ЕКСКЛЮЗИВ Зима-2026 у Дніпрі: класика чи катастрофа?

18 січня 2026 р. 10:10

18 січня 2026 р. 10:10

Останніми днями місто потерпає від сильних морозів та снігопадів. Здавалося б, зима й має бути холодною та сніжною, але в умовах війни такі погодні негаразди змушують переживати по-особливому. Думаєш, як там наші в окопах? У медіа дедалі частіше з’являються формулювання про аномальну погоду та кліматичні збої. Чи справді ця зима вибивається з кліматичної норми, чому погода стає більш мінливою та що це означає для міст, аграріїв? – “ Наше місто” запитало у Василя Гринчака, начальника Дніпропетровського регіонального центру з гідрометеорології.

– Чи здається нам, що ця зима аномально холодна, чи вона справді така?

– Ви маєте рацію: ми справді звикли до м’яких зим. Останніми роками зими були теплішими, ніж раніше. Але, якщо подивитися в ретроспективі, то приблизно раз на 10–15 років холодна зима повторюється.

Зараз середньодобові температури нижчі за кліматичну норму на 5–6 градусів. Але морози на рівні –15…–20 градусів для зими на Дніпропетровщині – це нормально. Аномальною зиму можна було б назвати, якби температура знижувалася до –30…–35 градусів. Такі показники траплялися дуже давно: абсолютний мінімум у Дніпрі – –38,2 градуса – був зафіксований у 1948 році. Зараз таких температур у нас немає, а –20 градусів буває майже щозими.

Просто впродовж останніх десятиліть холодні періоди стали коротшими. Сніг взимку випадає рідше, сніговий покрив зазвичай невеликий і нетривалий, за зиму він може кілька разів танути.

Бували зими зі значним сніговим покривом: наприклад, 1986–1987, 1995–1996, 2015–2016 роки, коли висота снігу сягала 40 см. Але такі холодні й сніжні зими повторюються раз на 10–12, іноді 15 років. Загальна тенденція до потепління є, але вона не виключає порівняно холодних і сніжних зим.

– Чи стає клімат більш непередбачуваним?

– Справді, останнім часом синоптичні ситуації стали більш мінливими. Наприклад, зараз ми перебуваємо в зоні впливу сибірського антициклону. Перед цим значні опади були спричинені проходженням південно-західного циклону: спочатку йшов дощ, бо ми перебували в теплому секторі, тоді як у західних областях падав сніг. Після цього прийшов сніг і встановився антициклон.

Зазвичай сибірський антициклон – це зона високого тиску, яка не пропускає інші повітряні маси. Значних опадів у цей період не буває, можливі лише незначні, це нормально. Часто люди дивуються: «Як же так – антициклон, а сніг усе ж іде?» Але це пояснюється процесами у верхніх шарах атмосфери.

Цікаво те, що цього разу антициклон зміщується на захід. Раніше такі антициклони зазвичай слабшали й відступали назад. Синоптики це бачать і фіксують: виникають ситуації, яких раніше не спостерігалося.

– З чим це пов’язано?

– Якби в нас було системне вивчення кліматичних змін, ми могли б давати точніші відповіді. Не всі зміни в природі викликані глобальним потеплінням. Наприклад, збільшення кількості посух улітку – це, з великою ймовірністю, наслідок глобального потепління.

А от щодо інших явищ, зокрема небезпечних погодних подій, ситуація поки що не до кінця зрозуміла. В Європі працюють цілі інститути, які займаються кліматом. В Україні в Українському гідрометеорологічному інституті є відділ кліматології. Там, зокрема працює Віра Олексіївна Балабух, яка системно досліджує клімат і виявляє певні закономірності.

Якщо брати тисячолітню історію, тисячолітній опис клімату. В мене колись була книжка, я цікавився цією темою, так там описувалася ситуація, коли на квітуче жито випадав сніг!

До речі, цей випадок, коли на квітуче жито випав сніг, зафіксований і в літературі. Майже тезкою нашого експерта, відомим поетом Василем Грінчаком:

“У червні раптом випав сніг

На молоде, квітуче жито,

На луг зелений, на моріг –

І забіліло всюди літо.

Біліє липа у садку,

Біліють вишні і черешні,

Стоять в снігу, як в сповитку,

Немов не наші, не тутешні.

Біліє гречка за селом,

Та не летять до неї бджоли,

Бо вже не цвітом, не теплом

Повіяло студене поле.

Ідуть закутані жінки,

Не граються веселі діти.

А чорнобривці й купчаки

Прив’яли й почали чорніти.

Так в червні нагло, як цей сніг,

Фашисти перейшли кордони.

І сивим матерям до ніг

Лягло аж двадцять мільйонів…”.

Від цього віршу трошки моторошно. Адже все, дійсно, повторюється: і холодна зима, і знов фашисти в Україні.

– Чи означає холодна зима, що наступні зими будуть теплішими?

– Найхолоднішою за останні 50 років була зима 1986–1987 років. Після неї простежується чітка тенденція до потепління: і середньомісячні, і середньорічні температури зростають. Якщо побудувати графік, крива температури загалом іде вгору.

Якщо в 1987 році середньорічна температура становила близько 6–7 градусів, то зараз 9–10. Протягом останніх п’яти років майже щомісяця середньомісячна температура перевищує норму. Але при цьому майже кожної зими трапляються морози до –20 градусів. До того ж останні два літа не були надто спекотними.

Тенденція до потепління є, але впевнено сказати, яким буде клімат через 10–20 років, складно. Клімат циклічний, природа прагне до рівноваги. Людина, безумовно, вплинула на ці процеси, але наскільки сильно – питання.

– Чи можна відстежувати рух повітряних мас і передбачити холодну зиму?

– Передбачити погоду на всю зиму неможливо. Проте метеорологи знають певні закономірності. Наприклад, сибірський антициклон майже щозими наближається до України, але не завжди доходить до наших територій. Останні кілька років він оминав нас, тому зими були м’якшими.

Те саме стосується й арктичного повітря. Упродовж останніх десятиліть переважав західний перенос повітряних мас – до нас частіше надходило тепле й вологе повітря з Атлантики, яке не впускало сильні морози з Арктики.

Цієї ж зими ситуація змінилася: арктичне повітря змогло просунутися південніше, а сибірський антициклон дійшов до України, що й стало причиною різкого похолодання.

Метеорологи можуть говорити лише про загальні тенденції та особливості циркуляції повітряних мас, а не про конкретні дати задовго наперед.

Тому прогнози постійно уточнюються. Найточнішими є прогнози на одну-три доби. Прогноз на четверту-п’яту добу – це вже радше консультація. Максимальний термін прогнозування – до 10 днів, як і в більшості країн Європи. Далі точність суттєво знижується, і такі прогнози втрачають практичний сенс.

– Чи варто містянам бути готовими до таких погодних коливань?

– Однозначно так! Адаптація до змін клімату сьогодні є надзвичайно актуальною. Розробка програм адаптації покладена на місцеві органи влади. У 2016 році я брав участь у такому проєкті в Кам’янському.

Тоді ми разом із фахівцями, які системно займаються кліматичними змінами, розробляли план адаптації міста до кліматичних ризиків. Оцінивши, які саме загрози є актуальними для конкретного населеного пункту, можна напрацьовувати інженерні рішення.

Для нашого регіону це, зокрема сильні зливи, коли за один дощ випадає майже місячна норма опадів, а також тривалі посушливі періоди й високі температури. Відповідно, місто має адаптуватися: більше зелених зон, затінені зупинки, парки, фонтани, продумана система водовідведення.

Ми не можемо змінити клімат і не повинні намагатися втручатися в природні процеси. Але ми можемо і повинні адаптуватися до тих змін, які вже відбуваються.

– Чи буває, що медіа мимоволі перебільшують аномальність погоди?

– Такі приклади трапляються часто: «насувається шторм», «буревій», «торнадо в Дніпрі». Зазвичай це клікбейтні заголовки, які не відповідають реальності.

В Українському гідрометеорологічному центрі є відділ по роботі з медіа та спеціальний гайд із медіаграмотності. Наші фахівці неодноразово проводили зустрічі з журналістами й пояснювали, як уникати гучних, але некоректних формулювань.

– Чи впливає така зима на врожай і річки?

– Сніг взимку – це загалом позитивне явище. Для озимих культур сніговий покрив є захисним фактором. Наприклад, при температурі повітря –17 градусів за наявності навіть кількох сантиметрів снігу температура ґрунту на глибині вузла кущіння становить близько –9 градусів, тоді як критичною є –14…–15. Тобто озимина добре захищена.

Крім того, більшість наших рівнинних річок мають снігове живлення. Значний сніговий покрив узимку означає потенційне весняне водопілля, що є природним і важливим процесом. Обсяги водопілля залежать від запасів води в снігу, глибини промерзання ґрунту, характеру весни та кількості опадів під час танення.

Тому сніг корисний і для сільського господарства, і для водних ресурсів. Ну і, зрештою, це просто красиво: зимовий пейзаж, білий сніг, сонце – справжня зима.

Дніпровські