ЕКСКЛЮЗИВ Нульовий курс: як у Дніпрі впроваджується експеримент щодо зимового вступу

18 лютого 2026 р. 10:08

18 лютого 2026 р. 10:08

У 2026 році в Україні вперше започатковується так званий зимовий вступ або нульовий курс. Це експериментальний проєкт МОН, спрямований на надолуження освітніх втрат та системну підготовку вступників до складання Національного мультипредметного тесту. Як саме він працюватиме у Дніпрі, які заклади вищої освіти долучились до експерименту та хто може стати студентом-нульовиком, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».

УДУНТ першим оголосив про набір нульовиків

Першим вишем у Дніпрі, який доєднався до зимового вступу, став Український державний університет науки та технологій . Саме тут найближчим часом розпочнеться навчання на нульовому курсі.  Йдеться не про класичні короткострокові підготовчі курси, а про повноцінний навчальний процес, максимально наближений за навантаженням і структурою до університетського навчання. Загалом зимовий вступ розрахований на період від трьох до шести місяців. Водночас у 2026 році більшість університетів працюватимуть на нульовому курсі у межах мінімального терміну — три-чотири місяці, оскільки сам проєкт був анонсований наприкінці 2025 року. В УДУНТ навчання на нульовому курсі розпочнеться 26 лютого та триватиме до 26 травня, що дозволить слухачам повністю пройти програму до початку основної сесії НМТ.

–  Якщо говорити загалом про зимовий вступ, то це експериментальний проєкт, який розрахований на надолуження освітніх втрат, – розповідає Сергій Байдак, відповідальний секретар приймальної комісії Українського державного університету науки і технологій. – Оскільки він був у нас анонсований лише у грудні, більш тривалі терміни наразі неможливі. Мінімальний термін — три місяці, і, я думаю, що університети, зокрема й УДУНТ, будуть на нього орієнтуватись. Це не звичайні підготовчі курси при університетах. Це повноцінне навчання з чітко визначеним навантаженням і програмами. Навчальний план нульового курсу передбачає підготовку з чотирьох предметів, за якими вступники складають НМТ. Три з них є обов’язковими — українська мова, математика та історія України. Четвертий предмет вступник обирає самостійно відповідно до майбутньої спеціальності. З кожної дисципліни слухачі проходитимуть по 90 годин занять, що формує інтенсивний графік навчання протягом усього періоду.

У середньому планується 10–12 пар на тиждень, а інколи й більше. За навантаженням нульовий курс співставний з навчанням студентів першого або другого курсу університету. Заняття можуть проходити як в аудиторіях, так і дистанційно, залежно від формату групи та безпекової ситуації.  Якщо на підготовчих  курсах заняття відбуваються по 1–2 пари двічі на тиждень, то тут щодня  – мінімум по 2–3.

В університеті наголошують: нульовий курс не є альтернативою підготовчим курсам, адже має зовсім іншу логіку. Якщо на класичних курсах вступники можуть обрати один або кілька предметів, то зимовий вступ передбачає обов’язкове вивчення всіх чотирьох дисциплін. Саме це дозволяє комплексно підготуватися до НМТ і компенсувати прогалини в знаннях. Окремою перевагою нульового курсу є можливість отримати додаткові бали до конкурсного балу при вступі. Якщо за звичайні підготовчі курси вступник може отримати до 10 балів, то після успішного завершення нульового курсу — 15. Таке заохочення стосується спеціальностей, які мають особливу державну підтримку.

– Ці 15 балів надаються для спеціальностей, яких наразі найбільше потребує держава, – пояснює Сергій Байдак.  – Умовно їх можна назвати технічними: це вся інженерія, електроенергетика, транспорт, будівництво, а також педагогічна освіта — математика, фізика, українська мова. Немає в цьому переліку економіки, ІТ, права, а також філології, крім української мови. Ми бачимо, що сьогодні є певний спад інтересу до технічних спеціальностей, діти їх бояться. Але водночас ринок праці демонструє стабільний попит на них і гідні зарплати. Вже на старших курсах багато наших студентів знаходять роботу за фахом і отримують конкурентну оплату своєї праці. Тож інженерні спеціальності мають майбутнє, адже сьогодні практично кожна галузь пов’язана з цифровими технологіями. Будівельники, транспортники, металурги чи хіміки активно працюють із програмним забезпеченням, цифровими проєктами та автоматизованими системами, співпрацюючи з фахівцями ІТ-сфери.

Навчання на нульовому курсі відбуватиметься за авторськими програмами, які викладачі університету розробляють на основі чинних програм НМТ. У кожному інституті УДУНТ, а їх, як відомо, п’ять, працюють кафедри загальної підготовки, і саме їхні фахівці поєднують державні вимоги з власним педагогічним досвідом. До нульового курсу можуть долучитися не тільки випускники закладів середньої освіти, коледжів, ПТУ, а й військовослужбовці, вступники з тимчасово окупованих територій. Для цих категорій передбачене безкоштовне навчання за грантовою системою, а також можливість безкоштовного проживання в гуртожитках університету. Для інших слухачів навчання буде платним — орієнтовно 3 тисячі гривень на місяць за чотири предмети, що значно дешевше за середню вартість звичайних курсів з урахуванням обсягу годин. Формат навчання може бути як очним, так і дистанційним. Остаточне рішення щодо місця проведення офлайн-занять ухвалюватимуть з огляду на безпекову ситуацію, наявність укриттів та можливість забезпечити комфортні умови. Заняття будуть проходити у другій половині дня.   Реєстрація на нульовий курс в УДУНТ триває до 25 лютого, а сам проєкт в університеті розглядають як важливий крок до відновлення системної підготовки вступників і підтримки майбутніх студентів у складних умовах сьогодення. Для консультацій щодо вступу на нульовий курс в УДУНТ звертайтесь за телефоном: (097) 901 36 81.

У “Дніпровській політехніці” чекають на майбутніх інженерів

Поступово до державного проєкту під назвою  «Зимовий вступ» почали підтягуватись й інші дніпровські виші. Згодом про набір на навчання оголосили ДНУ ім. О. Гончара та НТУ «Дніпровська політехніка». В Політехніці  реєстрація триває до 25 лютого, навчання розпочнеться за декілька днів після її завершення – 1 березня. Воно триватиме 4 місяці за денною або дистанційною формою. Денна форма передбачає заняття в очній формі в аудиторіях університету, дистанційна – на платформі MS TЕAMS. Орієнтовний графік – чотири дні на тиждень по 3 пари щодня. Нульовий курс передбачає підготовку з основних предметів, необхідних для вступу: українська мова, математика, історія України, фізика. Орієнтовна вартість навчання на нульовому курсі НТУ «Дніпровська політехніка» – 16800 грн за весь курс із 4 предметів.  Консультації щодо участі та документів відбуваються за такими номерами:  тел. 056 796-55-66 (після з’єднання додатковий номер 1),  056 796-55-66 (після з’єднання додатковий номер 7).

– Мета цього проєкту – підтримка техніко-технологічних інженерних спеціальностей, – наголошує Олександр Азюковський, ректор НТУ «Дніпровська політехніка». – Про що б ми не говорили, все починається з бази: енергетика, теплоенергетика, а вже потім – усі технологічні надбудови. Поєднання технологій нульового вступу з фокусом на інженерію – це дуже круто. Це реальний шанс для молоді свідомо пов’язати свою долю з Україною. Часто школярі хочуть бути одночасно істориками, айтівцями та політологами, бо не знають, що стоїть за назвою професії. Тут простіше: держава вже допомогла нам з маркетингом, визначивши перелік спеціальностей, які мають особливу підтримку. Це інженерія та природничі дисципліни. Наприклад, у 2025 році топовою спеціальністю у нас стало “Гірництво та нафтогазові технології”. Держава дає чіткий меседж: приходь, підготуйся на нульовому курсі та отримай перевагу.

У 2026 році перевага у додаткових балах також стосується природничих наук та математики, хімічних та екологічних технологій, енергетики та електричної інженерії, електроніки та робототехніки, механіки, машинобудування та металургії, гірництва, будівництва, аграрного сектору, транспортної інженерії, а також напрямків цивільної та військової безпеки. Ті, хто оберуть ці напрями, зможуть отримати завдяки зимовому вступу додаткові 15 балів. Але навіть якщо абітурієнт потім вирішить подавати документи, наприклад, на менеджмент чи маркетинг, де додаткові бали не нараховуються, він все одно отримає завдяки нульовому курсу кращі знання  напередодні тестування. А ще «Дніпровська політехніка» надає на час навчання всім охочим слухачам підготовчого відділення гуртожиток. Слухачі пільгових категорій отримують від держави компенсацію витрат на проживання у розмірі 800 гривень на місяць.

15 балів  – занадто щедрий подарунок?

Разом з тим, існує чимало викладачів, які не в захваті від впровадження нульового курсу. Зокрема здивування, а іноді – навіть обурення викликала ідея додавання випускникам-нульовикам додаткових 15 балів до тих, які вони отримають під час НМТ. Багато хто вважає це несправедливим. Ось що написав на своїй сторінці в фейсбуці Ігор Лікарчук, український освітній діяч, ексдиректор Українського центру оцінювання якості освіти.

«Некролог українській школі.  МОН презентувало «новинку» із радянським душком: в університетах запровадять нульовий курс — від трьох до шести місяців «довчання» перед навчанням на першому курсі. Обов’язкові 90 годин української мови, математики, історії України і ще один вибірковий курс. І навіть бонус у вигляді +15 балів до конкурсного балу, якщо залишишся в цьому ж університеті. Питання, яке зависає над усім цим, просте й незручне: а для чого після 11 років навчання в школі потрібен «нульовий курс»? Це що — офіційне визнання, що школа впоралася на нуль? Бо якщо учень після 11 років уроків, контрольних, НУШівських «проєктів», тестів, електронних журналів і «цифрових інструментів» , подолання «освітніх втрат» іде не на перший курс, а на додатковий «нульовий», — значить, шкільний атестат втратив вагу. Він стає не підтвердженням освіти, а довідкою для проходження нульового курсу?

Йдемо далі. Чи не здається вам, що нульовий курс  — це просто державне репетиторство. Про це в МОН, звісно, не кажуть. Але саме так воно і є. Ми багато років спостерігаємо, як НМТ перетворився на тест натренованості, а не знань. Із антинауковим підходом до визначення результатів. Ринок репетиторства роздутий до масштабу паралельної тіні освіти. Мало того, що у багатьох школах підготовка до НМТ стала основним видом діяльності в старших класах, то зараз держава вирішила узаконити цю модель: тепер і університети будуть готувати до НМТ. Це вже навіть не приховане визнання провалу школи — це офіційне підтвердження, що підготовка до тесту важливіша за системну освіту. Хочете вчитись у нас — приходьте на підготовчий «нуль». Буде як у фітнес-клубі: перший місяць безкоштовний, а далі — кому як пощастить.

Не менш інтригуюче виглядає ідея +15 балів, як хитрого  «вступного  кешбеку». Це вже не освіта, це — маркетинг: курс лояльності для абітурієнтів. Ви пройшли нульовий рівень? Ми вас «натаскали»?  Молодці. Тримайте бали — і залиштеся у нас же. У мене одне питання: де ще у світі, крім України, університети самі «натаскують» абітурієнтів для власного вступу? І ще одна «цікавинка». Перекидання відповідальності: школа — не справилася, хай університети рятують. Університети завжди жалілися, що першокурсники приходять слабкими. Тепер МОН вирішило це питання просто: давайте зробимо університети відповідальними за провали школи.  «Нульовий курс» — це не нова можливість, не реформа, не інновація. Це — офіційний документ про стан української школи».

Коментатори цього допису згадують, що насправді нульовий курс – це не нове, а добре забуте старе. Чи варто це старе відроджувати – питання спірне.

«Це вже було!, – пише Микола Кущ. –  В аграрних ЗВО (не знаю, як в інших) у 80-ті роки (можливо, і раніше) були так звані підкурси, де вчились хлопці після армії і ті, хто не зміг вступити з першого разу. Пояснення – бо хлопці після армії, вже все забули, або з сільської місцевості і готували спеціалістів для неї. Нічого нового. А про якість освіти в умовах дистанційного навчання нічого і казати».

«Але мені видається, що це має сенс, коли ми говоримо про ветеранів війни, – додає Anastasia Rozlucka. – У нас є ветерани, які не мають вищої освіти або хочуть змінити професію. І коли вони повертаються після служби їм складно конкурувати з тими, хто зі свіжими знаннями після школи. Тому можливість підготуватися до вступу – це таки можливість. Бачу це в контексті ветеранської політики».

А ось цитати з допису у фейсбуці на цю тему киянки Марії Воротило. Вона – викладачка історії, репетиторка з багаторічним досвідом,  авторка проєкту «Історичний двіж».

«От сиджу і намагаюсь ідентифікувати свої емоції зараз. Зла? О, так, дуже. Роздратована? Так.  Тепер в університетах вступники можуть пройти “нульовий” курс. Оскільки ВНЗ жаліються, що більшість вступників мають дуже низький рівень знань (у що я дуже вірю), то тепер самі ж університети і повинні вступників підготувати до вступу і навчання у себе. Тут є можливість пройти курси по підготовці до предметів, які дитина буде складати на НМТ. Але що у цьому дивного? У нас і раніше були підготовчі курси в університетах, що змінилось? Якщо ти проходиш ці курси і потім вступаєш у цей же університет – тобі за розумні очі (і за оплачені попередні курси) дарують 15 балів. П’ятнадцять балів!!! П’ятнадцять!

Окей, якщо ви не розумієте масштаби проблеми: під час вступу йде боротьба на смерть за 1 бал. Питання контракту/бюджету може вирішити одна десята балу. А тут п’ятнадцять балів за те, що ти три місяці посидів на курсах підготовки! Про що це для мене? Про те, що діти, які вчаться у столиці та інших великих містах, мають очевидну перевагу. Уявлення не маю, як зараз можна ефективно проводити дистанційку. Для мене ця історія також про те, що у нас кардинально змінюється концепція. Ми тепер не шукаємо найбільш розумних дітей. Університет –  це місце не для найбільш талановитих старанних дітей, де б вони не жили і ким би вони не були. Ні! Тепер це місце для дітей, які мали достатньо грошей, аби оплатити ці курси (я ж правильно розумію, що їх не зможуть пройти всі 200-300 тисяч вступників?).  А також це історія про те, що університетам явно не вистачає грошей».

Фото автора та з відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Дніпрі  проходить реформа профільної освіти.

Дніпровські