Що зміниться в Україні та Дніпрі з 1 січня: зарплати, соцвиплати та медицина

01 січня 2026 р. 11:25

01 січня 2026 р. 11:25

Скільки платитимуть при народженні дитини, які зарплати отримуватимуть вчителі та соцпрацівники та хто може втратити бронювання. Усі основні зміни у матеріалі «Наше місто».

Підвищення мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму

З 1 січня мінімальна заробітна плата в Україні зросте з 8 тис. грн до 8 тис. 647 грн на місяць, а прожитковий мінімум — з 2 тис. 920 грн до 3 тис. 209 грн. Для різних категорій населення прожитковий мінімум становитиме :

• для дітей віком до 6 років — 2 тис. 817 грн;
• для дітей віком від 6 до 18 років — 3 тис. 512 грн;
• для працездатних — 3 тис. 328 грн;
• для непрацездатних — 2 тис. 595 грн.

Зарплати вчителів, соцпрацівників та комунальників зростуть

У 2026 році заплановано поетапне підвищення зарплат освітянам :

• з 1 січня 2026 року посадовий оклад вчителів зростає на 30%. Мінімум становитиме 25 тис. 941 грн для вчителя найнижчої кваліфікаційної категорії;
• з 1 вересня 2026 року відбудеться додаткове підвищення на 20%, яке в сумі дасть 50% загального зростання зарплат впродовж року.

Вчителі зароблятимуть більше. Фото з соцмереж

Підвищення торкнеться не лише вчителів шкіл, а й:

• педагогів дитячих садків та закладів позашкільної освіти;
• викладачів професійно-технічних училищ та коледжів;
• викладачів університетів.

Також зберігаються доплати 2 тис. грн для всіх педагогів та 4 тис. грн для тих, хто працює очно на прифронтових територіях.

З 1 січня 2026 року зарплати соціальних працівників зростуть майже у 2,5 раза:

• посадовий оклад соціального менеджера зросте з 8 тис. 243 грн до 20 тис. 607 грн;
• оклад фахівця із соціальної роботи — з 6 тис. 773 грн до 16 тис. 932 грн.

Виплати при народженні дитини збільшать

З 1 січня 2026 року допомогу при народженні першої, другої або кожної наступної дитини збільшать до 50 тис. грн, при цьому виплата здійснюватиметься в повному обсязі одноразово.

Допомогу при народженні збільшать. Фото з соцмереж

Також з 1 січня 2026 року в Україні зросте фінансова підтримка для вагітних жінок та сімей із дітьми. Вагітні та породіллі отримуватимуть щомісячну допомогу залежно від статусу:

• непрацюючі жінки — 7 тис. грн;
• офіційно працевлаштовані — у розмірі 100% середньої зарплати за останній рік;
• військові, поліцейські та інші спецкатегорії — 100% грошового забезпечення.

Після завершення декретної відпустки держава виплачуватиме допомогу з догляду за дитиною до одного року — 7 тис. грн на місяць, а для дітей з інвалідністю — 10 тис. 500 грн.

Страховий стаж для виходу на пенсію зросте

За даними Пенсійного фонду, тривалість страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком у 2026 році, становить :

• після досягнення віку 60 років — не менше 33 років;
• після досягнення віку 63 роки — не менше 23 років;
• після досягнення віку 65 років — не менше 15 років.

Стаж для виходу на пенсію збільшиться. Фото з соцмереж

Якщо пенсійного віку людина досягла у 2025 році, а звертається за призначенням пенсії у 2026 році, то необхідний для призначення пенсії страховий стаж становить 32/22/15 років відповідно.

Медичне обстеження 40+

З 1 січня 2026 року в Україні запрацює програма безоплатного медичного скринінгу для громадян віком від 40 років. Після досягнення цього віку користувачі отримуватимуть сповіщення у застосунку Дія з пропозицією пройти обстеження.

Українці віком від 40 років зможуть пройти обстеження. Фото з соцмереж

Після підтвердження участі на спеціальну Дія.Картку автоматично нараховуватимуть 2 000 грн — ці кошти можна буде використати лише для оплати скринінгу у медзакладах. Обстеження проводитиметься за один візит і триватиме від 60 до 90 хвилин.

До обстеження входять:

• вимірювання артеріального тиску, ваги, зросту;
• лабораторні дослідження (ліпідограма, глікований гемоглобін, електроліти, креатинін);
• оцінка ментального здоров’я (тест на стрес і тривожність);
• персоналізовані рекомендації та направлення до спеціалістів за потреби.

Також з 1 січня 2026 року в Україні почне діяти оновлений календар профілактичних щеплень. Він передбачає обов’язкову вакцинацію проти 11 інфекційних захворювань. Серед них:

• вакцинація дівчат 12–13 років проти вірусу папіломи людини (ВПЛ) — обов’язкова за допомогою 9-валентної вакцини (профілактика раку шийки матки);
• нова схема вакцинації проти вірусного гепатиту В: у 2-4-6-18 місяців (замість 0-1-6);
• зміна терміну другої дози КПК (кір, паротит, краснуха) — тепер у 4 роки, а не у 6 років;
• перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину;
• щеплення проти туберкульозу через 24 години після народження (замість 3–5 доби).

Скасування пільг для електромобілів

Парламент не продовжив податкові пільги на ввезення електромобілів, тому з 1 січня 2026 року скасовується звільнення електрокарів від ПДВ. У результаті, 20% застосовуватиметься як при імпорті, так і при продажу електромобілів.

Пільги на ввезення електрокарів скасують. Фото з соцмереж

Крім цього, митна пільга також не діятиме, тож при ввезенні стягуватиметься ще 10% від вартості авто. На практиці це означає подорожчання електромобілів у середньому на 20–35%, залежно від їхньої вартості.

Умови бронювання змінюються

З 1 січня 2026 року умови бронювання працівників критичних підприємств змінюються через підвищення мінімальної заробітної плати. Дохід для бронювання має становити не менше 2,5 мінімальної заробітної плати:

• 2025 рік: 20 тис. грн;
• 2026 рік: 21 тис. 617,50 грн.

Це означає, що деякі працівники приватних компаній із нижчою офіційною оплатою можуть втратити бронювання. Це правило не поширюється на державні та комунальні підприємства, де зарплата працівника має бути не нижчою за середній рівень оплати праці у регіоні за четвертий квартал року.

Мобільний зв’язок у ЄС без доплат

З 1 січня 2026 року українці зможуть користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС без роумінгу. Дзвінки, SMS та мобільний інтернет працюватимуть за тими самими тарифами, що й в Україні і без додаткових доплат.

Українці в ЄС зможуть не платити за роумінг. Фото з соцмереж

У Мінцифрі це називають ще одним кроком до тіснішої інтеграції України з Євросоюзом.

Український «коньяк» та «шампанське» змінюють назви

Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна перестане використовувати європейські географічні назви для алкоголю.

Відомі спиртні напої змінять назву. Фото з соцмереж

Це стосується коньяку, шампанського, мадери, хересу, кальвадосу та інших продуктів. Тепер «коньяком» може називатися лише напій, вироблений у регіоні Коньяк у Франції, а «шампанське» — виключно зі Шампані. Все інше — це бренді або ігристе вино. Для українських виробників це означає лише зміну назви, адже технологія та смак продукту залишаються такими ж. Продаж уже виробленого «коньяку» під старою назвою продовжиться, а етикетки змінюватимуться поступово.

Дніпровські