ЕКСКЛЮЗИВ Що робити під завалами і чому не треба класти собачий корм в кишені: поради ДСНС

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

ЕКСКЛЮЗИВ Що робити під завалами і чому не треба класти собачий корм в кишені: поради ДСНС

17 липня 2025 р. 17:43

17 липня 2025 р. 17:43

На тлі збільшення російських обстрілів по мирних містах, а також зміни тактики ворога, треба особливо уважно ставитись до сигналу повітряної тривоги. Якщо ви не маєте змоги піти в укриття, можна обрати саме ванну кімнату вдома. Ще більше корисних порад – у сюжеті “Наше Місто”.

“Ванна відносно найбезпечніше приміщення, адже воно невелике. Так, всюди по квартирі є вікна та дзеркала. Але якщо ви не йдете в укриття, а залишаєтесь вдома, тоді варто, по-перше, заклеїти всі вікна армованим скотчем чи плівкою. Це убезпечить від дрібних уламків, мати воду поруч, павер-банк та свисток. Це не зайве, адже у випадку потрапляння під завали голос людини важко іноді почути. Одяг так само не відіграє принципову роль, якщо на вулиці не холодно. Часто під час вибуху частина одягу просто злітає – людину може перекрутити декілька разів. А от собачий корм в кишені – це міф. Пошукові собаки на це не реагують, вони шукають людину за запахом та диханням”, – зазначає заступник 1 Державної пожежно-рятувальної частини, старший лейтенант служби ЦЗ Станіслав Жежела

Станіслав зізнається, що сам не йде в укриття вдома вночі, бо надто втомлюється і спить. Але нагадує всім – не підходити до вікон, а після не чіпати нічого на місцях атаки.

“На місцях обстрілів не варто нічого чіпати, це небезпечно. А також допомагати ДСНС та поліції – це тільки заважає”, – каже він.

Хлопець з дитинства мріяв працювати в ДСНС, допомагати людям.

“Був випадок влітку, під час ракетного обстрілу, жінка опинилась під плитами, її колега врятувався, бо вийшов з кабінету в туалет. Але вона дзвонила йому, він показав нам приблизно, де вона, ми з нею розмовляли, з напарником відкопали її. Жінка піднялась, посміхнулась і обтрусила одяг, а на питання чому ж не йшла в укриття, сказала “я думала, сьогодні мене це не зачепить!”, – згадує Станіслав.

А також наголошує, що працівники ДСНС шукають всіх і до останнього.

“Не намагайтесь вибратись самостійно, ви цим можете собі нашкодити. Ми шукаємо всіх і завжди, не буде ніколи такого, щоб людей залиши там. Головне зберігати спокій, не панікувати, дихати рівно і по можливості, подавати звукові сигнали”, – каже він.

Були випадки, коли на ліквідації наслідків прильотів Станіслав з колегами потрапляли під повторний обстріл.

“Повторно сигнал тривоги, і балістика влучає в сусіднє приміщення, потім ще шахедна атака. Тому ми знаходились декілька годин в укритті”, – згадує він.