вологість:
тиск:
вітер:
Брав участь в операції зі звільнення Харківщини: історія захисника з ТрО Дніпра
У 128 окремій важкій механізованій бригаді «Дике Поле» служить молодший лейтенант Дмитро — нині заступник командира танкового батальйону з технічної частини. Він згадує, що його шлях у війську почався зі звичайної посади солдата, але технічний досвід та наполегливість швидко визначили майбутню спеціалізацію. Історію захисника розповіли у пресслужбі бригади , пише «Наше місто».
«Для мене танк — як улюблена іграшка», — каже Дмитро. До повномасштабного вторгнення він працював трактористом, електриком і будівельником. Саме технічні навички стали підставою запропонувати йому стати механіком-водієм танка. Дмитро не вагався і, як сам пригадує, буквально закохався у танкову справу.
Під час навчань він навіть утік із лікарні, аби не пропустити практику:
«Під час навчань я потрапив у лікарню. Там дізнався, що пропустив заняття з водіння танка. Тож утік із лікарні й приїхав на полігон, бо дуже хотів сісти за важелі. Як кажуть: бачу дорогу — не бачу перешкод».
Дмитро брав участь у бойових діях на Харківщині, зокрема у танковому прориві під час звільнення регіону.
«Ми наступали через ліс, де були масові поховання цивільних і наших полонених. Ми тоді не зупинялися: коли підбивали танк — пересідали на захоплений російський і рухались далі».
Пізніше він воював під Бахмутом та у Часовому Яру, де отримав дві медалі «За поранення». Один із епізодів запам’ятався назавжди:
«Ми двома танками вийшли на підтримку наступу піхоти. Тоді багато окупантів поклали. Але коли відкотилися — нас засік російський дрон. Це була найважча ніч за всю війну: по нас працювало все, що було у росіян — міни, артилерія, КАБи. Танки посікло уламками, але без критичних ушкоджень».
Попри небезпеку, Дмитро говорить, що чітко розуміє, заради чого воює:
«Зараз багато кажуть, що не знають, за що воювати, що нічого нікому не винні. А я воюю за свою родину, за дружину і двох дітей, за дім, у якому вони живуть. Я так багато бачив, яку біду несе війна, що у мене не виникає питань, за що саме я воюю».
Через технічний хист та вміння працювати з командою його призначили заступником командира з технічної частини. Дмитро пройшов відповідну підготовку, отримав офіцерське звання, а нещодавно був нагороджений медаллю «За заслуги» від Угруповання сил «Південь».
У бригаді наголошують: кожен мотивований громадянин може долучитися до оборони країни та розвиватися у Збройних Силах України.
Телефонуйте до рекрутингового центру 128 ОМБр «Дике Поле».
Нагадаємо, раніше ми писали: Лев з 25-ої бригади : «Я не хочу, щоб мій син прийняв у спадок війну».
Фото: 128 окрема важка механізована бригада “Дике Поле”.
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
Захищав країну ще з часів АТО: у лікарні від отриманих у бою поранень помер Герой з Кам’янського
16 листопада 2025 р. 21:21
Коли чекати на дощі та мокрий сніг: прогноз погоди на тиждень 17–23 листопада
16 листопада 2025 р. 20:53
Відключення світла 17 листопада: графіки від ДТЕК для Дніпра та області
16 листопада 2025 р. 20:52