У Богинівці вшанували Героїв — Олега Корха та Олександра Довгаля, які віддали життя за Україну|ВІДЕО - Дніпровські

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Богинівці вшанували Героїв — Олега Корха та Олександра Довгаля, які віддали життя за Україну|ВІДЕО

19 червня 2025 р. 17:08

19 червня 2025 р. 17:08

Сьогодні, 19 червня, у Брагинівській сільській раді зібралися рідні, друзі, побратими, аби вшанувати пам’ять та вручити державні нагороди рідним двох мужніх захисників України — Олега Корха та Олександра Довгаля. Обидвоє загинули у боях за свободу та незалежність нашої держави. Нагороди вручено посмертно.

Автор: Ірина СИТНІК У Богинівці вшанували Героїв — Олега Корха та Олександра Довгаля, які віддали життя за Україну|ВІДЕО

Три роки без Олега

Саме сьогодні минає три роки з дня загибелі Олега Корха. Він добровільно став на захист України від перших днів повномасштабної війни. Служив у 93-й окремій механізованій бригаді "Холодний Яр", стрільцем-помічником гранатометника. Його підрозділ: 1 стрілецьке відділення, 2 стрілецький взвод, 5 рота, 2 батальйон.

19 червня 2022 року, у боях на Харківщині, поблизу села Курулька Ізюмського району, життя Олега обірвалося.

Сьогодні, через три роки, родина отримує його нагороду — Орден «За мужність» III ступеня, згідно з Указом Президента №787 від 27 листопада 2024 року. Нагороду передали в руки маленькому Єгорці - племіннику Олега.

Представник Петропавлівського РТЦК Олександр Міщенко під час вручення нагороди звернувся до присутніх:

- Сьогодні ми зібралися, аби вшанувати пам'ять та нагородити державною нагородою справжніх героїв України — військовослужбовців Олега Корха та Олександра Довгаля. Наші герої до кінця залишалися вірними військовій присязі, не зрадили народ України, мужньо і стійко виконували свої обов’язки. Ми завжди будемо пам’ятати таких героїв та розповідати поколінням про їхню відвагу.

«Я одразу знала, що брат буде хрещеним»

Рідні Олега Корха - мама Валентина Миколаївна й сестра Вікторія прийшли до сільради з болем і пам’яттю у серцях. Вікторія Гірюшта, сестра Героя, зі сльозами розповідає:

- Сьогодні виповнюється три роки, як загинув мій брат. Мій тато перший дізнався страшну звістку і подзвонив моєму чоловіку, який тоді у ТРО служив. Сказав: “Олежки вже немає”. І я досі з цим не змирилася. У 15 років я стала тіткою — у брата синочок народився, а я допомагала його виховувати, бо вони з дружиною працювали. А коли з’явилися мої діти, Олег допомагав виховувати їх, - згадує Вікторія.

Молодшому Єгорці Олег став названим батьком.

- Я одразу знала, що брат буде хрещеним для мого сина. Олег дуже любив його і купував йому безліч іграшок. Я нарікала: “Не витрачай кошти”, а брат казав: “Поки є можливість, буду дарувати”. Уже два роки, як Єгорка не має дяді та хрещеного. Але він знає. Мої діти Аріна та Єгор знають, що їхній дядя Олег Корх — Герой. Вони знають, що дядя Олег поклав власне життя аби ми всі дочекалися перемоги і миру, - говорить Вікторія.

Братство фронту

Побратими Олега Корха поділилися спогадами:

- Ми на шахті разом усі працювали, але не знали один одного. Мобілізувалися — і тоді вперше по-справжньому дізналися один про одного. А фронт нас зблизив. Багато чого є згадати — і радості, і смутку. З однієї кружки пили, на одному ліжку спали…

Олександр Довгаль: доброволець і Герой

Захисник Олександр Довгаль. Служив командиром відділення у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Його бойовий шлях:

Строкова служба у 2017 році у м. Дніпро.
18 місяців у зоні АТО.
Добровільне повернення на фронт у травні 2023 року.
Бої на Донеччині — Лиман, Торецьк.
Нагороджений медаллю "За хоробрість" (29.10.2023) та "Золотим хрестом" (24.06.2024).

Його дядько Костянтин згадує:

- Коли Саша сказав, що йде воювати, я чесно — відмовляв. А він казав: “Мої хлопці воюють — і я піду”. Він працював на шахті, мав гарну зарплату. Але одного дня показав повістку… Ми мали гарні стосунки, щодня телефонували.

Олександр Довгаль загинув 6 січня 2025 року поблизу села Стара Сорочина, Суджанського району Курської області (РФ).

Олександра посмертно нагороджено Орденом «За мужність» III ступеня згідно з Указом Президента від 1 квітня 2025 року.

Нагороду отримав дядько Костянтин.

- Нагорода буде зберігатися в моїй родині, це честь для нас, - говорить Костянтин Довгаль. - Олександр не встиг створити власну сім’ю, його самого виховувала бабуся, а я був опікуном до його повноліття. Я вдячний, що держава не забуває про наших хлопців. Ця нагорода – це пам’ять.

«Герої не вмирають»

Після вручення нагород родини і побратими відвідали Алею Слави, поклали живі квіти до обеліску. У серцях присутніх було більше, ніж скорбота — там горіло вогнем ім’я. Ім’я Героїв, які не зрадили — ні народу, ні присязі, ні самим собі.