ЕКСКЛЮЗИВ Історія, яку доводиться рятувати: на Дніпропетровщині евакуювали кам’яних баб

11 листопада 2025 р. 18:50

11 листопада 2025 р. 18:50

Поки лінія фронту невпинно рухається ближче, а частина Дніпропетровщини щодня потерпає від ворожих обстрілів, у регіоні триває не лише евакуація людей, а й — історії. У буквальному сенсі — тієї, яку можна торкнутися. Із селища Петропавлівка евакуювали дві кам’яні баби XII–XIII століття, а також старовинний гарман і жорна від вітряка. Ці унікальні артефакти тепер зберігатимуться у Дніпропетровському національному історичному музеї імені Дмитра Яворницького — до того часу, коли їх можна буде безпечно повернути додому. Про це розповідає “Наше місто”.

Як розповів Валерій Касьяненко, представник 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади, до операції з порятунку пам’яток долучилися одразу кілька структур: військові, місцева влада, музейники та благодійний фонд, який підтримує бригаду.

“Сьогодні ми евакуювали із селища Петропавлівки дві кам’яні баби XII–XIII століття, більш пізній гарман з гарним декором і жорна для вітряка. Усе це перевозиться до історичного музею Яворницького на тимчасове зберігання. Ми робимо це, щоб запобігти руйнуванню — бо ворожі обстріли можуть у будь-який момент знищити ці пам’ятки”, — пояснює Касьяненко.

За його словами, такі операції стали системною роботою — частиною більшої місії зі збереження української ідентичності:

“Наша бригада зараз активно працює в цьому напрямку. Це вже планова, узгоджена робота — не разова акція. Ми робимо все, щоб максимально зберегти спадщину. Так, це вимушено — бо означає, що пам’ятки в небезпеці. Але ми не можемо інакше. Росіяни або знищують, або вивозять, або спотворюють нашу історію. Ми мусимо її рятувати.”

“Кожна кам’яна баба — це частинка нашої ідентичності”

Заступник директора музею імені Яворницького Юрій Фанигін наголошує: для істориків і для нащадків кожна така скульптура — безцінна.

“Це пам’ятки культурного мистецтва кочових народів, яких ми називаємо половцями. Вони жили на наших землях у XI–XIII століттях і стали частиною етногенезу сучасних українців. Тому зберегти кожну з цих скульптур — це зберегти частинку себе, своєї історії, своєї пам’яті,” — говорить Фанигін.

Він пояснює, що евакуйовані статуї — дві чоловічі кам’яні баби у надзвичайно гарному стані:

“На них добре збереглися елементи одягу, зброї, орнамент. Це рідкість.
У Петропавлівці їх колись забетонували в один фундамент — через це тепер це фактично монолітна тритонна конструкція. Ми не могли розділити їх без ризику пошкодження, тому перевозили цілком. Без 25-ї бригади ми б не впоралися — у музею немає такої техніки.”

Історія, яку доводиться евакуйовувати

За останні два роки до музею Яворницького вже евакуювали понад два десятки кам’яних баб із прифронтових громад Донецької та Дніпропетровської областей. Більшість із них стояли під відкритим небом — на площах, біля музеїв, у центрах сіл, які нині перебувають під постійними обстрілами.

“Мені крається серце від того, що ми змушені це робити, — каже Юрій Фанигін. — Але це єдиний спосіб врятувати їх. Ми сподіваємося, що після перемоги всі ці пам’ятки повернуться на свої місця. А поки вони зберігатимуться у нашому музеї — у безпеці.”

Нині кам’яні баби вже встановлені на охоронюваній території музею, де їх зможуть побачити відвідувачі під час спеціальних екскурсій. Музейники планують надалі популяризувати історію кочових народів, яку довгі роки намагалися стерти чи переписати в імперські часи.

“Російська імперія викреслила цей пласт історії з нашої культурної пам’яті. Але половці, кумани, печеніги — це теж частина нашої історії, нашого генетичного коду. Зараз настав час повернути цю правду. Але для цього треба мати, що досліджувати — тому збереження артефактів зараз критично важливе,” — наголошує історик.

Попри небезпеку, команда історичного музею разом із військовими продовжує евакуювати культурні цінності із територій, які опинилися під вогнем. Це не просто порятунок каменю. Це порятунок частини національної ідентичності.

“Ми зберігаємо не лише артефакти — ми зберігаємо пам’ять. Це наша історія, наші корені. І якщо ми не врятуємо її зараз, ми ризикуємо втратити себе,” — каже Валерій Касьяненко.

Фото: 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади

Дніпровські