Глядачі побачили себе: у Кривому Розі показали виставу «ЛІФТчик»

15 червня 2025 р. 20:09

15 червня 2025 р. 20:09

Днями на незалежній сцені Культурно-громадського центру «Шелтер+» у Кривому Розі показали виставу «ЛІФТчик». Авторами ідеї, режисерами та виконавцями двох ролей у виставі стали -  Андрій Богун (театральна студія «Простір») і Павло Осіков (театр одного актра AVE). Творча колаборація цих двох митців відома криворіжцям ще з довоєнних часів. У тандемі режисери та актори створювали вистави та реалізовували театральні проєкти. Вистава «ЛІФТчик» - це чергова серія театральних постановок- монологів про самоідентифікацію кожного українця. Серію моновистав про війну розпочала розмова з окупантом «Око за око» у серпні 2022 року.

Про що перфоменс «ЛІФТчик»

«Я сподіваюсь, що глядачі сьогодні побачили себе!», - зазначив Павло Осіков. Вистава досліджує тему внутрішнього конфлікту, мови, вибору та особистої відповідальності.

Людина застрягає в ліфті, і її починають мучити внутрішні протиріччя, куди ж рухатися – вгору до світла чи вниз до темряви.

Затискання обставин людину примушує до критичного мислення. Застрягання в ліфті – це така аналогія з тими обставинами, в яких сьогодні опинились більшість з нас. І їм потрібно знайти той єдиний голос, який необхідно слухати.

«Мій персонаж уособлював певну силу обставин, яка подає сигнали і примушує людину доходити до певного висновку», - розповів журналістам krivbass.city Андрій Богун.

«Мій персонаж, я сподіваюсь, сидить в кожній людині. І навіть якщо сьогодні здається, що самоідентифікація не на часі зараз, коли йде війна. То коли ж буде на часі?», - розповів про свого персонажа Павло Осіков.

Обидва митця не відчувають завершеності після прем’єри вистави та стверджують, що вистава жива і буде обов’язково змінюватися з часом.

«У нас було дуже мало часу на створення і роботу над цією виставою, тому багато лишилося не досказано. Ми плануємо допрацювати сценарій, доставити і поєднати деякі елементи», - зазначив Андрій Богун.

«Наша вистава як конструктор Lego, нічого зайвого не буває. Враховуючи концепцію вистави-трансформера, далі вона буде ще більше розкривати цих персонажів і цих героїв», - зазначив Павло Осіков.

Автори і актори працювали над створенням вистави дистанційно. Адже Андрій Богун переїхав з окупованої Великої Олександрівки на Херсонщині і зараз живе і працює у Кривому Розі, а Павло Осіков сьогодні захищає Україну у лавах ЗСУ і приїхав у офіційну відпустку, щоб подарувати криворіжцям і поціновувачам сучасного театру нову виставу.

Гастролі з міркувань безпеки і службу в ЗСУ митці поки не планують, але якщо відпустка Павла із зони бойових дій співпаде з проведенням якогось театрального фестивалю, творчий тандем з радістю візьме участь.

Що кажуть театральні критики про виставу «ЛІФТчик»

У центрі сюжету – людина, що застрягла в ліфті. Простір замкнений, час стиснутий, рух – лише у двох напрямках: вгору або вниз. Герой опиняється у проміжку між двома виборами – тягнути вниз або йти до світла. Мовний конфлікт у виставі постає як метафора глибших внутрішніх суперечностей: культурної самоідентифікації, пошуку власного голосу, здатності не піддаватися інерції минулого.

Сценічна дія розгортається у клаустрофобічному просторі ліфта – символі суспільної пастки та особистої ізоляції. Герой постійно отримує сигнали зовні: команди, підказки, звернення, однак фінальне рішення – куди рухатися – залишається за ним.

«Ліфт стає не лише місцем дії, а й моделлю внутрішнього простору, в якому точиться боротьба між страхом і надією, тягарем минулого та прагненням змін», - зазначив театрознавець і критик Сергій Винниченко.

Що кажуть глядачі

«Я не вперше на виставах Павла і Андрія – це завжди дуже актуально і глибоко. Вони піднімають такі філософські, але дуже гострі для сьогодення питання, що я особисто замислююсь. І про те, що я почула під час вистави «ЛІФТчик», я також буду думати. Сучасний театр сьогодні виховує глядача! І мені би дуже хотілося, щоб вистави хлопців побачила більша кількість людей, і щоб вони виступали на великих сценах Кривого Рогу», - поділилася враженнями Ірина, театральна шанувальниця.

Дніпровські