Новий підхід до реабілітації: як "Серце Азовсталі" використовує посттравматичне зростання у відновленні ветеранів

04 грудня 2025 р. 09:39

04 грудня 2025 р. 09:39

Команда громадської організації "Серце Азовсталі" вже впроваджує новий підхід у підтримці ветеранів та ветеранок, застосовуючи практики  посттравматичного зростання (ПТЗ). Цю філософію допомоги фахівці взяли з американського досвіду роботи з військовими та адаптували найефективніші методики під українські реалії.

Мета ПТЗ – не стерти травму, не заглушити біль, а перетворити їх на ресурс для особистісних змін та трансформацій, знайти новий шлях та сенси. Як це працює практично, в ефірі телеканалу "Прямий" розповіла директорка "Серця Азовсталі" Ксенія Сухова.

ПТЗ  - шлях до глибокої трансформації та змін заради майбутнього

ГО "Серце Азовсталі" почала свою діяльність майже три роки тому як проєкт допомоги захисникам Маріуполя та їхнім родинам. На сьогодні підтримка, що надається, охоплює великий спектр напрямків, а для кожного оборонця розробляється персональний шлях відновлення.

Увесь цей час команда підбирала найбільш ефективні та дієві методики взаємодії з військовими та їхніми близькими. Одну з них – посттравматичне зростання – було перейнято з американського досвіду роботи з ветеранами. Хоча підходи до наших воїнів та військових із США кардинально різняться.

" Вже пройшов певний час відтоді, коли американські військові брали участь у війні, до того ж, вона не була на території їхньої країни. Крім того, там працюють на індивідуальному досвіді кожного військового.  А в нашому випадку інакше: поки полонений ще не повернувся, ми вже готуємо його родину до цієї зустрічі, і це пришвидшує шлях до подолання труднощів, які можуть виникати. Ми створюємо персональний шлях для кожного захисника, але все одно він зав’язаний на колективному – на суспільстві, спільноті, родині. А американці більше працюють з конкретними запитами військового" , - пояснює Ксенія Сухова.

Таку різницю, за її словами, можна пояснити колективною травмою, яку отримує все наше суспільство. Адже наразі майже кожна родина має власний біль через війну – хтось відчуває сум, тривогу, інші – переживання за близьких, очікування з полону, повернення з поля бою рідної людини і так далі. З одного боку, це травмує, а з іншого – об’єднує, однак важливо не втратити себе у цих обставинах, а знайти сили йти далі і підтримувати одне одного. Тому ПТЗ важливе не тільки для військових, але й для цивільних.

"Ми вважаємо, що посттравматичне зростання – дуже важливий та дієвий напрям у відновленні наших військових. По суті, це процес, коли людина не просто відновлюється після травм, а змінюється на глибинному рівні, шукає нові сенси, цілі, формує довіру і трансформується. Тобто, використовує цей біль, цю травму як можливість, як ресурс, який допоможе в майбутньому, - зазначає директорка "Серця Азовсталі".  - І ми бачимо великий сенс та майбутнє цієї філософії саме для українських військових і взагалі для українського суспільства".

Формат "рівний-рівному" допомагає побудувати довіру

За словами Ксенії Сухової, одним з ключових факторів ПТЗ є взаємна підтримка між військовими. Зокрема, коли захисники Маріуполя повертаються з полону, то перебувають у пригніченому, важкому стані, їм складно повірити в майбутнє та навчитися знову довіряти. І тут гарно працює формат "рівний-рівному".

"Ми приїжджаємо з візитом у шпиталь (до звільнених полонених – ред.) разом з іншими захисниками, які вже, по суті, пройшли посттравматичне зростання. У них вже з’явилися сімї, в когось народилася дитина,  хтось працює чи займається бізнесом – і вони хочуть показати на своєму досвіді, як пройти цей шлях, - розповідає вона.  – І це дуже працює, бо це формат довіри. Наші військові не завжди довіряють психологам, бо ті не мають, наприклад, досвіду полону. А якщо брати формат "рівний-рівному", то це якраз випадок, коли вони можуть сказати: я пережив те саме, я вже пройшов цей шлях. І тут є довіра, бо є власний приклад".

Філософія ПТЗ у "Серці Азовсталі" об’єднує сім програм, а кожний ветеран отримує індивідуальний план відновлення. Це й робота психологів, медична допомога, протезування, кар’єрний ментор, який також працює у форматі "рівний-рівному".  Тривалість ПТЗ є індивідуальною та залежить від психологічного та фізичного стану, а одним з важливих факторів є самореалізація.

" Зараз ми навчаємо десять тренерів з посттравматичного зростання, які вже до кінця року почнуть роботу. Початково це було п’ять людей, які навчалися в Америці, бачили, як це працює, і вони вже готові допомагати, - зазначає Ксенія Сухова. – А деякі зі звільнених полонених стають реабілітологами, нашими амбасадорами, йдуть у тилові військові частини, повертаються на фронт чи займаються бізнесом. У будь-якому разі ветерани хочуть бути корисними та допомагати іншим".

У планах "Серця Азовсталі"  - масштабування досвіду ПТЗ. Адже ця філософія допомоги вже показала свою ефективність, а кількість людей, які її потребують, величезна. Тож команда ГО, напрацьовуючи цей досвід, описуючи його, долучаючи науковців, прагне дати можливість масштабувати його на всю країну.

Ра Раніше ми писали: У «Серце Азовсталі» запустили гастроклуби для оборонців Маріуполя та їхніх родин . Учасники під керівництвом шеф-кухарів готували літній салат із халумі та кавуном, сувлакі з курятини в грецькому маринаді з лимоном та спеціями, а також сливовий пиріг.

Дніпровські