ЕКСКЛЮЗИВ Бронхіальна астма у дітей: як розпізнати та контролювати захворювання

30 травня 2025 р. 12:26

30 травня 2025 р. 12:26

Всесвітній день боротьби з бронхіальною астмою нагадує про складність і небезпеку цього захворювання, яке щороку впливає на життя мільйонів людей у світі. Для багатьох родин це не просто діагноз, а щоденна боротьба за кожен вдих дитини. Журналісти “Наше місто” поспілкувались з мамою хлопця, який із півторарічного віку хворіє на астму. Також за коментарем ми звернулися до Ольги Забудської, дитячої лікарки-пульмонологині з Дніпра.

Напад астми – як лавина, яку неможливо зупинити: дніпрянка про боротьбу за здоров’я сина

Дніпрянака Анна демонструє медичну картку сина – товсту, як роман у двох томах. Там йдеться про виснажливу боротьбу за кожен подих її дитини. У Всесвітній день боротьби з бронхіальною астмою ми ділимося історією мами, яка не скорилася хворобі. Це розповідь про страх, надію та перемогу.

Анна згадує той день, коли її син вперше захворів, тоді хлопчику було лише півтора рочку. З цього дня життя родини кардинально змінилося.

– Все почалося з обструктивних бронхітів, — згадує Анна. — Кожна застуда в Олега не проходила як в інших дітей — з температурою чи нежитем. У нього одразу починався обструктивний бронхіт.

Ці епізоди призводили до частих госпіталізацій у лікарні Дніпра.

– Ми мігрували між дитячими лікарнями, нас там уже добре знали, — розповідає вона. – Я читала, що за медичними протоколами, часті обструктивні бронхіти можуть спровокувати астму. У грудні 2006 року лікарі поставили Олегу діагноз — тяжка форма бронхіальної астми. Ми оформили інвалідність.

Анна отримала посвідчення матері дитини з інвалідністю. Але, як вона каже, у ті роки це не означало майже нічого, окрім права на безкоштовні ліки. Водночас, оформлення інвалідності додало нових випробувань.

– Кожні три роки потрібно було підтверджувати діагноз, проходити купу лікарів, – зінається Анна. – Коли Олег пішов до школи, я вирішила, що ми більше не будемо цього робити. Діти жорстокі, і я не хотіла, щоб вони знали про його хворобу.

Життя під контролем: боротьба за кожен подих

Життя Анни та Олега було схоже на суцільний медичний марафон. Два рази хлопчик потрапляв до реанімації.

– Це був найстрашніший час, — зізнається Анна. — Ніхто не знав, чим це закінчиться, ми думали про найгірше. Я не розпаковувала сумку з лікарняними речами. Вона стояла напоготові завжди. А коли викликала швидку, вже не плакала — просто сідала в машину. Це було наше життя.

Діагноз астми супроводжувався суворими обмеженнями. Будь-який контакт із людьми міг спровокувати інфекцію, а просте чхання — новий приступ.

– Квартира нагадувала хірургічну операційну, — розповідає Анна. — Я прибирала дуже ретельно. У нас є апарат, що нагріває соляну глибу, є небулайзер , є також пристрій, що притягує до себе пил, та багато іншого. Я навчилася чути наближення приступу без фонендоскопа. Це як лавина — її неможливо зупинити.

Анна згадує, як мріяла про прості радощі – піти з сином в McDonald’s чи на дитяче свято. У відчаї вона навіть зверталася до нетрадиційної медицини.

– Ми пішли до якихось хіромантів, нам зробили якийсь страшний укол, – пригадує мати. – Я досі не знаю, що це було, але тоді я вже не могла терпіти.

Паралельно — класична медицина, море, санаторії, стерильність.

– Ми добивалися путівок до Одеси чи Криму. Там астма відступала, хоча віруси ми все одно ловили, — каже Анна.

Хлопчик навчився користуватися інгалятором, знав, як правильно дихати, щоб зупинити напад.

– Я його навчила, ми з ним сідали один навпроти одного, – пояснила Анна. – Я йому показувала, як треба правильно вдихнути, затримати дихання і як потрібно видихнути. А якщо він їхав із бабусею та дідусем на дачу, то обов’язково вони брали із собою, по-перше, інгалятор, по-друге – укол, щоб скористатися ним у разі чого.

За словами Анни, за відсутності інгалятора є особлива техніка, яка може зупинити напад.

– Просто  потрібно почати співати про себе, з закритим ротом. – ділиться Анна. – Це якось стримує напад. Я не знаю, як це працює, але допомагає.

З часом стан Олега почав покращуватися.

– Лікарі казали, що дитяча астма може минути, — розповідає Анна. — І одного дня, уже у шкільні роки, Олег захворів на застуду і… просто одужав. Без приступів. Астма почала відступати. Я не знаю, що допомогло: чи ті хіроманти, до яких ми зверталися, чи наше нескінченне лікування, чи те, що ти все своє життя присвячуєш тому, щоб у квартирі було чисто.

Сучасні виклики: алергія та боротьба за здоров’я

Після 18 років Олег перейшов під нагляд алерголога. Разом із мамою вони звернулися до Регіонального алергологічного центру, що у Дніпрі. Бо Анна також відчувала симптоми алергії. Зробили аналіз на алергени, який виявив у Олега чутливість до тимофіївки та плісняви, а в Анни — до амброзії.

Вже два роки поспіль Олег проходить терапію імпортною вакциною, яка коштує близько 12 000 гривень на місяць.

– Я колюся українською вакциною, бо на себе грошей не вистачає, — зізнається Анна. — Але для сина ми купуємо іспанську вакцину. Під час блекаутів ми везли її в термобоксі до алергоцентру, де її зберігають у спеціальному холодильнику.

Щороку в листопаді Анна та Олег лягають до стаціонару на 10-денний курс уколів.

– Олег не переносить лікарів, — розповідає Анна. — Ми лежимо в одній палаті, і я тримаю все під контролем, щоб він почувався спокійно.

Їхня спільна госпіталізація стала вже традицією, а медперсонал і сусіди по палаті добре їх знають. За два роки імунотерапії стан Олега значно покращився. Анна також почувається ліпше.

– Раніше ми обоє чхали з квітня по листопад, — каже Анна. — А тепер я не плачу щоранку від алергії, і Олег почувається краще. Тим не менш, така терапія може тривати близько п’яти років. Окрім госпіталізацій у листопаді, ми мусимо їздити на уколи щонеділі. Поки в якийсь момент або в мене гроші не закінчаться, або нам не скажуть, що вже досить.

Лікарі попереджають, що астма — це стан на все життя, який можна лише контролювати.

– Нам сказали, що якщо астма повернеться у дорослому віці, позбутися її буде неможливо, — додає Анна.

Сьогодні Олег — високий, здоровий на вигляд 20-річний хлопець.

– Ніхто б не подумав, що він хворів на астму, — усміхається Анна. – Але лікарі все ще чують у його диханні ознаки астматика.

– Ми не знаємо, що стало причиною астми, — розмірковує вона. — Я не курила під час вагітності, у нас не було особливих проблем. У бабусь, дідусів в анамнезі був поліноз. У мого батька була алергія на амброзію, вона передалася і мені. Але ні у кого не було ні астми, ні жодних запалень легенів, ні бронхітів. Один лікар сказав мені, що медицина — друга за доказовістю наука після Богослов’я. І це правда.

Сьогодні Олег у ремісії, але Анна не втрачає пильності. У них завжди є інгалятор і ліки на екстрений випадок.

– Ми возимо на відпочинок свою подушку, тримаємо дім у чистоті, і маємо запас уколів про всяк випадок. Я регулярно перевіряю терміни придатності. Але я вірю, що ми впоралися, — каже вона, тричі стукаючи по дереву.

Історія Анни та Олега — це не лише про боротьбу з хворобою, а й про силу материнської любові, яка здатна подолати будь-які перешкоди. Їхній шлях нагадує нам, що астма — це не вирок, а виклик, який можна прийняти та перемогти.

Бронхіальна астма є одним із найпоширеніших хронічних захворювань у дітей, яке може суттєво впливати на їхнє життя, якщо не діагностувати та не лікувати вчасно. Недуга може розвинутися у будь-якому віці, але саме діти є особливо вразливою групою. Як розпізнати астму у дітей, які фактори сприяють її розвитку та як сучасна медицина допомагає контролювати процес? З цими та іншими питаннями журналісти “Наше місто” звернулися до дитячої лікарки-пільманологині з Дніпра Ольги Забудської.

Що таке бронхіальна астма і як вона проявляється у дітей?

Бронхіальна астма є одним із найпоширеніших хронічних захворювань у дітей, яке може суттєво впливати на їхнє життя, якщо не діагностувати та не лікувати вчасно. Недуга може розвинутися у будь-якому віці, але саме діти є особливо вразливою групою.

За словами дитячої лікарки-пульмонологині з Дніпра Ольги Забудської, бронхіальна астма – це запальне неінфекційне захворювання дихальних шляхів, часто алергічної природи.

-Бронхіальна астма характеризується звуженням бронхів, набряком їхніх стінок та утворенням в’язкого слизу, що ускладнює дихання, – пояснює Ольга Забудська. – Під час нападу астми бронхи звужуються, їх стінки набрякають, утворюється слиз.

Основними симптомами захворювання є:

• Задишка;
• Свистяче дихання;
• Приступоподібний кашель;
• Відчуття стиснення у грудній клітці.

Ці симптоми можуть періодично повторюватися, особливо після контакту з алергенами, фізичних навантажень або під час гострих респіраторних вірусних інфекцій. Однак у дітей раннього віку подібні симптоми не завжди вказують на астму.

-У дітей молодшого віку ГРВІ з бронхообструктивним синдромом можуть «імітувати» бронхіальну астму, – зазначає лікарка. – Це пов’язано з особливостями будови та функціонування дихальних шляхів у малюків.

Хто у групі ризику?

Дехто з дітей має вищий ризик розвитку бронхіальної астми. За словами Ольги Забудської, це люди, що хворіють на алергічний риніт , атопічний дерматит, мають випадки захворювання на астму у родині. Таким чином, спадковість та алергічні захворювання, такі як харчова алергія чи атопічний дерматит, значно підвищують ймовірність розвитку астми.

Тригерні фактори, що провокують загострення астми:

• Контакт з алергенами (пилок рослин, кліщі домашнього пилу, пліснява, шерсть тварин);
• Фізичне навантаження;
• Вірусні інфекції;
• Холодне повітря;
• Тютюновий дим (пасивне куріння);
• Психоемоційний стрес.

Як відрізнити астму від інших захворювань?

Відрізнити бронхіальну астму від інших захворювань дихальної системи, таких як бронхіт , може бути складно, особливо у дітей.

-Відрізнити астму від інших захворювань дихальної системи, а саме бронхіту, можна на підставі наступного: є більш ніж один з наступних симптомів: хрипи, кашель, утруднення дихання, здавленість у грудній клітці, – підкреслила Ольга Забудська.

Особливо варто звернути увагу, якщо ці симптоми:

• Часті та повторюються;
• Посилюються вночі або рано вранці;
• Виникають після фізичних вправ, контакту з алергенами чи під час емоційних переживань;
• З’являються без застуди.

Діагностика астми у дітей

Для встановлення діагнозу необхідна консультація сімейного лікаря, пульмонолога чи алерголога. Лікар може призначити такі обстеження:

• Аналіз крові на специфічні імуноглобуліни Е;
• Спірометрію з бронхолітичним тестом;
• Рентген грудної клітки або аналіз крові за потреби.

Останнім часом набирає популярності молекулярна алергодіагностика.

-Цей метод дає змогу не лише з високою точністю визначати причинно-значущий компонент алергену, а й проводити персоналізоване лікування алергії, – зазначає Ольга Григорівна. – Такий підхід дозволяє диференціювати справжню алергію від перехресної реактивності та прогнозувати ризик тяжких алергічних реакцій.

Лікування бронхіальної астми у дітей

Основним методом лікування астми є використання інгаляторів, які доставляють ліки безпосередньо у дихальні шляхи.

-Завдяки такій формі доставки ліки потрапляють безпосередньо у дихальні шляхи, тобто туди, де вони необхідні, – пояснює пульмонолог. – Інгалятори не викликають звикання та рідше, ніж таблетки та ін’єкції, призводять до побічних явищ.

Існують два основні типи інгаляторів:

• Бронхолітики – для швидкого полегшення симптомів;
• Інгаляційні кортикостероїди – для профілактики загострень.

Деякі інгалятори поєднують обидва види ліків, що дозволяє одночасно контролювати симптоми та запобігати загостренням.

-Це зручно для пацієнта і дозволяє швидше досягнути контролю над симптомами астми, – додає Забудська. – Для дітей також можуть використовуватися небулайзери, які доставляють ліки у формі розчину чи суспензії.

Ще одним ефективним методом є алерген-специфічна імунотерапія.

-Метод усуває першопричину алергічного запалення та є більш ефективною альтернативою медикаментозному лікуванню, – підкреслює лікарка. – АСІТ передбачає введення невеликих доз алергену, щоб організм поступово перестав реагувати на нього.

Життя з астмою: контроль можливий

Людям, що хворіють на астму, важливо уникати тригерів, тобто факторів, що можуть спричинити напад бронхоспазму.

-До таких факторів належать побутовий пил, тютюновий дим, різкі запахи, шерсть тварин, пилок рослин, – каже Ольга Забудська. – Вакцинація від грипу, коронавірусу та пневмококу також відіграє важливу роль, адже інфекції можуть спровокувати загострення.

Хоча астму неможливо повністю вилікувати, за допомогою правильно підібраної терапії можна досягти повного контролю над захворюванням.

-Якщо астма під контролем, то її прояви жодним чином не погіршують якість життя, – наголошує Забудська. Пацієнти з контрольованим перебігом захворювання можуть вести активний спосіб життя.

Бронхіальна астма у дітей – це серйозне, але кероване захворювання. Завдяки сучасним методам діагностики, таким як молекулярна алергодіагностика, та ефективним методам лікування, діти можуть жити повноцінним життям. Консультація з кваліфікованим лікарем, та уникнення тригерів допоможуть досягти контролю над астмою та забезпечити дитині активне і здорове дитинство.

Фото НМ та з відкритих джерел.

Раніше ми писали: Опора для пацієнтів і лікарів : як медсестри Дніпра тримають оборону на медичному фронті.

Дніпровські