Тривалий час вважався зниклим безвісти: у Нікополі провели в останню путь військового

27 січня 2026 р. 21:18

27 січня 2026 р. 21:18

Рідні, близькі, друзі, побратими, представники міської влади та небайдужі мешканці Нікополя провели в останню путь сержанта Віктора Семенова (16.04.1994 р.н.). Про це повідомляє «Наше місто» з посиланням на Нікопольську міську раду.

Віктор народився й виріс у Нікополі. Навчався у загальноосвітній школі №24, був добрим, активним і відкритим хлопцем. Захоплювався громадською діяльністю, займався хіп-хопом, представляв місто на обласних змаганнях і неодноразово здобував нагороди. Уже в юному віці вирізнявся наполегливістю, цікавився новими знаннями та технологіями, відвідував додаткові профільні заняття з програмування у школі №25.

Після закінчення школи навчався у Нікопольському педагогічному коледжі, де здобув фах учителя початкових класів та англійської мови.

Віктор був різнобічною особистістю, сповненою ідей і внутрішньої свободи. Він дуже любив подорожувати. За своє життя побував більш ніж у 20 країнах світу на різних континентах, певний час мешкав у США, де працював над інноваційним стартапом, жив на Балі. Влітку здійснив велосипедну подорож Італією, а у 2021 році власноруч створив свій перший дрон, надрукувавши більшість деталей на 3D-принтері. Його завжди приваблювало все нове, складне й перспективне. Віктор був співзасновником проєкту «Історія забудови Нікополя», прагнув, щоб наступні покоління добре знали історію рідного міста.

У 2013 році, у 19-річному віці, приїхав до Києва на Революцію Гідності. 30 листопада був серед студентів, які зазнали жорстокого побиття на Майдані. З 2017 року неодноразово їздив на ротації під час АТО та ООС разом із батальйоном «Госпітальєри», де опанував медичні навички.

У 2021 році став переможцем міського конкурсу проєктів зі встановлення у Маріуполі унікальних великих гойдалок для дорослих.

Повномасштабне вторгнення Віктор зустрів у Маріуполі, де жив і працював останні роки. З перших днів війни вступив до лав Збройних сил України. Проявив себе як волонтер, військовий медик та оператор безпілотних літальних апаратів.

Під час служби пройшов важкі бої під Часовим Яром, Кремінною, брав участь у Харківському наступі та багатьох інших важливих операціях. Обіймав посаду командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів військової частини А7040.

Позивний «Космос» отримав за своє нестандартне мислення, технічний хист і вміння бачити поле бою «з висоти». До служби оператором БпЛА тривалий час був взводним, а згодом і ротним медиком. І як медик, і як дронщик Віктор урятував життя багатьом захисникам. За мужність і віддану службу мав державні нагороди, зокрема Відзнаку Президента України «За оборону України».

2 жовтня 2025 року Віктор загинув унаслідок влучання двох російських FPV-дронів у транспортний засіб, у якому він перебував. Тривалий час вважався зниклим безвісти за особливих обставин. За результатами ДНК-експертизи його визнано загиблим з 2 жовтня 2025 року. У нього залишилася мати.

Раніше ми писали, у Покрові провели в останню путь 26-річного Євгена Федченка . Він служив старшим солдатом першого відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів.

Також ми писали, рідні, близькі, друзі, побратими, колеги по роботі, представники міської влади та небайдужі мешканці Нікополя провели в останню путь солдата Андрія Павлюка.

Фото: пресслжба Нікопольської міської ради.

Дніпровські