, щоб наші алергологи мали доступ до найсучасніших знань. Вони працюють у нашому алергоцентрі, а також у дев’ятій лікарні, в університетській клініці та інших. Якщо щось незрозуміло, вони приходять до мене, і ми разом розбираємо кожен випадок. У нас дуже освічені алергологи.

Євгенія Дитятковська закликає сімейних лікарів уважніше ставитися до скарг пацієнтів і вчасно направляти їх до алергологів, а також наголошує на важливості здорового способу життя для зміцнення імунітету.

– У Дніпрі створено всі умови для боротьби з алергією та астмою, – підсумовує Євгенія Дитятковська. – У нас є всі методи діагностики, які сьогодні використовують у провідних європейських клініках. Ми співпрацювали з Віденським університетом у сфері молекулярної алергології, вивчали досвід Мадрида — і з впевненістю можу сказати: ми їм не поступаємось ні в чому.

Завдяки зусиллям Євгенії Дитятковської і роботі команди Регіонального алергоцентру тисячі людей мають шанс дихати вільно. Якщо раніше бронхіальна астма часто призводила до інвалідності, то сучасні методи дозволяють хворим жити повноцінним життям.

– Сьогодні в Україні серед людей із бронхіальною астмою є олімпійські чемпіони, відомі спортсмени та артисти, – наголошує Євгенія Дитятковська. – Астма не заважає їм жити і займатись улюбленою справою, якщо вони приймають призначені препарати.

Всесвітній день боротьби проти астми нагадує нам, що це захворювання більше не є вироком. У Дніпрі, завдяки сучасним медичним технологіям, міжнародному досвіду та наполегливій праці фахівців Регіонального алергоцентру, пацієнти отримують не лише точну діагностику, а й ефективне лікування. Попри виклики воєнного часу, фахівці центру продовжують допомагати всім, хто звертається, створивши у Дніпрі успішний приклад європейського підходу до охорони здоров’я.

Фото Валерія Кравченка.

Дніпровські