Шеф-кухар зі стажем 20 років та батько трьох дітей став на захист країни: історія військового з ТрО Дніпра

28 жовтня 2025 р. 11:51

28 жовтня 2025 р. 11:51

Шеф одного з модних ресторанних комплексів, батько трьох дітей, добровільно пішов у піхоту і провів на передових позиціях 215 днів — у Плавнях, Степногірську та Кам’янському. Після нещодавньої ротації він повернувся додому після 84 днів на ділянці, де разом із побратимами копали укриття на глибину чотирьох метрів і тримали оборону всупереч інтенсивним атакам ворога, пише «Наше місто» з посиланням на фейсбук-сторінку «128 окрема важка механізована бригада “Дике Поле”».

Ігор має двадцятирічний кухарський стаж, проте останні десять років його життя поєднані зі службою: він пішов добровольцем від першого дня повномасштабного вторгнення. На початку війни він втратив два пальці на лівій руці, але за його словами, «ті три, що залишились, дозволяють і стріляти, і копати».

«Лопата — кращий друг піхотинця», — каже Ігор і показує трихвилинне відео з прогулянкою під землею. Це позиції на глибині чотири метри, які бійці викопали у Кам’янському. Кілька людей і одна лопата створили підземні переходи і справжні кімнати на повний зріст.

Ігор підкреслює, що на війні важливі не лише зброя й боєприпаси, а й елементарні речі, без яких утримати позицію практично неможливо.

«На війні багато що можна назвати головним. Наприклад, воду. Її вкрай важко доставити — можна сказати, що вона на вагу золота. Або пауербанки, які заряджають рацію і дозволяють бути на зв’язку. Зв’язок — це важливіше, ніж патрони. Врешті, патрони можна забрати у знищеного ворога», – каже захисник.

Саме надійний зв’язок, за словами Ігоря, дозволив утримувати ділянку в Кам’янському, яке противник давно позначив як пріоритетне. Ігор каже, що не дуже цікавився оперативною картиною фарбування позицій — його завданням було тримати свою ділянку й довіряти командирові.

«Попри всі дії ворога, нас примудрялися забезпечити всім необхідним. У мене безмежна повага до командирів. Коли ми вийшли, я сказав ротному: “Андрюха, я з тобою піду на край світу”», – поділився військовий.

Чоловік постійно думав про сім’ю — дружину і трьох синів. Саме віра родини, за його словами, давала сили витримувати найскладніші моменти служби. Він не приховує, що іноді місія вимагала радикальних рішень і особистих жертв.

Про інтенсивність боїв і характер противника Ігор говорить відверто: «На нашій ділянці лягло три російських полки, і зараз лягає четвертий. Вони споряджені за останнім словом військової моди і техніки. Звісно, бувало, що й звичайні копачі йшли. Але здебільшого — це високо підготовлені солдати. У них дуже багато дронів. Попри все — у них мінус чотири полки».

Напередодні ротації Ігор мав координувати виведення двох груп на позицію — за попередні виходи він обійшов усе Кам’янське пішки і добре орієнтувався на місцевості, тому саме йому довірили цю роботу. Коли він заявив про бажання повернутися до хлопців на позицію, дружина відреагувала емоційно:

«Коли я сказав, що знову хочу туди повернутися, до хлопців на позиції, дружина сказала, що я дурень. М’яко кажучи — дурень. А я не можу кинути своїх».

Тепер, після чергової ротації, Ігор поїде на лікування і відпочинок, який, на його переконання, необхідний навіть тим, хто здається незламним. Він лишається переконаним у важливості щоденної, скромної праці простих людей, які щомиті роблять усе можливе, щоб захистити рідну землю від ворога.

Нагадаємо, відомий ресторатор та шеф-кухар став на захист країни: історія захисника з РУ ТрО «Схід» .

Порятунок побратима, поранення від дронової атаки та бій на день народження: історія військового з ТрО Дніпра .

Раніше ми писали: Займався бізнесом, виховував трьох дітей, а у перший день вторгнення став на захист країни : історія воїна з ТрО Дніпра.

Фото: 128 окрема важка механізована бригада “Дике Поле”.

Дніпровські