Преображення Спаса нашого Ісуса Христа: символ духовного преображення, та чому Спас Яблучний

05 серпня 2025 р. 20:58

05 серпня 2025 р. 20:58

У сяйві серпневої днини, коли яблука достигають під небом, що поволі змінює свою палітру від літньої блакиті до сивих відтінків, приходить Яблучний Спас — свято не лише врожаю, а й духовного просвітлення. Це день, коли плоди землі перетворюються на плоди серця, а щедрість природи — на символ небесного благословення.

6 серпня православні християни святкують Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа — одне з найвеличніших дванадцяти свят церковного року. Цей день відкриває не лише божественну таємницю, явлену на горі Фавор, а й відлунює в народних традиціях як Яблучний або Другий Спас — символ переходу, очищення, вдячності та світла.

Бог — таємниця, що сягає за межі людського розуміння. Він безмежний, неосяжний, вічно сущий. Але через втілення у Христі, Невидимий стає видимим, Несказанний — близьким. І на горі Фавор Ісус відкрив Свою божественну природу учням, явивши славу Небесного Царства ще до воскресіння. Це був не лише момент слави, а глибокий заклик: «Прийдіть і подивіться, якими маєте бути вічно».

"Преображення Господнє" фрагмент картини на полотні Рафаеля Санті —  фото з відкритих джерел

Преображення Господа Ісуса Христа: явлення Слави та символ духовного перетворення

Преображення Господнє — це дивовижна подія, коли Ісус Христос явив Свою божественну славу трьом найближчим учням: Петру, Якову та Іоанну. Це не просто епізод з євангельської історії, а глибокий духовний акт, сповнений символізму та одкровення. Подія сталася на високій горі, яку Церква традиційно ототожнює з горою Фавор — зеленою, мальовничою височиною, що здіймається над Галилейською землею. У той день Ісус піднявся на гору, щоби помолитися. Учні ж, змучені дорогою, заснули. Та коли прокинулися, перед їхніми очима постала небачена картина: Спаситель преобразився — Його обличчя засяяло, немов сонце, а вбрання стало білим, як світло. Поруч із Ним, у славі небесній, з’явилися пророки Мойсей і Ілля. Вони розмовляли з Ним про близькі страждання та смерть, які Ісус мав прийняти в Єрусалимі.

Серця учнів наповнила невимовна радість. Петро, зворушений і сповнений натхнення, вигукнув: «Господи, добре нам тут бути! Якщо хочеш, збудуємо три намети — Тобі, Мойсеєві й Іллі» . Але раптом ясна хмара огорнула всіх, і з неї пролунав голос Бога Отця: «Це є Син Мій Улюблений, в Якому Моє благовоління. Його слухайте!» Приголомшені й охоплені страхом, учні впали ниць. Але Христос підійшов, лагідно доторкнувся до них і промовив: «Встаньте, не бійтеся» . Коли ж вони підвелися, то побачили Його вже у звичайному вигляді.

Ця подія залишилася для учнів таємницею до воскресіння Христового. Сам Ісус наказав їм не розповідати про побачене, доки Син Людський не воскресне з мертвих. Лише згодом вони усвідомили, що були свідками однієї з найглибших істин — Божество Ісуса Христа, яке сяяло крізь Його людську природу. Преображення святкується Православною Церквою 6 серпня і входить до числа дванадцяти найбільших церковних свят. Воно вважається передвісником Воскресіння, знаком того, якими будуть люди у Царстві Небесному. Через світло Преображення Христос показав, що кожен, хто йде шляхом віри, покаяння та любові, здатен преобразитися — внутрішньо, духовно, вічно.

І кона Преображення Господнього  —  фото з відкритих джерел

Очікування відновлення: преображення всього світу

У християнській традиції Преображення Господнє символізує не лише зміну зовнішнього вигляду, а глибоке внутрішнє перетворення — і особисте, і космічне. Воно вказує на майбутнє оновлення всього світу, що розпочалося через Воскресіння Христа. Людство, зранене гріхом, як і сама природа, яка втратила первісну гармонію, очікує преображення — остаточного відновлення, де не буде ні страждання, ні смерті, ні тління. Преображення — це не лише свято світла, це свято надії.

У цей день Церква встановила освячення плодів нового врожаю — зокрема винограду, а там, де його немає, — яблук. Цей обряд, описаний ще в апостольських правилах, має давнє коріння. Він виражає подяку Богові за щедрість природи й водночас несе глибокий духовний сенс: так само, як плоди приносяться на благословення, так і людська душа повинна дозріти до просвітлення, чистоти та преображення у Христі. Цей звичай особливо поширився у східних регіонах, де саме на цей час припадає дозрівання винограду — плоду, який має прямий зв’язок з Таїнством Євхаристії, з Кров’ю Христовою. Освячення плодів на Преображення — це не лише дарунок від землі, але і прообраз того оновлення, якого прагне вся творіння.

Задля вашої зручності ми опублікували адреси та контакти храмів Православної Церкви України у Кривому Розі за районами. У місті також діють три храми Української Греко-Католицької Церкви , кожен з яких розташований у різних районах. Їхні адреси також були опубліковані раніше на у спільноті Криворізької ради церков.

Церква встановила освячення плодів нового врожаю — зокрема винограду, а там, де його немає, яблук  —  фото з відкритих джерел

Яблучний Спас: Благословенний дар природи

З давніх-давен, ще задовго до християнства, в українських родинах побутувала традиція не куштувати плоди нового врожаю до певного обрядового дня. Цей день був своєрідною подякою землі, сонцю і дощу — всьому, що дарувало врожай. І саме Яблучний Спас із часом узяв на себе цю глибоку, архаїчну місію — стати днем освячення плодів і вдячності за небесну щедрість.

Церковне святкування Яблучного Спаса супроводжується урочистими богослужіннями, під час яких священики благословляють кошики з фруктами, які приносять віряни: яблука, груші, сливи, виноград, мед, а часом і колоски пшениці. Освячені плоди вважаються особливо благословенними — їх несуть додому, ділять з рідними, пригощають сусідів і заносять до столу з благоговійною пошаною. Це не просто їжа — це знак оновлення душі, вдячності Творцеві й надії на добру осінь.

Яблуко — не просто фрукт, а один із найдавніших символів людства. Від біблійної історії про райський плід до української яблуні під вікном — воно завжди було символом життя, краси, спокуси й мудрості. А освячене яблуко на Преображення — це вже майже ікона: плід, що нагадує, що і ми, як той фрукт, дозріваємо до світла, до очищення, до вічності.

Історія Преображення Господнього в народному сприйнятті тісно сплелася з річним колом. Яблучний Спас став порогом між літом і осінню, моментом, коли природа поступово змінює своє вбрання, а серце людини готується до нових викликів і сезонних змін. Наші пращури вірили, що з цього дня починаються дощі й перші осінні вітри. А той, хто потрапить під дощ на Яблучний Спас, — той увесь рік буде здоровим.

Свято Преображення — це не лише згадка минулої події. Ми всі покликані зійти на свою Фаворську гору — через віру, молитву, піст, покаяння — щоби побачити у звичайному щось незвичайне, у буденному — вічне. Цього дня все єднається: небо й земля, святість і щоденність, Божественне світло і людська подяка. Це день, коли очі спрямовані вгору, а руки несуть плоди землі до вівтаря. І в тому жесті — вся сутність людини: між землею і небом, у пошуках преображення. Раніше ми писали, що на серпень — місяць великих свят в духовному календарі і глибокої духовної зосередженості для вірян.

Дніпровські