Перший Спас — Спас Медовий: історія походження свята, що освячували українці колись

31 липня 2025 р. 21:08

31 липня 2025 р. 21:08

Коли літо хилиться до золотої поважності, коли ниви вже напоєні сонцем, а пасіки пахнуть дикими травами й гарячим воском і медовими стільниками, приходить він — Перший Спас. Не гучний, не тріумфальний, а спокійний, як молитва, лагідний, як вижате поле, як мед, принесений у стільниках у храм на освячення. У цей день небо стає ближчим, і здається, сам Спаситель схиляється над людьми, дотикається серця і вливає в нього лагідну світлу тишу.

Першого серпня настає одне з найпоетичніших і найглибших за змістом свят — Перший Спас. У народі його знають як Медовий Спас або Маковія, а в церковному календарі — як свято Винесення чесних древ животворящого Хреста Господнього і свято Всемилостивого Спасителя (Спаса) і Пресвятої Богородиці, а також цього дня вшановується пам'ять семи мучеників Маккавеїв.

Хрест, що зцілює і до чого тут Спас: історія свята

Із IX століття у Візантії серпень розпочинався урочистим винесенням Животворчого Хреста Господнього. Благочестивий звичай з першого дня серпня — місяця, який на півдні завжди був особливо щедрий на всілякі епідемії — урочисто виносити з царської скарбниці частину Хреста Господнього.

Як пам’ятаємо із передання Церкви, Хрест Господній одразу після віднайдення його царицею Єленою був розділений на дві частини, одну з яких залишили в Єрусалимі, а іншу відправили до Константинополя. Цю другу частину і покладали з великими урочистостями на престолі Софійського собору.

За словами грецького часослова: «Внаслідок хвороб, що часто бували в серпні, здавна утвердився звичай виносити Хрест на дороги й вулиці для освячення місць і на відвернення недуг» . Хрест виносили з царської скарбниці й клали на Престол Великої церкви, звідки він вирушав у хресний хід по місту — як духовний оберіг і джерело зцілення.

Також на цей день припадає свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородицi. Воно було встановлене в XII столітті з нагоди знамень від образу Спасителя під час битв грецького царя Мануїла. 1164 року в літописах згадується знаменне чудо: візантійський імператор Мануїл під час битви з сарацинами узяв із собою ікону Спаса. Ікона засяяла — і це світло, як хмара слави, охопило все військо. Ворог відступив у страху, а воїни зміцнилися духом. Тоді ж, у подяку за небесну допомогу, було встановлено свято на честь Всемилостивого Спаса і Пресвятої Богородиці.

Винесення Животворчого Хреста Господнього  —  фото з відкритих джерел

Палаюча віра Маккавеїв: мучеництво в ім’я Христової віри

Церква вшановує цього дня й мучеників Маккавеїв — Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма та Маркела, їхню матір Соломонію та вчителя Єлеазара. Ці святі постали в Юдеї в час жорстоких переслідувань, коли цар Антіох Епіфан силоміць насаджував еллінізм і вимагав зректися Божого Закону.

Святий Єлеазар — старець, що міг би врятувати життя, вдавши, ніби їсть заборонене м’ясо, але відповів: «Краще помру, ніж дам молодим привід до гріха» . Слідом за ним були схоплені його учні — брати Маккавеї. Вони зносили тортури й смерть зі словами: «Цар світу воскресить нас, померлих за Його закони, для життя вічного» (2 Макав. 7:9). Останній із братів, наймолодший, глянув матері в очі, і вона сказала: «Не страшися цього вбивці, будь гідним братів твоїх» . І прийняла смерть разом із синами. Це свідчення — непереможної сили віри, духовного вогню, що горить навіть у муках.

Церква вшановує цього дня й мучеників Маккавеїв  —  фото з відкритих джерел

У храмах відбуваються служби на честь Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього і здійснюють мале водосвяття, тому свято називають ще Спас на воді, або Мокрий Спас. Вважається, що вода цього дня має цілющу силу, тому її святять, а потім нею можна було лікуватися. Святять також і обрядові букети польових квітів, де чільне місце займає маківка та мед.

Задля вашої зручності ми опублікували адреси та контакти храмів Православної Церкви України у Кривому Розі за районами. У місті також діють три храми Української Греко-Католицької Церкви , кожен з яких розташований у різних районах. Їхні адреси також були опубліковані раніше на у спільноті Криворізької ради церков.

Маковійчики й мед: народні традиції свята

У цей день кожна господиня, прокинувшись із сонцем, іде в поле чи на город по трави. Васильки, безсмертник, м’ята, любисток, рута, чебрець, романове зілля, календула, чорнобривці — усе вплітається в барвисті «маковійчики». А в центрі — достигла макова голівка, як символ завершення літнього кола. Ці букети несуть до церкви, освячують, а потім зберігають за образами — як духмяні обереги на здоров’я, мир і добробут.

Мед — ще один головний дар Спаса. Пасічники відкривають вулики, а діти з нетерпінням визирають першої ложки. Мед освячують і вживають у пісних стравах — з вдячністю за Божу щедрість і солодкий плід праці.

А у хатах пахло свіжовипеченими шуликами. Ці пісні коржі, подрібнені в мисці й щедро политі медово-маковою підливою, стали символом єднання родини. Мак товчуть до білого молока в макітрі, додають освячені мед і воду — і цим еліксиром заливають коржі. А коржі, звичайні, прісні на муці, воді і солі. Діти бігають від хати до хати, пригощаються шуликами, як колись ходили на коляду.

Барвисті «маковійчики»  —  фото з відкритих джерел

Пісна гармонія і тиша серця: початок Успенського посту

Перший Спас — переддень посту. Успенський піст (Спасівка) — один із найбільш зосереджених на духовній тиші, пісенній стриманості, милосерді й молитві. У народі кажуть: «Який Спас, така й осінь» , тому стараються в цей день не сваритись, не починати справ з лайки, не працювати важко. У цей час душа спочиває від суєти. Піст триває два тижні й завершується величним святом Успіння Пресвятої Богородиці — коли Небо нахиляється до землі, а Богородиця приймає тих, хто не зламався бурями літа.

Медовий Спас — це день, коли Церква, народ і душа співають в унісон. У ньому — сила Хреста, слава Спаса, мужність Маккавеїв, шепіт трав і медовий аромат вуликів. Це свято — ніби ікона, де Бог говорить через вітер, світло й серце, що б’ється в любові. Перший Спас навчає: бути чистим — не значить бути безгрішним, а значить — прагнути до Світла.. Це перший з трьох Спасів, за ним ідуть Яблучний і Горіховий, але саме цей — найніжніший. У ньому — пахощі липових вуликів, спів дзвонів, роса на світанку й серпнева тиша, в якій чути: "Господи, солодкий єси, і милість Твоя — вічна" .

Хай у кожній ложці освяченого меду буде трішки небесної радості, у маківці — сила віри, а в серці — тиха впевненість, що Спас прийшов, щоб бути з нами — завжди, аж до кінця віку. Раніше ми писали, коли святкують три Спаси і Успіння: до вашого читання повний церковний календар на серпень 2025 .

Дніпровські