Україна може приєднатися до ЄС швидше — але з «урізаними» правами, пише The Telegraph

27 січня 2026 р. 09:11

27 січня 2026 р. 09:11

Європейський Союз, який ще донедавна говорив про розширення неохоче, нині знову опинився під тиском запитів від кандидатів: щонайменше дев’ять країн «стукають у двері» блоку, повідомляє The Telegraph .

Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, виступаючи в Давосі, пояснив привабливість європейського проєкту так: «Люди хочуть приєднатися до Європейського Союзу. Ніхто не хоче приєднатися до Китаю. Жоден сусід Сполучених Штатів не хоче приєднатися до Сполучених Штатів. Тому що ми поважаємо одне одного, у нас панує верховенство права. Ми справді говоримо м’яко».

Видання порівнює нинішню динаміку з «великим вибухом» 2004 року, коли до ЄС одночасно приєдналися десять країн. Та тепер, зазначається в матеріалі, війнa в Україні змінила контекст і прискорила політичні дискусії в Брюсселі.

Окрема лінія — Україна. The Telegraph стверджує, що членство Києва в ЄС стало однією з ключових складових мирної угоди, яку президент США Дональд Трамп намагається укласти з путіним. Водночас, наголошує видання, вступ до Євросоюзу — «довгий, складний і технічний процес», який може тривати понад десять років. Це вступає в суперечність із параметрами проєкту мирного плану, де фігурує вступ України до ЄС уже у 2027 році — отже, процедуру доведеться прискорювати.

Один із представників ЄС сказав The Telegraph , що в Брюсселі хочуть «бути впевненими», що здатні виконати обіцянки перед Україною, і що ЄС «не може виглядати стороною, яка блокує мирну угоду».

Як спосіб «прискорення без спрощення реальності» Єврокомісія, за даними видання, розглядає модель поетапного членства: Україна могла б приєднатися до ЄС, але з обмеженими правами в окремих сферах — зокрема щодо голосування. Такий режим діяв би до завершення реформ, необхідних для «класичного» членства: узгодження законодавства з нормами ЄС, забезпечення верховенства права та антикорупційних заходів. План, підкреслює The Telegraph , ще потребуватиме схвалення столиць держав-членів.

Представник ЄС також визнав, що адаптація правил розширення виводить і Євросоюз, і держави-члени «із зони комфорту», але в нинішньому геополітичному контексті ведеться пошук «інноваційних рішень». Водночас у виданні застерігають: відхід від колись «непорушних» правил може мати ланцюговий ефект — країни Західних Балкан, які давно прагнуть членства, вимагатимуть аналогічного підходу.

Серед балканських кандидатів The Telegraph називає Чорногорію та Албанію як найближчих до вступу після перших заявок у 2008 і 2009 роках. Північна Македонія, Косово, Боснія і Герцеговина та Сербія також залишаються в «черзі очікування». Окремо згадуються Молдова і Грузія, які подали заявки у 2022 році після повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Далі — ще один сигнал з Півночі: в Ісландії, пише видання, вже навесні може відбутися референдум про вступ до ЄС — частково як спосіб захисту «від жадібного президента США». Гренландія, хоч і є частиною Данії, членом ЄС не є. The Telegraph припускає, що — можливо — через звичку Дональда Трампа називати Гренландію «Ісландією», квітневе опитування показало 43% підтримки вступу до ЄС і 39% — проти.

У матеріалі також зазначається, що приєднання балканських країн могло б зміцнити східний фланг ЄС проти впливу росії та забезпечити більшу стабільність у регіоні. Один із чиновників сказав: «ЄС — це проєкт миру, і це важливо для Балкан».

Однак Україна, підкреслює видання, — ще вагоміший геополітичний аргумент: майже 40 мільйонів українців і друга за площею територія на континенті розглядаються як «ще важливіший захист» від путіна. The Telegraph пише, що Україна має загартовану в боях армію чисельністю близько 900 000 осіб, а також заводи з виробництва зброї, здатні допомогти Європі в переозброєнні. Наводиться й показник на 2026 рік: Україна планує виготовити до 20 мільйонів безпілотників — за умови фінансування від союзників. Саме такий «сталевий дикобраз», посилений додатковою зброєю від ЄС, на думку авторів, міг би стримати подальшу російську агресію в Європі.

Якщо ж до ЄС приєднаються країни Балтії, а також Молдова, Грузія, Україна й Ісландія, то, за оцінкою The Telegraph , Євросоюз збільшиться майже на 400 000 квадратних миль (залежно від кордонів Києва після війни), а населення блоку може зрости до 57 мільйонів. Представник ЄС пояснив логіку так: у «новому світі» розмір має значення — більший єдиний ринок має принести стабільність і безпеку.

Втім, шлях до будь-якого «прискореного» сценарію лишається політично крихким. Видання нагадує: кожну фінальну угоду про приєднання розробляють індивідуально для країни-кандидата; Угорщина вже заявила, що накладе вето на членство України; не всі держави-члени визнають суверенітет Косова. Франція, Нідерланди, Австрія та Німеччина історично були скептичними до розширення, хоча, за словами The Telegraph , настрої в Парижі та Берліні можуть змінюватися.

ЄС, підсумовує видання, часто порівнюють зі Священною Римською імперією, про яку Вольтер іронізував, що вона «не є ні священною, ні римською, ні імперією». Щоб уникнути подібних звинувачень, Євросоюзу доведеться спростити ухвалення рішень — але це означатиме передачу частини повноважень Брюсселю.

Історія питання

• 2004 року до ЄС одночасно приєдналися 10 країн — найбільша хвиля розширення за один раз.

• Країни Західних Балкан роками перебувають у процесі очікування; Чорногорія й Албанія названі найближчими до вступу.

• Молдова та Грузія подали заявки на вступ у 2022 році після повномасштабного вторгнення росії в Україну.

• Єврокомісія, за даними The Telegraph , обговорює поетапне членство України з обмеженнями, зокрема у праві голосу, до завершення реформ.

• Угорщина вже заявила про намір накласти вето на членство України; частина країн ЄС не визнає суверенітет Косова.

2004 року до ЄС одночасно приєдналися 10 країн — найбільша хвиля розширення за один раз.

Країни Західних Балкан роками перебувають у процесі очікування; Чорногорія й Албанія названі найближчими до вступу.

Молдова та Грузія подали заявки на вступ у 2022 році після повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Єврокомісія, за даними The Telegraph , обговорює поетапне членство України з обмеженнями, зокрема у праві голосу, до завершення реформ.

Угорщина вже заявила про намір накласти вето на членство України; частина країн ЄС не визнає суверенітет Косова.

Дніпровські