50 км від фронту: як живуть мешканці селища Дмитрівка

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

50 км від фронту: як живуть мешканці селища Дмитрівка

27 грудня 2025 р. 19:06

27 грудня 2025 р. 19:06

Прифронтове селище Дмитрівка на Дніпропетровщині розташоване за 50 кілометрів від лінії фронту. Місцеві жителі перебувають під постійною загрозою обстрілів, а вибухи стали звичним фоном їхнього повсякденного життя. У вересні цього року в Миколаївській громаді внаслідок атаки ворожого безпілотника були пошкоджені житлові будинки, господарські споруди та автомобілі. Люди зазнали значних матеріальних втрат, однак обійшлося без жертв. Як живуть люди у селищі Дмитрівка – в матеріалі «Наше місто» з посиланням на ДніпроTV.

Дорога з Дніпра до Дмитрівки займає близько півтори години. Вже з траси помітні наслідки бойових дій — зруйновані будівлі, занедбані подвір’я та вирви від снарядів. Серед зруйнованих осель журналісти зустрічають місцеву жительку Світлану, будинок якої постраждав під час вересневого обстрілу. Жінка погоджується розповісти про події того дня та показує зруйноване подвір’я.

Під час атаки Світлана перебувала в літній кухні, де готувала їжу, очікуючи на приїзд маленького онука. Попри те, що від обстрілу минуло вже близько трьох місяців, жінка детально пам’ятає всі події. Вона проводить гостей кімнатами будинку, в яких до обстрілу вирувало життя.

Після пошкодження оселі родина кілька місяців мешкала у родичів. Нині вони переїхали до орендованої квартири неподалік від власного подвір’я. Незважаючи на небезпеку та регулярні обстріли, родина не планує залишати рідне селище. Місцеві продовжують доглядати господарство та сподіваються, що війна невдовзі завершиться.