ЕКСКЛЮЗИВ ОФІЦІЙНО У Дніпрі посилюють турботу про людей поважного віку в умовах блекаутів: як працює система допомоги

05 лютого 2026 р. 18:22

05 лютого 2026 р. 18:22

Відключення електроенергії, низькі температури та воєнні ризики стали серйозним випробуванням для людей поважного віку. У таких умовах навіть звичні побутові речі – приготування їжі, доступ до води, заряджання телефона чи похід до аптеки можуть перетворитися на проблему. У Дніпрі ці виклики намагаються компенсувати системною роботою соціальних служб, які забезпечують щоденну підтримку людей похилого віку та осіб з інвалідністю.

Координацією цієї роботи займається Дніпровський міський територіальний центр соціального обслуговування, на обліку якого нині перебуває майже 11 тисяч мешканців міста. Понад 5 тисяч із них отримують послугу догляду вдома, до цих людей регулярно приходять соціальні працівники.

Підготовка до зими та блекаутів

Директорка територіального центру Ольга Мешко зазначає, що до зимового періоду в установі готувалися заздалегідь, усвідомлюючи ризики тривалих відключень електроенергії, перебоїв із транспортом та ускладненого доступу до базових послуг.

– Зараз дуже складний період: низькі температури, тривалі відключення світла, воєнна ситуація. Наші підопічні – це, по суті, наші діти, вони під нашою опікою. Тому ми ще до зими неодноразово наголошували: потрібно мати запас води, ліків, необхідних продуктів хоча б на кілька днів, щоб у разі блекауту людина не залишалася сам на сам із проблемами, – розповідає вона.

За словами керівниці, під постійним супроводом терцентру перебувають не лише люди похилого віку, а й особи з інвалідністю, які часто фізично не можуть самостійно подбати про себе.

Масштаби роботи та кадрові виклики

Наразі, за штатним розписом, у терцентрі має працювати 490 соціальних робітників, проте фактично працюють близько 440. Тож навантаження на кожного спеціаліста зросло.

– Соціальні працівники працюють у дуже складних умовах. Ліфти не працюють, транспорт може не ходити, а до підопічних потрібно дістатися вчасно. Це важка, робота, але для наших працівників це вже не просто професія, це покликання – робити добро, – каже Ольга Мешко.

Офіційно соціальний робітник відвідує підопічного два-три рази на тиждень, однак на практиці візити відбуваються частіше.

– Якщо соціальний працівник перебуває неподалік і знає, що у бабусі можуть бути проблеми з водою чи ліками, він обов’язково зайде ще раз. Для нас головне, щоб людина була в безпеці, – додає директорка.

Смачна їжа, генератори та зарядні станції

Окремим напрямом роботи терцентру є забезпечення гарячим харчуванням. Уже четвертий рік у Дніпрі діє програма кейтерингу, тобто готових обідів для людей поважного віку.

– Гарячі обіди доставляють додому або люди можуть отримати їх у наших відділеннях. Якщо потрібно, ми підігріємо їжу на місці. У кожному відділенні є генератори, зарядні станції, можливість зробити гарячий чай або напій, – пояснює Ольга Мешко.

Під час блекаутів у приміщеннях терцентру також можна зарядити мобільний телефон або павербанк.

– Для наших підопічних дуже важливо мати зв’язок. Людина повинна знати, що у будь-який момент може зателефонувати соціальному працівнику або завідувачу відділення, і ми прийдемо на допомогу, – наголошує керівниця.

Крім того, у терцентру є власний автотранспорт, яким за потреби можуть доправити підопічного до лікарні, забрати після лікування або відвезти на консультацію до лікаря.

Робота соціального працівника: щоденна фізична праця

Соціальна працівниця Надія Павлюченко працює у терцентрі чотири роки. Вона обслуговує 11 підопічних, більшість із яких проживають на верхніх поверхах багатоповерхівок.

– Мій робочий день починається з магазинів, ринків і аптек. Купую продукти, ліки, воду, потім розношу все по домівках. Далі – у кожного свої потреби: помити посуд, приготувати їжу, поприбирати, допомогти помитися, розвісити прання, – розповідає вона.

Під час відключень електроенергії перелік обов’язків розширюється.

– Треба забезпечити водою, допомогти із зарядними пристроями, іноді просто заспокоїти людину. У багатьох електроплити, і без світла вони не можуть навіть підігріти їжу, – каже пані Надія.

За її словами, фізичне навантаження значне.

– Носимо і на сьомий, і на дев’ятий, і на 16-й поверх. У мене майже всі підопічні живуть високо. Але це наша робота, – зазначає соціальна працівниця.

Головне – знати, що ти не один

82-річна Любов Яхонтова користується послугами територіального центру близько року. Вона живе у приватному секторі й зізнається: без сторонньої допомоги справлятися з побутом стає дедалі складніше.

– Надія допомагає мені з усім необхідним: приносить продукти, ліки, підтримує по господарству, – розповідає пані Любов. – Взимку може допомогти з подвір’ям, у теплу пору – з хатніми справами. Для мене це справді велика підтримка.

Жінка зізнається, що на початку вагалася, чи зможе прийняти допомогу від незнайомої людини.

– Я думала: як це чужа людина? Чи зможу звикнути? Але ми познайомилися, подружились – і все стало на свої місця. Найголовніше тут навіть не допомога, а людське спілкування. Дуже важливо знати, що ти не один, – каже вона.

Про можливість отримувати соціальні послуги пані Любов дізналася від родичів і тепер сама радить терцентр іншим літнім людям.

– Я й не знала, що така служба існує поруч. А тепер усім знайомим кажу, що допомога є, вона реальна, а головне безкоштовна, – додає жінка.

Десять років підтримки

75-річна Тетяна Ревенко користується послугами соціальної служби з 2016 року. Вона має інвалідність другої групи та перенесла низку операцій.

– У мене хронічні захворювання, після операцій я не могла себе обслуговувати. Помити підлогу чи приготувати їжу – для мене це серйозне фізичне навантаження. А Надя з усім допомагає. – розповідає жінка.

Соціальний працівник приходить до неї двічі на тиждень, але зв’язок підтримують постійно.

– Якщо щось сталося поза графіком – закінчився хліб або різко стало погано – я телефоную. І мені допомагають, – каже пані Тетяна.

Один із таких випадків вона згадує особливо.

– Я тоді вирішила сама сходити до аптеки. А як вже поверталася додому, то сіла на зупинці перепочити і зрозуміла, що не можу повернутись додому, одразу дикий біль. Подзвонила Надії, хоча її робочий день уже закінчився. Вона приїхала, забрала мене, привела додому. Це був справжній порятунок, – розповідає жінка.

Погода також ускладнює і без того непрості умови пані Тетяни. Під час блекаутів у квартирі температура опускалася до 15 градусів, і без сторонньої допомоги їй було б значно важче пережити цей період.

Як отримати допомогу

У терцентрі наголошують: щоб отримувати послугу догляду вдома, потрібно стати на облік в одному з відділень територіального центру або звернутися до управління соціального захисту. Облік ведеться в електронній системі, а право на допомогу визначається за результатами оцінки потреб.

Отримувати послуги можуть люди похилого віку та особи з інвалідністю.

– Але дуже важливо і людське ставлення. Якщо ви знаєте, що поруч живе самотня бабуся, принесіть їй води, хліба, фрукти. Зараз час робити добро, – підсумовує Ольга Мешко.

Місто й надалі продовжує системну роботу, спрямовану на підтримку людей поважного віку, щоб навіть у найскладніші періоди вони не залишалися наодинці зі своїми проблемами.

Дніпровські