Я щаслива, що ризикнула»: історія Наталії Волько, водійки електрокари з логістики МХП

19 січня 2026 р. 13:09

19 січня 2026 р. 13:09

У логістичних центрах МХП працюють люди, які щодня доводять: професія не має статі — має значення лише бажання вчитися та розвиватися. Одним з таких прикладів є історія Наталії Волько, водійки електрокари регіонального центру логістики (РЦЛ) м. Дніпро, що входить до складу логістики МХП.

За освітою Наталія — електромонтер з ремонту обладнання. Вона планувала влаштуватися оператором біогазового комплексу на підприємство Оріль-Лідер, що також входить до складу МХП. Але пропозиція від знайомої з РЦЛ м. Дніпро змінила її плани: та запросила спробувати себе у ролі водійки електрокари.

«Робота була потрібна терміново, тож я вирішила не вагатись і спробувати», — згадує вона.

Цікаво, що її чоловік працював на тому ж складі логістичного центру. Наталія сміється: «А чому ти не сказав, що є така вакансія?» — «Та це ж чоловіча професія!» — відповів він тоді.

Сьогодні він пишається її вибором.

У компанії працівники мають доступ до навчальних програм, курсів і тренінгів, які допомагають опановувати нові професії та розвиватися всередині команди. Завдяки цій системі підтримки Наталія змогла впевнено пройти період адаптації, освоїти техніку й швидко включитися в роботу.

Сьогодні на складі працює команда з чотирьох водійок електрокари. Вони підтримують одна одну, діляться досвідом і з гумором долають будь-які виклики. Наталія каже: «Ми швидко включаємось у роботу. Нам не треба часу на «розкачку» — якщо треба працювати, ми вже працюємо».

Професія водійки електрокари вимагає тонкого відчуття техніки та простору. Наталія особливо підкреслює важливість передбачливості та уважності: «У нашій роботі треба завчасно реагувати, гальмувати м’яко та акуратно. Це приходить з досвідом — відчуваєш техніку вже інтуїтивно».

Для Наталії робота — це не тільки професія. Це ще й відчуття стабільності та впевненості в завтрашньому дні.

«Мені подобається працювати в МХП, бо тут усе чітко і зрозуміло. Є правила, є підтримка, є розвиток. Ти відчуваєш, що твоя праця потрібна», — каже вона.

Для неї важливо, що компанія дає можливість навчатись, працювати в команді та планувати майбутнє: «Тут відчувається стабільність. Ти знаєш, що компанія рухається вперед — і ти разом із нею».

Наталія має неймовірно творчу й спортивну родину: сімнадцятирічного сина, та п’ятнадцятирічну доньку.  Сім’я — її найбільша опора.

«Мене вони завжди підтримують. І вже точно ніхто не дивується моїм професійним виборам», — усміхається Наталія.

Сьогодні Наталія — впевнена професіоналка, яка надихає інших своїм шляхом. Її історія — доказ того, що:

• кожен може опанувати нову професію, якщо має бажання вчитися;
• підтримка команди і керівництва робить складні речі реальними;
• жінки чудово проявляють себе в технічних професіях;
• стабільність і розвиток — це те, що люди цінують у роботі найбільше.

«Я щаслива, що ризикнула. Ця робота стала для мене відкриттям і перемогою над собою».

Дніпровські