Стаття сьома про партизанський рух на Дніпропетровщині: бої в Дніпровських плавнях

21 червня 2025 р. 12:01

21 червня 2025 р. 12:01

Як стало відомо із архівних документів вермахту, у першій половині вересня 1941 р. командування німецької групи армій «Південь» планувало використати першу танкову групи під командуванням Е.фон Клейста на інших ділянках радянсько-німецького фронту. Тому після відбиття атак радянських десантів в районі Нікополь-Марганець, її танкові і моторизовані частини 14-го моторизованого корпусу з 12-го вересня 1941 р. почали передислокацію під місто Дніпропетровськ. Рубіж по Дніпру у вищеназваному районі передавався представникам командування фронтового оперативного тилу «Південь». У їх розпорядження увійшли 4-й полк охорони (який перебазувався із Кривого Рогу в Нікопольський район), бригади угорського моторизованого корпусу, окремі румунські частини тощо.

Для боротьби з партизанами у Дніпровських плавнях була організована група військ під командуванням генерала фон Рока. Для управління і контролю за місцевим населенням – гарнізонні комендатури №1-240 у Нікополі, №1-286 у Томаківці, а також місцеві поліцейські відділки (із числа колишніх громадян СРСР), районні і окружні сільськогосподарські керівники тощо.

16-17-го вересня 1941 р. підрозділи 4-го охоронного полку силами від зводу до роти почали здійснювати систематичні розвідувальні операції у плавнях з метою пошуку партизан та їх знищення. Під час просування німецьких, угорських, румунських розвідувальних груп у плавнях партизани обстрілювали і примушували їх або зупинити рух, або відступити на правий берег Дніпра. Це була досить виснажлива боротьба для обох сторін. Про ці події, зокрема описував кореспондент газети «Красная звезда» Т.Лільїн у циклі статей під назвою «Письма из партизанского отряда». А про що говорять документи? Із рапорту начальника штабу спеціального розвідувально-диверсійного загону №1080 майора Март’янова О.Д.:

«18.9.41 г. по данным нашей разведки стало известно, что в Копыловку, Покровское и Грушевский Кут прибыли части противника с задачей очистить плавни от партизан, и что правый берег р. Подпильна от Копыловки до Покровского вкл. (ючительно – прим. авт.) укреплён большим количеством огневых средств, т.е. артилерия, миномёты, пулемёты и т.п. Кроме этого прибыло более 10-и самолётов противника базируясь на временной площадке в районе Перевизские Хутора.

На рассвете 18.9.41 г. по лев. берегу р. Подпильна и далее в глубь плавней был открыт сильный артиллерийский и миномётный огонь противника со стороны Копыловка и Покровское с одновременным огнём его штурмовой авиации в количестве 9-и самолётов.

Под прикрытием своего огня противнику в количестве более 350-и чел. удалось переправиться в плавни/часть лодок его были расстреляны нашим отрядом на воде/и отряд т.Горькавченко, пришлось принять бой, длившийся около пяти часов, в результате которого противник был разбит и остатки его отступили, оставив на поле боя более 150-и чел., не считая расстрелянных на воде, во время переправы в плавни и наскочивших на наши мины более 30-и чел., обнаруженных нами 20.9. К концу того же дня положение было восстановлено и плавни от противника очищены. Наши потери в этом бою 19 чел. убитых и 14 чел. раненых, большинство которых к концу месяца вернулись в строй.

После этого боя, противник не проявлял активных действий против нас до 9.Х.41 г., если не считать появления его разведывательных групп по 20-30 чел. через каждые 2-3 дня, из которых мало кто возвращался обратно, будучи расстрелянными нашими партизанами или наскакивали на наши мины.»

Штаб 4-го окремого охоронного полку також повідомляв командуванню групи військ генерала фон Рока про те, що в районі Копилівки його розвідка наштовхнулась на сильного противника і втратила 22 чоловіки убитими і пораненими. Розбіжність у цифрах втрат в радянських і німецьких документах не повинна дивувати, оскільки, як правило штабісти, перебільшують втрати противника і применшують власні.

Партизани здійснювали періодично виходи із плавнів на правий берег Дніпра, зокрема здійснили напад на залізничну станцію Чортомлик і пошкодили залізничну колію. Також були їх виходи на лівий берег Дніпра під час наступу радянських військ під Білозеркою для раптових дій в тилу німецьких і румунських частин тощо. Партизани захопили німецький продовольчий склад із борошном, олією, сіллю тощо, частину якого вивезли у плавні, а частину віддали місцевому населенню, в першу чергу сім’ям червоноармійців. Німецьке командування групи військ фон Рока визнало, що наявних сил німецьких, румунських та угорських частин замало, щоб знищити радянських партизан в плавнях.

Початок Голокосту в Україні після 22 червня 1941 року

Ще до нападу нацистської Німеччини на Радянський Союз Гітлер наказав рейхсфюреру СС і міністру внутрішніх справ Г.Гіммлеру організувати на територіях СРСР тотальні винищення військовослужбовців і цивільних єврейської національності, більшовицьких комісарів тощо.

У зоні відповідальності німецької групи армій «Південь» головним організатором і виконавцем вищеназваного наказу Гітлера та Гіммлера був призначений обергрупенфюрер СС і генерал поліції Ф. Еккельн. Після 22 червня 1941 р. у його розпорядженні були штабна рота (240 солдат і офіцерів), поліцейський полк «Південь» (у складі трьох батальйонів – 45-й, 303-й, 314-й) кількістю близько 2000 військовослужбовців. 22 липня 1941 р. у підпорядкування Еккельна була передана 1-а мотопіхотна бригада СС (у складі 8-го та 10-го полків СС) у кількості 5178 солдат і офіцерів під командуванням бригадефюрера СС Р.Херрмана. Військовослужбовці вищеназваної бригади були добровольцями із 3-ї дивізії СС «Мертва голова» . Згодом, 19 серпня 1941р. до угрупування Еккельна були передані 304-й і 320-й поліцейські батальйони загальною кількістю 1000 солдат і офіцерів. Отже, під його командуванням знаходилось близько 8500 есесівців і поліцейських. Після зустрічі-інструктажу з Гіммлером у Львові 21 липня 1941 р. Еккельн розпочав Холокост в Україні.

28 липня 1941 р. 45-й поліцейський батальйон в Шепетівці і 8-й полк СС в Новоград-Волинському розстріляли кілька сот євреїв. У серпні 1941 р. поліцейський полк «Південь», 1-а мотопіхотна бригада СС і штабна рота Еккельна розстріляла на території України 44125 євреїв і полонених комуністів. Масштабні акції розстрілів чинили військовослужбовці-есесівці, жертвами яких у серпні 1941 р. стали 2917 осіб, зокрема в районі траси Коростень-Білокоровичі.

У першій половині вересня 1941 р. 1-а мотопіхотна бригада СС проводила розстріли в Овручі і Овручському районі, на Київщині звідки її направили в Кіровоград, де було знищено близько 1000 людей.

19 вересня 1941 р. Еккельн наказав передислокувати 1-у бригаду СС наступного дня у Кривий Ріг. Далі в трофейних документах, які зберігаються в Чеському центральному військовому архіві (м.Прага) він інформував Берлін про її бойову діяльність:

3)«Радиограмма № 129 в ысшего фюрера СС и полиции «Россия-Юг» от 24.09.1941 11.00 . О персводка:

2. Деятельность: части 10-го п . п . СС 1-й бригады прибыли на охранную территорию Никополь… ».

Места дислокации: 1-я бригада СС в Новониколаевке в 15 км севернее Никополя.

Деятельность: приняты задачи по охране в изгибе Днепра. Проведен общий инструктаж по разведке партизанских групп и рассеянных подразделений…»

Деятельность: 1-я бригада СС на охранном участке в изгибе Днепра восточнее Никополя ведет бои с рассеянными вражескими частями численностью в усиленный батальйон…

1-я бригада СС захватила в виде трофеев 12 центнеров взрывчатки, 50 шт боеприпасов к гранатомету. 145 мин.

Потери: 1-я бригада СС 1 тяжело, 2 легко раненых от артснарядов»

Места дислокации не изменились.

Деятельность: 1-я бригада СС по-прежнему на участке южнее изгиба Днепра ведет борьбу с партизанами на островах Днепра и на южном берегу Днепра…» .

Деятельность: 1-я бригада СС продолжает борьбу с партизанами в южной части изгиба Днепра и с прорвавшимися на южный берег Днепра вражескими подразделениями совместно с ЛАГ СС*…

* ЛАГ СС – Лейбштандарт СС «Адольф Гитлер» , який вів бойові дії проти частин 164-ї стрілецької дивізії 18-ї армії, які наступали на лівому березі Дніпра у напрямі Кам’янка-Дніпровська і Нікополь.

У Чеському військовому центральному архіві (м.Прага) зберігаються також інші документи про діяльність 1-ї бригади СС у Нікополі.

Далі буде…

Дніпровські