ЕКСКЛЮЗИВ Шедеври на гастролях: які картини з художнього музею Дніпра відомі у світі

08 січня 2026 р. 17:38

08 січня 2026 р. 17:38

У Дніпровському художньому музеї всі ці тяжкі чотири роки не зупиняється різноманітна діяльність. Музейники зберігають, реставрують, виставляють картини і мріють про день, коли заклад знову заживе повноцінним мистецьким життям. Головний зберігач фондів Тетяна Хупава розповідає, що у складні воєнні  часи твори з колекції музею продовжують представляти Україну на міжнародних виставках. І це дуже добре: вони зараз не просто знаходяться у сховищах – люди мають можливість бачити ці прекрасні полотна. Правда, поки що, на жаль, не в Дніпрі. Які саме картини нашого художнього музею наразі гастролюють світом, дізналась журналістка видання «Наше місто».

–        Ми нещодавно передали нашу картину “В студії» Марії Башкірцевої до музею сучасного мистецтва у Варшаві, – каже Тетяна Хупава. –  Вона в нас топова, вже довгий час гастролює по всьому світу, тому її зберігають у спеціальних умовах. До того ця картина побувала у Швейцарії. Наші експонати мандрують, бо українське мистецтво мають бачити у світі. Торік три роботи Михайла Сапожникова з нашої колекції були в Австрії та Словаччині, а картина Давида Бурлюка — у Бельгії. Ці виставки мали великий успіх. Ми були їхніми учасниками, і це дуже важливо для музейного простору України. Бо ми залишаємося частиною європейського культурного процесу.

До великої війни у художньому музеї зберігалась унікальна колекція — від ікон до сучасного живопису.  Наразі всі вони ретельно сховані.  У коридорі залишилась лише одна картина з тих часів  – “Горе переможеним” Павла Шмарова кінця 19 сторіччя. Вона виявилась занадто великою для перевезення.

Серед усіх робіт Марії Башкірцевої “В студії” є однією з найбільших та найвідоміших. На ній зображено сцену з майстерні Жуліана в Парижі – одного з небагатьох закладів, де тоді жінки могли вчитися живопису. Серед дівчат, які зображені на картині, є і сама Марія.  Вона була дуже талановитою художницею та письменницею, яка померла від туберкульозу в неповні 26 років. Саме картина «В студії» неодноразово їздила світом, представляючи Україну на виставках найвищого рівня.

Михайло Сапожников після отримання вищої художньої освіти працював вчителем малювання в Павлоградській жіночій гімназії. Разом із друзями заснував у цьому місті гурток любителів мистецтва. Він був прихильником  напрямку живопису, що виник на рубежі 19–20 століть у Європі, – це символізм.  Подіям революцій 1905 і 1917 років та Громадянської війни присвятив Михайло Сапожников дві серії по 12 символічних картин.

У 1907 році Михайло Сапожников переїхав до Катеринослава, де викладав малювання та каліграфію у 2-й міській жіночій гімназії. Він дуже активно працював як педагог і громадський діяч, був членом Художньої комісії Катеринославського наукового товариства, читав лекції з історії мистецтв на робочому факультеті, що розташовувався у приміщенні нинішнього художнього музею. До речі, Михайло Іванович Сапожников був одним із засновників цього музею, відкритого у 1914 році.

У 1920–1930-ті роки художник створив багато пейзажів рідного міста. Після тяжкої тривалої хвороби Михайло Іванович помер у 1937 році у Дніпропетровську. Тривалий час після смерті художник був практично невідомий не тільки широкому загалу, а й багатьом фахівцям.  Лише через 30 років після смерті, у 1968 році, майже дві сотні творів надійшли у дар Дніпропетровському художньому музею від сина митця.

Давид Бурлюк — український художник-футурист, поет, теоретик мистецтва, літературний і художній критик, видавець. Один із чільних творців українського модернізму початку XX століття. Відомий як лідер вітчизняного футуризму. “Час” Давида Бурлюка, який є частиною колекції Дніпровського художнього музею,  написаний у 1918 році. Ця картина вирізняється незвичною композицією, змішаними техніками та насиченою символікою.  Глядач ніби сам складає пазл з фрагментів того часу.

Фото Володимира Федорищева та з відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, як Дніпровський художній музей відновлюється після ворожої атаки.

Дніпровські