ЕКСКЛЮЗИВ Чорна п’ятниця проти гаманця: як дніпрян змушують витрачати більше

28 листопада 2025 р. 10:16

28 листопада 2025 р. 10:16

Щороку наприкінці листопада український інтернет вибухає знижками, промокодами, банерами  про вигідні ціни. Чорна п’ятниця з далекого європейського заходу давно перетворилася на частину нашого календаря: торговельні центри готують акції, інтернет-магазини надсилають розсилки, а користувачі або відкладають гроші на омріяну покупку, або з іронією стежать за шаленими знижками.

Редакція “Наше місто” з’ясувала, звідки взялося це свято знижок, як воно працює з погляду маркетингу, що відбувається в голові у покупця і як на Чорну п’ятницю дивляться дніпряни.

Як з’явилася Чорна п’ятниця і чому вона чорна

Сьогодні Black Friday асоціюється з натовпами в магазинах, чергами під супермаркетами й онлайн-розпродажами. Але історія цього дня стара й бентежна.

Психолог Олександр Макуха нагадує: спершу вислів “чорна п’ятниця” мав негативне забарвлення. Так у США описували дні після Дня подяки, коли люди масово витрачали гроші, гуляли, а міста буквально завмирали від перевантаження – транспорт, магазини, служби не справлялися з потоком.

З часом термін підхопили торговельні мережі та надали йому нового змісту. У бухгалтерських книгах збитки традиційно позначаються червоним, а прибуток – чорним кольором. Тож Чорна п’ятниця стала символом того дня, коли магазини завдяки масовим розпродажам закривають збитки року й виходять у плюс.

Так маркетинг перетворив один із післясвяткових днів на глобальне свято купівлі, яке поступово розійшлося світом, а потім – дісталося й України.

Чорна п’ятниця по-українськи: між традицією й трюками

В Україні Чорна п’ятниця з’явилася не так давно, але вже встигла стати найгучнішим періодом розпродажів року.

Маркетологиня Вікторія Хурдей, викладачка кафедри маркетингу УМСФ, визнає: історія про те, що продавці за кілька тижнів до Чорної п’ятниці піднімають ціни, щоб потім урочисто знизити, живуча. Та це не є нормою для відповідального бізнесу.

–У  старій Європі це все працює абсолютно по-чесному: це піковий період для продажів, коли розпродають старі колекції та сезонні товари з великими знижками. Більшість представників бізнес-середовища в нашій країні вже розуміють, як працює маркетинг, і також використовують справедливий підхід до зниження ціни, – каже Вікторія Хурдей.

За її словами, головний ресурс для компанії – довіра клієнта. Ті, хто граються зі штучним підвищенням цін, у підсумку програють не в одному розпродажі, а в довгострокових стосунках із покупцем.

Як маркетологи вирішують, на що давати знижки

Знижка – це не просто жест доброї волі. Для бізнесу це завжди розрахунок. Перш ніж запускати акцію, фахівці оцінюють, чи реагуватиме покупець на зміну ціни.

– Перед тим, як робити будь-яку знижку, розраховують коефіцієнт еластичності попиту за ціною. Тобто з’ясовують, чи є сенс знижувати вартість саме цього товару й наскільки, – пояснює пані Вікторія.

Так ухвалюють рішення, які категорії товарів потраплять під Black Friday.

Окремо регулюються тільки стратегічні товари – ліки, хліб, цукор, комунальні послуги, транспорт. На все інше жорстких державних правил немає, тож головний арбітр – ринок і поведінка покупців.

А як же дізнатись, чи не є знижка штучною, внаслідок попереднього підвищення ціни?

Якщо після гучного оголошення “-70%” товар так і лежить на полиці, це сигнал, що ціна не відповідає реальній цінності, і ніякі рекламні слогани ситуацію не врятують.

Психологія розпродажів: чому ми біжимо туди, куди біжать усі

Проте самих розрахунків недостатньо, аби пояснити масштаб Black Friday. Психолог Олександр Макуха переконаний: тут працюють глибокі механізми нашої психіки.

Ефект натовпу і потреба бути з усіма:

Людина – істота соціальна. Коли ми бачимо, що багато людей одночасно щось роблять, вмикається стадний інстинкт:

– Якщо всі побігли, то й мені туди треба. Це може бути або до чогось хорошого, або від чогось поганого. Якщо я не належу до якоїсь великої групи, я себе почуваю не впевненим, – пояснює психолог.

Чорна п’ятниця використовує цей механізм на повну. Переповнені ТРЦ, активність у соцмережах, історії знайомих – усе це створює ефект масової події, до якої нібито не можна не долучитися.

Емоційний голод і маленьке свято:

Ще один фактор – емоційний дефіцит. У часи стресу, а тим паче війни, люди відчувають брак позитивних переживань. Масовий розпродаж з музикою, яскравими вітринами і гучними мінусами в ціні дає швидке й зрозуміле відчуття свята.

– Є вивільнення емоцій, і людина ніби наїдається цими подіями – так вона задовольняє емоційний голод, – пояснює Олександр Макуха.

Тому покупка під час Чорної п’ятниці часто сприймається не як раціональне рішення, а як невеликий подарунок самому собі.

Міф про те, що ми переграли систему

Окрема історія – відчуття, що цього разу виграємо саме ми. Психолог називає це міфом, на якому й тримається значна частина комерційного успіху Black Friday.

– Є такий міф: у Чорну п’ятницю можна обдурити систему й отримати щось за зниженими цінами. Але саме ця думка і насаджується нам системою – у цьому й є її гачок, – каже пан Олександр.

У підсумку люди купують не лише те, що їм справді потрібно, а й те, що просто здається вигідним – бо приємно відчути себе розумнішим за ринок.

Чорна п’ятниця під час війни: свято чи недоречність?

Повномасштабне вторгнення змінило не лише економіку, а й емоційне тло країни. Частина українців ставиться до гучних розпродажів із внутрішнім спротивом: Коли кожен день чорний, чи доречно говорити про свято знижок?

Маркетологиня Вікторія Хурдей розповідає, що бізнес уже пробує пом’якшити назву, вигадуючи альтернативи: фіолетова п’ятниця, рожева п’ятниця, тематичні акції без згадки чорного кольору. Це спосіб одночасно залишитися в тренді й зважати на чутливість суспільства.

Олександр Макуха наголошує: слово “чорна” історично не має стосунку до трауру, тож сама назва не повинна сприйматися як образлива. Водночас він визнає: контекст війни робить будь-яке свято неоднозначним. Та повністю відмовлятися від позитивних подій не можна.

– Суть у довготривалому стресі не в тому, щоб постійно терпіти і стискати зуби. А в тому, щоб навчитися жити всередині цього стресу. А життя має місце і для роботи, і для боротьби, і для свят, – каже психолог.

Шалені знижки очима покупців: історії дніпрян

Попри всі пояснення експертів, вирішальне слово – за людьми, які врешті приходять у магазини або заходять на сайт з банером “знижки”.

Ціна виросла на півтори тисячі: Дмитро Бочаров – про недовіру до акцій

Ректор Університету митної справи та фінансів Дмитро Бочаров випадково викрив схему липових знижок. На своїй сторінці у Facebook він описав спостереження за омріяною фотокамерою, корпус якої давно хотів купити:

Не люблю ажіотаж, але майже завжди щось купую: Юлія Клименко – про спокусу поруч із домом

Журналістка сайту 9 каналу Юлія Клименко не є фанаткою свята знижок, але щороку все одно опиняється серед покупців. Вона живе поруч із великим торговельним центром – і це її головна спокуса.

– Взагалі я не прихильниця Чорної п’ятниці. Не люблю цей ажіотаж, купу людей, черги кругом. Але зазвичай  стаю її учасницею, бо мешкаю біля великого ТРЦ і йду з цікавості – подивитися, що там відбувається. Майже завжди повертаюся із модною обновкою: сукнею, кофтинкою, джинсами. Буває, що не можу встояти. Зазвичай купую одяг.

Цього року особливого бажання полювати на знижки немає, зізнається Юлія.

– Під час війни є речі набагато важливіші за все це.

Як не стати заручником акцій: що каже психолог

Повністю сховатися від банерів зі знижками складно: навіть якщо не ходити в торговельні центри, Чорна п’ятниця все одно наздожене в телефоні – через рекламу, розсилки, соцмережі. Психолог Олександр Макуха наголошує: головне тут не забороняти собі покупки, а стежити за тим, що саме нами керує у момент рішення.

– Від усього імпульсивного є тільки один шлях – спостерігати за собою і бачити, що мною керує. Все.

За його словами, це стосується не лише Чорної п’ятниці, а будь-якої ситуації, коли вмикаються сильні емоції.

– Коли вмикаються якісь емоції, важливо розуміти, що зі мною відбувається. А потім, якщо я це бачу, я можу ухвалити рішення вже більш свідомо.

Тож питання не в тому, чи брати участь у розпродажах, а в тому, наскільки усвідомлено людина робить свій вибір – чи це справді потрібна покупка, чи спроба задовольнити емоційний голод, про який говорив психолог.

Чи варто доєднатись до святкування?

У час війни це свято виглядає двояко. З одного боку, важко говорити про шопінг заради задоволення, коли щодня приходять новини з фронту. З іншого – життя справді не можна поставити на паузу, а невеликі радощі іноді допомагають триматися.

Головне, про що нагадують і маркетологиня, і психолог, і самі дніпряни, – не втрачати усвідомленості. Тоді Чорна п’ятниця не стане ні темною діркою для бюджету, ні приводом для зайвих докорів сумління, а залишиться тим, чим і має бути: одним із багатьох днів у році, коли ми самі вирішуємо, що принесе нам душевний спокій.

Дніпровські