ЕКСКЛЮЗИВ Як з’явився 12-й квартал у Дніпрі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

ЕКСКЛЮЗИВ Як з’явився 12-й квартал у Дніпрі

22 лютого 2026 р. 18:03

22 лютого 2026 р. 18:03

У Дніпрі є житловий масив, який відомий усім містянам, але офіційної назви не має — 12-й квартал. Історія цього району почалася наприкінці 1940-х років із котеджного селища «Будівельник», а з розвитком промисловості він швидко перетворився на великий житловий масив із власною культурою та пам’яттю поколінь, пише «Наше місто».

У 1947–1948 роках на півдні тодішнього Дніпропетровська почали будувати селище «Будівельник» на землях, де раніше були приватні сади та окремі хатини. Це був радянський експеримент — малоповерхова забудова для робітників відновлених і нових промислових підприємств. Будинки зводилися на дві квартири, кожна родина отримувала невелику земельну ділянку. У 1950-х роках селище навіть потрапило до радянських архітектурних видань як приклад комфортного житла для робітників.

Від котеджів до багатоповерхівок

З розвитком промисловості потреба у житлі зростала. У 1955 році відкрився завод «Дніпропрес», а 1956-го — шинний завод «Дніпрошина». Поява великих підприємств призвела до будівництва п’ятиповерхових будинків, а на початку 1970-х — дев’ятиповерхових панельних. Саме тоді офіційно з’явилася квартальна нумерація, і «12-й квартал» почав відзначати певну частину міста.

Культурний центр і народження назви

Переломним моментом став 1973 рік, коли в районі відкрили Палац культури «Шинник». Тут розвинулася культурна інфраструктура, а транспортна розвилка на Краснопілля зробила район важливим вузлом. Тролейбуси № 8 і № 9 та трамвай № 12 закріпили фразу «Їду на 12-й квартал» у повсякденному житті. Назва прижилася в народі й поширилася на більшу територію, хоча міська рада її офіційно не затвердила.

Один квартал, що став районом

Хоча початково 12-й квартал був лише одним із кількох у цій частині міста, номер «12» став символом великої житлової зони. Сьогодні під цією назвою мешканці часто мають на увазі територію до Тополів та проїзду Олександра Гальченка.

12-й квартал сьогодні

Сучасний 12-й квартал — це житловий масив із понад 20 тисячами мешканців, де є школи, поліклініка, стадіон, ринок та торговельний центр. Адміністративно район належить до Шевченківського району Дніпра. Для містян це більше, ніж географія — це місце спогадів, орієнтирів і частина міської ідентичності. Район, що починався як котеджний експеримент після війни, став серцем промислового півдня міста і назавжди залишився на мапі Дніпра — навіть без офіційної назви.