вологість:
тиск:
вітер:
ЕКСКЛЮЗИВ Місцеве самоврядування під час війни: як влада, ОСББ та мешканці Дніпра разом долають виклики
7 грудня в Україні відзначили День місцевого самоврядування — професійне свято тих, хто працює в органах місцевого самоврядування на різних рівнях: у сільських, селищних, міських, районних та обласних радах. Останнім часом найактивнішу роль у самоврядуванні почали відігравати голови ОСББ . Про ефективну роботу керівників ОСББ та міських депутатів розповість «Наше місто».
У теплих квартирах і без боргів
Первинною ланкою самоорганізації мешканців багатоквартирних будинків є ОСББ. Як показує практика, за бажання, навіть в умовах війни можна досягти фантастичних результатів. Треба лише дуже захотіти! Підтвердження тому — ОСББ «Степана Рудницького, 39» .
Звичайний міський двір нагадує ботанічний сад. Самшит, катальпи, тиси тут нікого не дивують, а умовну межу місцевого оазису окреслює вічнозелена піраканта. Співвласники диво-двору пробурили свердловину для зручного поливу двору-саду, купили газонокосарку і навіть снігоприбиральну машину. Ще влітку мешканці цього багатоквартирного будинку почали готуватися до зимових холодів. Тож зима не застала дніпрян зненацька.
— Нічого надприродного! — стверджує Володимир Єсаулов, голова ОСББ. — Співвласникам надано право й обов’язок стежити за місцями загального користування та будинком загалом. Ми самі собі господарі. Завдяки внескам мешканців будинку ми добре підготувалися до зими. Відомо, що щойно закінчується черговий опалювальний сезон, КП «Тепломережа» видає припис про підготовку до наступного. Ми замінили теплотраси й одягли їх у новий ізолятор. Привели до ладу внутрішні мережі та підвали, щоб тепловтрати в будинку були мінімальними. Звісно, подбали про місця загального користування, щоб не сталося зледеніння чи намерзання льоду. Ущільнили двері в під’їздах. Перевірили вентиляційні канали. Звичайно, такі роботи виконують компанії, що мають відповідні ліцензії.
Зробити абсолютно все власними силами практично неможливо. Місто допомогло. Але ініціатива належить ОСББ!
— Нам довелося за власні кошти зробити міжпанельні шви, які були пошкоджені, — розповідає Володимир Олександрович. — З часом вони руйнуються, а з урахуванням вибухів і детонації по стінах — ще швидше виходять з ладу. І ось цього року буквально тиждень тому ми закінчили герметизацію швів, щоб не допустити зайвої вологи й плісняви в квартирах. А привести до ладу торцеву стіну нам допомогло місто. Ми зверталися до депутатів, і міська влада повністю профінансувала гідроізоляцію однієї стіни, а саме ремонт швів.
Додаткові гроші на згадані роботи з мешканців не збиралися. На думку керівника ОСББ, якщо все робити вчасно — потреби в нових поборах немає. Дивно, що в цій висотці практично немає боржників. Із 144 квартир неплатежами за квартплату залишаються лише дві — і то з поважних причин. Як це вдається?
— З боржниками треба працювати! — вважає Володимир Єсаулов. — А загалом потрібно провести збори з мешканцями, визначитися з пріоритетами. Ну й скласти план робіт хоча б на один рік, щоб і люди, і правління ОСББ розуміли, з чим зіткнуться і на що насамперед потрібне фінансування.
Проблеми ОСББ допомагає вирішувати міська влада
Керувати будинком — велике мистецтво. Недарма ж великий комбінатор Остап Бендер був упевнений, що це професія майбутнього, яка передбачає великі можливості й перспективи. Звісно, не лише для одного управителя. У війну від управбуду вимагається значно більше зусиль і креативу. Таким креативом, безумовно, володіє дніпрянин Олег Браславець — голова правління ОСББ «Хмельницького-38» та виконавчий директор ще в кількох ОСББ.
— Я 20 років відпрацював головою ЖБК у своєму будинку, — розповідає Олег Браславець. — А коли в 2016-му почали створювати ОСББ, мене запросили його очолити. У чому переваги об’єднання? Вони очевидні. Люди перераховують гроші на розрахунковий рахунок свого будинку, можуть перевіряти, контролювати їхнє витрачення. Мешканці самі є господарями.
Так сталося, що будинки, якими керує Олег, неодноразово постраждали від російських атак. Спочатку це сталося в грудні 2023 року, коли «прилетіло» поруч із вулицею Шепарда.
— Прожила в будинку майже 36 років, — констатує Інна Луценко, мешканка одного з будинків. — Пам’ятаю страшний вибух. Посипалася штукатурка, вилетіли вікна, двері. Але міські служби підключилися миттєво. Нам одразу почали допомагати. Велике спасибі меру Борису Філатову , комунальникам, волонтерам. Усім, хто не залишив нас у біді. Звісно, величезне спасибі голові нашого об’єднання, який відгукувався на всі наші запити.
А вже у вересні 2025 року ворожа ракета влучила у висотку на проспекті Богдана Хмельницького, 38. Рятувальники та комунальні служби оперативно приступили до ліквідації наслідків російської атаки. Як згодом встановили, був зруйнований технічний поверх 5-го та 6-го під’їздів, пошкоджено плити перекриття в шести квартирах. Знищено 2 ліфти в цих під’їздах, через деформацію плит і вибухову хвилю обсипалися міжпанельні шви. Унаслідок пожежі вигорів дах, електромережі та система опалення на горищі в 5-му та 6-му під’їздах. Вибито понад 80 вікон у місцях загального користування.
— Я дуже вдячний міській владі, — зазначає Олег Браславець, голова правління ОСББ «Хмельницького-38». — Одразу після трагедії мені зателефонував керівник профільного департаменту, і з того часу ми постійно на зв’язку. Активно працюємо з конструкторами, експертами, департаментом, міською радою та адміністрацією Центрального району. Зараз у нас демонтовано технічний поверх шостого під’їзду. Відновлено всі вікна в місцях загального користування. Нам відремонтували системи опалення та водопостачання. Відновлюватимуть технічний поверх, поставлять два нові ліфти. Загалом я радий, що живу в Дніпрі, де є влада, яка максимально допомагає в розв’язанні найпроблемніших питань після ворожих «прильотів».
Щодня депутат отримує купу колективних звернень щодо проблем
Війна стала важким випробуванням для всього місцевого самоврядування. Проблем і турбот у міських депутатів та районних адміністрацій стало значно більше. Це й організація допомоги постраждалим після ворожих «прильотів», і вирішення щоденних комунальних питань. Прориви труб, короткі замикання, руйнування дорожнього покриття — були, є і будуть. Війна лише посилила ці проблеми. Вирішуються вони в тісній взаємодії депутатського корпусу з районами. Тому логічно, коли депутат міської ради одночасно очолює районну адміністрацію. Наприклад, депутат міської ради Дніпра Олег Денисенко є також головою адміністрації Новокодацького району .
— Депутати тісно взаємодіють з виконавчими органами міської ради, з різними департаментами, — пояснює Олег Денисенко. — Більшість питань вирішується нашими спільними зусиллями. Сьогодні мер налаштовує нас, щоб ми концентрували зусилля на критично важливих напрямах. Наприклад, на підготовці житлового фонду до позаштатних ситуацій. Щоб внутрішні комунікації були готові прийняти подвійне чи навіть потрійне навантаження, яке неминуче при багатогодинних відключеннях світла. Щодня надходить купа колективних звернень за різними адресами.
У більшості випадків люди просять не про надмірності, а про забезпечення життєво необхідних моментів.
— Щойно зустрічався з керівником АТП, який скаржився на внутрішньоквартальні дороги в приватному секторі, — продовжує голова районної адміністрації. — Каже, що не гарантує вивезення людей із Діївки по такому бездоріжжю. Такі ями, що жодна маршрутка не проїде. Як не відреагувати!
Але, мабуть, найболючіше питання — ліквідація наслідків ворожих атак. Особливо в частині відшкодування збитків постраждалим.
— Сьогодні саме районні адміністрації виконують функцію внесення до реєстру пошкодженого майна, — констатує депутат. — Тобто, в районах створено комісії з визначення збитків внаслідок ракетних ударів чи атак безпілотників. Від роботи комісій залежить компенсація постраждалим через програму «єВідновлення» . Але серйозна проблема в тому, що не завжди з об’єктивних причин можливо документально підтвердити право власності. Хтось ще не вступив у спадщину, чи безвісти зникли родичі-співвласники, або люди взагалі виїхали за кордон. У таких випадках ми ефективно співпрацюємо з волонтерами та благодійними організаціями. Наприклад, після червневого «прильоту» цього року з’ясувалося, що власники 50 % постраждалих будинків не мали документів на свою нерухомість. Тут ми, завдяки КП «Дотик» Дніпровської міськради , попрацювали з міжнародними гуманітарними організаціями. Людей у біді не можна залишати без допомоги й підтримки.
У під’їзді героя війни встановили електропідіймач
Із початком великої війни звернень дніпрян до депутатів стало значно більше. Суть звернень збереглася, але через ворожі обстріли кількість проблем зросла в рази.
— У людей виникають такі проблеми, як відсутність води на верхніх поверхах, відсутність світла, через відключення електроенергії горять електроприлади, — розповідає Сергій Пустовий, депутат міської ради Дніпра . — Відповідно, з цими та багатьма іншими питаннями люди звертаються до нас. Буває, що містяни взагалі не в курсі якоїсь проблеми або просто хочеться виговоритися. Люди є люди. Наприклад, сидить людина дві-три доби без води чи без опалення — ну й хочеться про це комусь розповісти. Все, що накипіло!
Звісно, значно складніше, коли комунальне ЧП стається внаслідок ворожих обстрілів. Така ситуація виникла, зокрема на Лівобережному-3. Тут довелося включатися в роботу без зволікань.
— Люди залишилися без води й не знали, що сталося, — продовжує депутат. — А після чергового обстрілу сталася серйозна аварія, і комунальникам довелося працювати в три зміни, щоб її ліквідувати. За дві доби з завданням впоралися, і вода почала надходити в квартири містян.
Часто дніпряни звертаються з абсолютно мирними проханнями: поставити лавки, відремонтувати вуличне освітлення чи дорогу у дворі. Це зрозуміло! Життя не поставиш на паузу.
— Це дійсно так, подібних прохань достатньо, — погоджується Сергій. — По мірі можливості виконуємо їх. Зараз, наприклад, завершується облаштування скверу на Слобожанському проспекті, 88, біля колишнього кінотеатру «Правда». Там зробили зелену зону, дитячий майданчик із гумовим покриттям. Встановили нові лавки. Для людей похилого віку та мам із дітьми вони дуже потрібні.
Особлива увага приділяється ветеранам російсько-української війни. На жаль, людей з інвалідністю стає більше. З війни з важкими пораненнями та травмами додому повертаються наші мужні захисники й захисниці. 42-річний дніпровський будівельник Олександр Соловей — один із тих, хто повернувся додому після найтяжчого поранення. У під’їзді героя встановили електропідіймач.
— Коли Сашу виписали зі шлиталю, завозила й вивозила його на вулицю й назад його дружина Таміла, — зазначає Неля Хаванська, голова ОСББ «Правда 82» . — Було боляче дивитися, як важко піднімати-опускати візок тендітній, худорлявій жінці. Ми хотіли зробити пандус, збирали підписи мешканців. Думали, що пандус буде звичайний, відкидний. А те, що зробили електричний підіймач — взагалі чудово. Бачила, як радів цьому Саша. Підіймачем із задоволенням користуються мами з візочками. І маленьким дітям подобається, коли їх піднімає такий дивовижний механізм.
Встановити нестандартний підіймач у міській висотці — справа непроста. Треба було врахувати й передбачити безліч нюансів. Тому виготовлення та монтаж підіймача зайняли кілька місяців.
— Із проханням встановити пандус пів року тому до міського голови й до мене як до депутата звернувся Олександр Васильович, який дістав поранення на Донецькому напрямку й став маломобільним, — розповідає депутат міської ради Сергій Пустовий. – Встановлення відкидного пандуса не вирішувало проблеми, оскільки Олександр самостійно користуватися ним не зміг би. І завдяки департаменту самоорганізації населення ми звернулися до дніпровського підприємства, яке займається такими підіймачами. Зараз підіймач працює в тестовому режимі, і після врахування зауважень ми встановлюватимемо аналогічні пристрої в інших будинках.
Фото Валерія Кравченка,Володимира Федорищева,спікерів
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
ЕКСКЛЮЗИВ Ворожий удар дронами по Дніпру 8 грудня: що відбувається на місці події
08 грудня 2025 р. 11:06