Людина зі світлою душею: Жовті Води прощаються із захисником Віталієм Боднею

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Людина зі світлою душею: Жовті Води прощаються із захисником Віталієм Боднею

01 січня 2026 р. 09:05

01 січня 2026 р. 09:05

Жовтоводська громада отримала трагічну звістку напередодні Нового року — 23 грудня загинув 54-річний захисник Віталій Бодня з позивним “Махно”. Він загинув унаслідок удару ворожого FPV-дрону по автомобілю, який віз військовослужбовців у районі населеного пункту Гришине Донецької області, пише «Наше місто» з посиланням на міську владу.

Віталій Бодня народився 13 квітня 1971 року у Гуляйполі Запорізької області — батьківщині Нестора Махна, звідки й походить його позивний. Здобув освіту зоотехніка, пройшов строкову службу, працював у колгоспі, майстром виробничого навчання в аграрному ліцеї, столярем на заводі “Мотор Січ”.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віталій залишився у Гуляйполі, яке постійно потерпало від обстрілів. Він допомагав знайомим, землякам, військовим, які боронили громаду — рубав дрова, готував пиріжки, борщ, плов, підтримував людським словом.

14 вересня 2025 року, коли ситуація у Гуляйполі погіршилася, а рідні евакуювалися до Жовтих Вод, Віталій приєднався до лав ЗСУ. Після військової підготовки відправився на Покровський напрямок, де служив кулеметником.

У бригаді він вирізнявся працьовитістю, завзяттям та відповідальністю. Попри свій вік і проблеми зі здоров’ям, Віталій тягнувся за молодшими побратимами й навіть перевершував їх. “Хлопці молоді захищають, а я чим від них відрізняюся?” — казав він.

Рідні згадують Віталія як добру, порядну людину — завжди щиру, чуйну, енергійну та позитивну. Він постійно переймався за своїх кізоньок, які залишилися у Гуляйполі, слухав пісні про рідне місто та безмежно сумував за домівкою. Мріяв повернутися, відбудувати оселю та жити в мирі й спокої.

У захисника залишилися мама Надія Миколаївна, брат Володимир та син Микола.

Щирі співчуття рідним і близьким. Вічна пам’ять Герою.

Раніше ми писали: Під час ведення бойових дій у Курській області загинув військовий з Кривого Рогу.