ЕКСКЛЮЗИВ Перші години — вирішальні: як у Дніпрі рятують хворих з інсультами

02 липня 2025 р. 10:07

02 липня 2025 р. 10:07

З офіційної статистики інсультів в Україні, яку наводить МОЗ, видно, що кожного року в нашій країні трапляється близько 130 тисяч випадків інсульту . Близько 35% хворих – люди працездатного віку. Протягом першого місяця від початку хвороби помирають від 30 до 40% людей, близько 50% помирають протягом одного року.

Проте там, де є злагоджена система допомоги, сучасне обладнання і фахівці, які працюють злагоджено та оперативно, — інсульт уже не вирок.

Журналісти «Наше місто» побували у міській лікарні Дніпра, аби на власні очі побачити, як тут організовано порятунок життя пацієнтів із мозковим інсультом — від дзвінка на “103” до надскладних нейроінтервенцій.

Виклик і підготовка: коли хвилини на вагу золота

«Час — це мозок». Цей принцип тут знають усі. За словами Олени Євгенівни, завідувачки відділення для хворих з порушенням мозкового кровообігу , швидкість є ключовим фактором у наданні допомоги при інсульті.

— Щойно бригада швидкої фіксує підозру на інсульт, вона одразу повідомляє лікарню, — розповідає лікарка. — Це дає нам змогу завчасно підготувати команду та інфраструктуру. Коли хворий прибуває, на нього вже чекають лікар невідкладної допомоги та невролог.

Приймальне відділення: діагноз без зволікань

Пацієнта не перекладають — оцінка стану починається ще на каталці. Невролог одразу встановлює тяжкість стану та визначає подальший маршрут. Якщо хворий у критичному стані — його доставляють до реанімаційної зали, яка відповідає найвищим стандартам.

— Тут є все необхідне для стабілізації: кисень, монітори, можливість відновлення серцевої діяльності, — пояснює Олена Євгенівна. — Ми не маємо права гаяти час.

У лікарні діє так званий інсультний коридор — пріоритетний шлях, яким пацієнт проходить без жодних затримок.

Діагностика: коли кожна секунда — на рахунку

У перші хвилини після госпіталізації пацієнту проводиться комп’ютерна томографія (КТ). Це дозволяє визначити тип інсульту — ішемічний чи геморагічний. Якщо є підозра на тромбоз мозкових судин — виконують КТ в ангіорежимі.

— Чим раніше ми бачимо причину інсульту, тим швидше можемо визначити тактику лікування, — зазначає Михайло Валерійович, лікар-невропатолог.

Усі діагностичні можливості зосереджені в одному місці. Тут є:

• КТ та КТ-ангіографія.
• МРТ — надчутливий метод, що виявляє найменші осередки ішемії.
• УЗДГ — для дослідження судин голови та шиї.
• Ангіограф для термінового контрастного дослідження мозкових артерій.

Невідкладне втручання: тромболізис і тромбоекстракція

Якщо пацієнт потрапляє в лікарню у межах так званого терапевтичного вікна — 4,5 години від початку симптомів — лікарі можуть провести:

• Системну тромболітичну терапію — препарат вводиться безпосередньо в КТ-залі.
• Тромбоекстракцію — механічне видалення тромбу через катетер.

Ці втручання виконуються негайно, без втрати часу на переведення.

— Під час тромбоекстракції я стежу за станом пацієнта на екрані, — розповідає Олександр Миколайович, лікар-анестезіолог. — Катетер вводиться через стегнову або променеву артерію до судин головного мозку. Видалення тромбу — це шанс на життя без інвалідності.

Якщо механічне втручання неможливе, пацієнту вводиться препарат для тромболізису. Усе — прямо у приймальному відділенні.

Інтенсивна терапія та реабілітація: продовження боротьби

Після стабілізації хворого переводять до реанімаційного блоку або неврологічного відділення. Тут пацієнт перебуває під постійним наглядом — монітори, кисень, функціональні ліжка з протипролежневими матрацами. Одночасно починається рання реабілітація та консультації суміжних фахівців: реабілітолога, кардіолога, логопеда, психолога.

— Наше завдання — не лише врятувати життя, а й максимально відновити втрачені функції, — наголошує Олена Євгенівна. — Ми прагнемо, щоб пацієнт після інсульту повернувся до активного життя.

Інсульт не чекає. Дійте вчасно!

Досвід лікарні у Дніпрі — яскравий приклад того, як злагоджена система, сучасне оснащення та команда професіоналів здатні змінити долю пацієнта.

Інсульт — це не вирок. За правильної маршрутизації та своєчасної допомоги — це шанс на життя, шанс на повноцінне завтра.

Пам’ятайте: при перших ознаках інсульту (раптова слабкість, порушення мови, асиметрія обличчя) — негайно викликайте швидку.  Кожна хвилина може стати вирішальною.

Що таке тихий інсульт?

У сучасному світі, де стрес, швидкий темп життя та хронічні хвороби стають нормою, здоров’я мозку часто залишається поза увагою. Особливо в Україні, де війна додала нових викликів. Однією з прихованих загроз є так звані тихі інсульти — ураження мозку, які можуть проходити непомітно, але залишати серйозні наслідки.

У медичній практиці термін “тихий інсульт” не є офіційним, але його часто використовують для позначення безсимптомного або субклінічного ішемічного інсульту.

– Це маленькі ураження мозкової тканини, які не викликають явних симптомів, таких як параліч чи втрата мови, — пояснює Олена Євгенівна. – Часто їх виявляють випадково, наприклад, під час МРТ, зробленої з іншого приводу.

Такі інсульти зазвичай пов’язані з порушенням кровопостачання у дрібних судинах мозку. Коли кров не доходить до певної ділянки через закупорку або звуження судини, клітини мозку в цій зоні відмирають.

– Типові місця ураження – біла речовина мозку, базальні ганглії, таламус або міст мозку, – каже лікарка. – На МРТ ці ураження виглядають як маленькі дірочки — ішемічні вогнища, які свідчать про перенесений інсульт. Кожен такий епізод — це попередження про серйозні проблеми з судинами. Повторні тихі інсульти накопичуються, знижуючи когнітивні функції, викликаючи проблеми з пам’яттю, координацією тощо.

Чому ми не помічаємо тихий інсульт?

Тихі інсульти залишаються непоміченими через декілька причин. По- перше, зона ураження зазвичай дуже мала — від декількох міліметрів.

– Мозок унікальний тим, що він може компенсувати втрати, — пояснює Олена Євгенівна. – Якщо уражена ділянка не відповідає за критичні функції, людина може не відчувати змін.

По-друге, симптоми, якщо вони є, часто розмиті. Легка втомлюваність, забудькуватість, дратівливість чи нестійкість при ходьбі — усе це легко списати на стрес, вік чи втому. По-третє, тихий інсульт не викликає болю.

– На відміну від серцевого нападу, інсульт не болить, — додає Олена Євгенівна. – Без явних симптомів людина може навіть не підозрювати, що в її мозку вже є ураження.

За статистикою, у 10–20% випадків тихі інсульти не мають жодних зовнішніх проявів.

Хто у групі ризику?

Тихі інсульти не виникають на порожньому місці. Вони тісно пов’язані з хронічними захворюваннями та способом життя.

– Найбільший фактор ризику — це артеріальна гіпертензія , — пояснює Олена Євгенівна. – Високий тиск ушкоджує дрібні судини мозку, що й призводить до мікроінсультів.

До груп ризику входять:

• Люди з гіпертонією .
• Пацієнти з цукровим діабетом.
• Особи з атеросклерозом або високим холестерином.
• Курці та люди з ожирінням.
• Ті, хто має серцево-судинні захворювання.
• Люди старші 60 років, хоча інсульти “молодшають”.

– Війна внесла свої корективи, — розповідає Олена Євгенівна. – Стрес, подекуди недоступність ліків, порушення режиму — усе це підвищує ризик. Ми бачимо інсульти у 40–50-річних, що раніше було рідкістю.

Ознаки, що можуть вказувати на тихий інсульт

Хоча тихий інсульт часто не має явних симптомів, деякі зміни все ж можуть насторожити.

– Це можуть бути легкі порушення пам’яті, коли людина забуває імена чи недавні події, — зазначає лікарка. – Або проблеми з концентрацією, коли важко читати чи виконувати звичну роботу.

Інші можливі ознаки:

• Нестійкість при ходьбі, похитування.
• Зміни настрою: дратівливість, апатія, депресивність.
• Незначні порушення мови, коли людина плутає слова чи говорить повільніше.
• Зміни почерку чи побутових навичок, наприклад, труднощі з приготуванням їжі.

– Якщо ви помітили такі зміни у себе чи близьких, особливо після 55 років або при гіпертонії чи діабеті, не зволікайте – зверніться до невролога, — радить Олена Євгенівна.

Як діагностують тихий інсульт?

Єдиний спосіб точно підтвердити тихий інсульт — це нейровізуалізація.

-МРТ показує навіть старі ішемічні вогнища, які неможливо побачити іншими методами, — пояснює лікарка. – КТ менш чутлива, але також може виявити ураження.

Додаткові обстеження включають:

• УЗД судин шиї для виявлення атеросклерозу.
• ЕКГ та ехокардіографію для перевірки серця.
• Когнітивні тести для оцінки пам’яті та уваги.
• Аналізи крові на глюкозу, холестерин і згортання.

-Без МРТ ми можемо лише запідозрити тихий інсульт за симптомами чи непрямими ознаками. Але для точного діагнозу нейровізуалізація обов’язкова, — підкреслює Олена Євгенівна.

Що робити після виявлення тихого інсульту

Перший крок — прийняти діагноз і почати лікування.

– Препарати для зниження тиску, розрідження крові або статини для контролю холестерину — це не просто рекомендація, а необхідність, – пояснює Олена Євгенівна.

Дотримання графіку прийому ліків формує захист від нових уражень. Пропускати дози не можна, адже регулярність — ключ до стабільності. Лікарі рекомендують контролювати тиск, щоб він не перевищував 130/80 мм рт. ст., регулярно перевіряти рівень глюкози та холестерину у крові, відвідувати невролога раз чи два на рік.

– Якщо є потреба, МРТ кожні один-два роки допоможе відстежити зміни, — додає Олена Євгенівна. – Це дозволяє вчасно виявити потенційні загрози.

Стрес — один із ворогів мозку. Хронічна тривога може погіршити стан. Аби уникнути цього лікарі радять медитувати, застосовувати дихальні практики.

– Спілкування з близькими та психологічна підтримка також відіграють велику роль, — зазначає Олена Євгенівна. – Важливе і правильне харчування. Менше солі, цукру, смаженого, більше овочів, риби, горіхів, ягід і вівсянки — це їжа, яка живить мозок. Достатнє споживання води, 1,5–2 літри на день, підтримує кровообіг.

Фізична активність також необхідна. Щоденні 30-хвилинні прогулянки, легка йога чи плавання за згодою лікаря і уникайте сидячого способу життя.

– Мозок потребує тренувань не менше, ніж тіло, — каже Олена Євгенівна. – Читання, кросворди, логічні ігри чи вивчення нового стимулюють утворення нейронних зв’язків.

Та найголовніше — не ігнорувати тривожні сигнали. Слабкість у кінцівках, раптова втрата мовлення, порушення зору, сильний головний біль чи втрата рівноваги — це привід негайно звернутися до лікаря. Своєчасна реакція може врятувати життя.

Довгострокові наслідки тихих інсультів

Тихі інсульти здаються нешкідливими, але їхній вплив накопичується.

– Кожен такий інсульт — це маленька втрата мозкової тканини, — попереджає лікарка. – Якщо їх багато, мозок втрачає резерв, і це може призвести до серйозних проблем.

Серед можливих наслідків:

• Погіршення пам’яті та мислення, аж до судинної деменції.
• Порушення координації, що підвищує ризик падінь.
• Зміни особистості: апатія, депресія, втрата ініціативи.
• Підвищений ризик великого інсульту з паралічем чи втратою мови.

Тихі інсульти можна порівняти з тріщинами у фундаменті будинку. Спочатку їх не видно, але з часом уся споруда може зруйнуватись.

Медики наголошують, що повністю відновити мертві нейрони неможливо, але мозок здатний адаптуватися.

– Нейропластичність дозволяє здоровим ділянкам мозку брати на себе функції уражених, — пояснює лікарка. – Але для цього потрібні зусилля.

Основні кроки до відновлення:

• Контроль тиску, цукру та холестерину.
• Фізична активність: ходьба, плавання, легка гімнастика.
• Когнітивні тренування: читання, кросворди, навчання новому.
• Здорове харчування, наприклад, середземноморська дієта.
• Якісний сон і боротьба зі стресом.

Навіть якщо ви почуваєтесь здоровим, після 50 років мозок потребує уваги. Тихі загрози, як безсимптомний інсульт чи атеросклероз, можуть залишатися непоміченими, але їх легко виявити та попередити. Олена Євгенівна розповіла, як зберегти ясний розум.

ТОП-10 порад лікаря людям старшим 50 років

• Пройдіть МРТ головного мозку.Один раз після 50 років — це стандарт. МРТ виключає тихі інсульти, ішемію чи атрофію.
• Зробіть УЗД судин шиї. Дуплексне сканування виявляє атеросклеротичні бляшки та порушення кровотоку в артеріях.
• Контролюйте артеріальний тиск.Гіпертонія може роками руйнувати судини без симптомів. Вимірюйте тиск регулярно, навіть якщо все добре.
• Здайте базові аналізи крові.Перевірте холестерин, цукор, глікований гемоглобін і гормони щитоподібної залози.
• Оцініть пам’ять та увагу. Прості тести допоможуть виявити ранні когнітивні зміни. Легке зниження — сигнал тренувати мозок.
• Залишайтесь активними. 30 хвилин ходьби щодня, сходи замість ліфта чи ранкова розминка підтримують кровообіг мозку.
• Дотримуйтесь режиму сну. 7–8 годин сну необхідні для відновлення та очищення мозку.
• Тренуйте мозок як м’яз. Читайте, розгадуйте кросворди, грайте в шахи, вивчайте нове, спілкуйтесь із людьми.
• Харчуйтесь правильно. Середземноморська дієта (риба, оливкова олія, горіхи, овочі,цільнозернові) підтримує здоров’я судин і мозку.
• Дбайте про психоемоційне здоров’я. Хронічний стрес і самотність шкодять мозку. Звертайтесь по підтримку, якщо відчуваєте тривогу.

Тест: чи ви у групі ризику тихого інсульту

Нарахуйте собі 1 бал за кожне твердження, яке стосується вас.

• Мені 60 років або більше.
• У мене підвищений артеріальний тиск (гіпертонія).
• Я хворію на цукровий діабет.
• У мене підвищений рівень холестерину.
• Я маю надмірну вагу або ожиріння.
• Я курю або курив(-ла) у минулому.
• У мене малорухливий спосіб життя.
• Я часто відчуваю стрес, тривогу або емоційне виснаження.
• У мене є серцево-судинні захворювання.
• Я або мої родичі перенесли інсульт або мікроінсульт.
• Я вживаю алкоголь частіше, ніж 2 рази на тиждень.
• Останнім часом помічаю погіршення пам’яті, уваги чи нестійкість при ходьбі.

Оцініть результати:

0–2 бали — ризик низький , але звертайте увагу на здоровий спосіб життя.

3–5 балів — помірний ризик . Рекомендується пройти профілактичний огляд, вимірювання тиску, цукру та холестерину.

6 і більше балів — високий ризик! Потрібна консультація лікаря, бажано МРТ головного мозку та обстеження судин.

У Дніпрі медики демонструють надзвичайну злагодженість, швидкість і професіоналізм, рятуючи життя пацієнтів. Але боротьба з інсультом починається задовго до приїзду швидкої. Вона починається з усвідомлення ризиків, уваги до власного здоров’я та своєчасної профілактики. У світі, де стрес, війна та перевантаження стали буденністю, відповідальність за мозок — не лише справа лікарів, а й кожного з нас. Своєчасна реакція, регулярні обстеження, здоровий спосіб життя і підтримка близьких — це ті інструменти, які сьогодні допомагають не лише вижити після інсульту, а й жити повноцінно.

Фото Володимира Федорищева.

Раніше ми писали: Витягують з того світу: як у лікарні швидкої допомоги Дніпра рятують хворих з інсультами.

Дніпровські