Право на відмову від свідчень: в яких випадках можна мовчати Право на мовчання залишається однією з найважливіших гарантій прав людини в українському судочинстві, дозволяючи підозрюваним і свідкам уникнути самовикриття. Але…

18 листопада 2025 р. 19:11

18 листопада 2025 р. 19:11

Право на мовчання залишається однією з найважливіших гарантій прав людини в українському судочинстві, дозволяючи підозрюваним і свідкам уникнути самовикриття. Але потрібно чітко знати закон, оскільки неправомірна відмова від свідчень може мати негативні наслідки. У цьому матеріалі « Дніпро Оперативний » розповість, хто може відмовитись від свідчень та як правильно скористатись цим правом.

Конституційні гарантії права на мовчання

Стаття 63 Конституції України прямо закріплює право не свідчити проти себе. Це означає, що під час допиту чи будь-якої процесуальної дії людина може відмовитися відповідати на питання, і така відмова не може бути підставою для переслідування або покарання. Право на мовчання в Україні є складовою презумпції невинуватості та захисту від тиску з боку правоохоронців.

У кримінальному процесі його дублює КПК, який зобов’язує слідчих і прокурорів роз’яснювати це право кожній особі перед початком допиту.

Хто має право відмовитися від свідчень

Цим правом може скористатися будь-яка особа — свідок, підозрюваний, обвинувачений або учасник провадження, якщо питання стосуються обставин, які можуть зашкодити їй або її родичам.
Окремі категорії осіб мають розширений імунітет через професійну таємницю:

• адвокати;
• нотаріуси;
• медичні працівники;
• священнослужителі;
• журналісти (у частині захисту джерел).

У цих випадках відмова може ґрунтуватися не тільки на Конституції, а й на нормах професійного законодавства.

Коли свідок може законно відмовитися від відповідей

Свідок може законно скористатися правом на відмову , якщо його свідчення прямо чи опосередковано можуть стати підставою для притягнення до відповідальності (кримінальної, адміністративної тощо) його самого, членів його сім'ї чи близьких родичів.

• Приклад: якщо свідка просять дати показання про те, чи бачив він, як його брат вчинив крадіжку, свідок має право відмовитися від давання таких показань.
• Приклад: якщо свідка запитують про його власні дії, які можуть бути кваліфіковані як правопорушення, він має право мовчати щодо цих дій.

Як правильно скористатися правом на відмову

Відповідальність: коли за відмову можуть покарати

Відповідальність настає лише тоді, коли свідок безпідставно відмовляється давати показання у ситуації, де не існує конституційних або професійних підстав для мовчання. Якщо особа посилається на статтю 63 Конституції або на таємницю професії, покарати її неможливо.

Кримінальна відповідальність за відмову свідка від давання показань (ст. 385 ККУ) може настати, якщо свідок без законних підстав (тобто не посилаючись на ст. 63 Конституції) відмовляється давати показання, які не є самовикривальними.

У практиці трапляються випадки, коли слідчий вважає відмову «необґрунтованою», але остаточне рішення може ухвалювати лише суд.

Наслідки використання права на мовчання

Мовчання може бути як захисним інструментом, так і фактором, що впливає на оцінку доказів. У кримінальних провадженнях воно фактично убезпечує особу від самовикриття та помилок. У цивільних і адміністративних справах іноді саме пояснення сторони здатні змінити хід процесу, тож відмова може ускладнити доведення власної позиції. Разом із тим сам факт мовчання не може бути підставою для негативних висновків або санкцій.

Раніше ми писали, що входить до пакета зимової підтримки 2025–2026 та хто може отримати допомогу.

Також ми розповідали, яка відповідальність передбачена за незаконну лікарську діяльність та як дізнатись чи має лікар право на практику.

Дніпровські