Відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерних мереж Відповідальність за незаконне втручання у роботу комп’ютерних мереж та систем в Україні є кримінальною і регулюється в першу чергу ККУ.…

28 листопада 2025 р. 13:47

28 листопада 2025 р. 13:47

Відповідальність за незаконне втручання у роботу комп’ютерних мереж та систем в Україні є кримінальною і регулюється в першу чергу ККУ. Воєнний стан в країні суттєво посилює покарання за ці злочини, особливо якщо вони спрямовані проти об'єктів критичної інфраструктури або мають значні наслідки. Детальніше про відповідальність за хакерство розповість « Дніпро Оперативний ».

Що вважається незаконним втручанням у комп’ютерні мережі в Україні?

Незаконне втручання (або несанкціоноване втручання) – це будь-яка умисна дія, що не дозволена власником або адміністратором системи і спрямована на порушення її нормального функціонування.

Згідно зі статтею 361 ККУ (Несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж), таким втручанням вважається дія, що призвела до одного або кількох із таких наслідків:

• Витік інформації.
• Втрата інформації.
• Підробка інформації.
• Блокування інформації.
• Спотворення процесу обробки інформації.
• Порушення встановленого порядку маршрутизації інформації.

Ключовий елемент: дія має бути несанкціонованою (без належного дозволу) і мати один із зазначених наслідків.

Законодавче регулювання: які статті ККУ передбачають відповідальність

Відповідальність за кіберзлочини в Україні передбачена Розділом XVI «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку» ККУ.

Головні статті, що стосуються «хакерства» і незаконного втручання:

• Стаття 361 ККУ: Несанкціоноване втручання в роботу електронних систем і мереж.
• Стаття 361-1 ККУ: Створення, розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут.
• Стаття 361-2 ККУ: Несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронних системах.
• Стаття 362 ККУ: Несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронних системах.

Які покарання передбачені за хакерство

За хакерство в Україні передбачено відповідальність згідно з різними статтями Кримінального кодексу, яка залежить від тяжкості злочину. Покарання може включати штрафи, громадські або виправні роботи, обмеження або позбавлення волі на строк до 12 років, а також конфіскацію майна. Найчастіше відповідальність настає за статтею 361 (несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерних систем), статтею 361-1 (створення та розповсюдження шкідливих програм) та статтею 190 (шахрайство).

Види покарань:

• Штраф.
• Громадські роботи до 240 годин.
• Виправні роботи до 2 років.
• Обмеження волі до 3 років.

• Позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
• Обмеження волі від 3 до 5 років.

• Позбавлення волі від 5 до 12 років.
• Конфіскація майна.

• Позбавлення волі від 5 до 12 років.
• Обов'язкова конфіскація майна.

Найпоширеніші види хакерських дій

Типові категорії, які часто фіксують у справах і зверненнях громадян/компаній:

• несанкціонований доступ до комп’ютерних систем (використання вразливостей, підбір паролів, brute-force, використання викрадених облікових даних).
• фішинг, соціальна інженерія — крадіжка паролів/даних через підроблені сайти та листи; часто передусім приводить до фінансових втрат.
• шкідливе ПЗ (трояни, віруси, програми-вимагачі / ransomware), створення та розповсюдження таких програм.
• DDoS/масове перешкоджання роботі сервісів — виведення сайтів чи сервісів з ладу.
• несанкціонована зміна/викрадення/блокування даних (наприклад списання коштів, підміна платіжних записів, витік персональних даних).

Як правоохоронці виявляють і розслідують незаконне втручання

Основні моменти розслідування та ресурси, які задіяні:

• Кіберполіція Національної поліції України — спеціалізований підрозділ, який фіксує звернення, проводить первинні слідчі дії, відстежує кібератаки, вилучає техзасоби, проводить комп’ютерно-технічну експертизу та співпрацює з провайдерами/хостингами. Усе це документується на сайті Департаменту кіберполіції та в пресрелізах.
• Служба безпеки України (СБУ) — бере участь, коли атаки стосуються державної безпеки, критичної інфраструктури або мають ознаки кібератак, здійснених іноземними акторами; також проводить операції з нейтралізації та відбиття масових атак. У 2024–2025 роках СБУ повідомляла про тисячі відбитих кібератак і проведені навчання /операції.
• Держспецзв’язку/Національна система реагування на кіберінциденти — координує обмін інформацією про інциденти між держорганами і власниками реєстрів/сервісів; існують централізовані платформи та оперативні центри телеметрії. Уряд і відомства укріплюють механізми взаємодії (національні плани реагування, порядки обміну інформацією).
• Методи виявлення: аналіз мережевих логів, телеметрії (IDS/IPS), SIEM-системи, відстеження C2-серверів, цифрова криміналістика на вилучених пристроях, розвідка загроз (threat intelligence), співпраця з інтернет-провайдерами та міжнародними партнерами. Звіти SCPC / RNBO описують масштаб телеметрії та інцидентів, що обробляються централізовано.
• Міжнародна співпраця: через Європол, Інтерпол і двосторонні канали правоохоронці обмінюються даними, вимагають технічну інформацію від хостерів за кордоном та координують розслідування транснаціональних атак. Це важливо у випадках, коли сервера або мобільні оператори знаходяться за межами України.

Раніше ми писали, хто має право на частку у спадщині , який її розмір та чи можна позбавити спадкоємця його права.

Також ми розповідали, хто відповідає за стан доріг , куди скаржитися на їх пошкодження та чи можна отримати компенсацію за пошкодження авто.

Дніпровські