ЕКСКЛЮЗИВ єВідновлення 2026: що змінилося та чому дніпрянам доводиться звертатися до суду

26 лютого 2026 р. 12:14

26 лютого 2026 р. 12:14

Після масованих обстрілів Дніпра та області питання відшкодування за пошкоджене або знищене житло залишається одним із найболючіших для містян. Державна програма компенсації діє, однак шлях від подання заяви до фактичного отримання коштів або житлового сертифіката часто виявляється складнішим, ніж здається на перший погляд. Про це розповідає “Наше місто”.

Від заяви до коштів

Про ключові етапи, нововведення 2026 року та типові проблеми розповіла адвокатка Наталія Мащак. За її словами, хоча законодавство не визначає чіткої схеми, умовно процедуру можна поділити на сім основних етапів.

«Багато хто думає, що достатньо подати заяву в “Дії” і кошти автоматично нарахують. Насправді це лише початок процедури», — пояснює Наталія Мащак.

1. Подання заяви.
Звернутися можна через застосунок «Дія», ЦНАП, органи соціального захисту або нотаріуса. Після цього інформація потрапляє до Реєстру пошкодженого та знищеного майна і передається на розгляд комісії при органі місцевого самоврядування.

За словами адвокатки, «Дія» — найпопулярніший спосіб, однак у складних випадках (спадщина, спільна власність, представництво інтересів дитини) краще звертатися до ЦНАП або нотаріуса, щоб одразу правильно оформити документи.

2. Перевірка заявника і майна.
Комісія перевіряє, чи не застосовані до заявника санкції, чи немає кримінальних проваджень за злочини проти національної безпеки. Щодо об’єкта — чи зареєстроване право власності в Державному реєстрі речових прав.

«Якщо право власності не внесене до реєстру після 2013 року, можуть виникнути серйозні труднощі», — зазначає Наталія.

3. Підтвердження факту пошкодження.
Комісія проводить або перевіряє наявність акту обстеження — очного чи дистанційного. Саме на цьому етапі часто виникають затримки через велику кількість звернень.

4. Розрахунок компенсації.
Сума визначається за формулами, затвердженими урядом (Постанова КМУ №600). Для пошкодженого житла встановлені граничні суми:

• до 200 тис. грн — ремонт категорії А;
  
• до 350 тис. грн — для квартир (категорія Б);
  
• до 500 тис. грн — для приватних будинків.
  

«Комісія працює за чек-листом. І часто вартість матеріалів у ньому нижча за реальну ринкову», — підкреслює адвокатка.

5. Рішення комісії.
Компенсацію можуть надати, відмовити або зупинити розгляд.

6. Фінансування.
У разі позитивного рішення кошти надходять на спеціальний рахунок «єВідновлення» або видається житловий сертифікат (для знищеного житла).

7. Оскарження.
Якщо відмовлено — можна подати заперечення до органу, який створив комісію, або звернутися до адміністративного суду.

Які документи потрібні

Обов’язковими є: заява, паспорт, РНОКПП, документи про право власності (якщо відсутні в реєстрі), повідомлення про пошкодження, IBAN спеціального рахунку, фото- чи відеофіксація (за наявності), документи про пільги. Водночас саме документи найчастіше стають перешкодою.

«Була ситуація: людина мала оригінали документів 1986 року, але архів БТІ залишився на окупованій території. Реєстратор відмовляв у внесенні даних. Ми звернулися до суду з позовом про визнання права власності, і суд став на бік клієнта», — розповідає Наталія Мащак.

Інший приклад — позови про набувальну давність, коли люди роками проживали у квартирі без належно оформлених прав, а житло було зруйноване. У таких випадках доводиться спершу встановлювати право власності через суд, а вже потім — претендувати на компенсацію.

Нововведення 2026 року: що змінилося

З 5 січня 2026 року набули чинності зміни, внесені постановою КМУ №1525. Вони стосуються передусім спільної власності.

«Тепер один зі співвласників може подати заяву на компенсацію за пошкоджене житло. Якщо протягом 15 днів інші співвласники не подадуть заперечення, заява вважається поданою від усіх», — пояснює адвокатка.

Втім, у разі заперечення хоча б одного співвласника комісія відмовить. Щодо знищеного житла — компенсація визначається пропорційно часткам.

Крім того, уряд оновив близько 60 позицій у чек-листі ремонтних робіт. Проте граничні суми компенсацій залишилися незмінними.

«Якщо кошторис перевищує граничну суму, це не означає автоматичну відмову. Але різницю доведеться покривати самостійно», — додає фахівчиня.

Чому люди звертаються до суду

Судова практика лише формується, однак уже є позитивні рішення на користь громадян. Найчастіші причини звернень:

• відмова через небойовий характер пошкоджень;
  
• бездіяльність комісії;
  
• заниження суми компенсації;
  
• відсутність або невизнання правовстановлюючих документів;
  
• необхідність встановлення юридичних фактів.
  

«Іноді люди роками не узаконювали реконструкцію будинку. За документами — 20 кв.м, фактично — 100. Без узаконення це стає серйозною перепоною для компенсації», — пояснює адвокатка.

Найскладніші випадки — окуповані території

Сьогодні компенсація за житло, розташоване на тимчасово окупованих територіях або в зоні активних бойових дій, фактично недоступна.

«Ключовий етап — фізичне обстеження. Без доступу його провести неможливо. Дистанційне зондування затверджене, але до ТОТ наразі не застосовується», — зазначає Наталія Мащак.

Адвокатка радить не зволікати з поданням заяви, перевірити реєстрацію права власності, зберігати всі документи та акти, а у разі відмови — оперативно подавати скаргу або звертатися до суду.

«Головне — не опускати руки. Більшість питань можна вирішити. Але кожна справа індивідуальна, і дуже багато залежить від документів», — підсумовує вона.

Для дніпрян державна програма — це реальна можливість відновити житло. Однак щоб скористатися нею повною мірою, потрібно розуміти процедуру, знати свої права й бути готовими їх відстоювати — навіть у суді.

Фото: особисте фото героїні матеріалу / фото з відкритих джерел

Дніпровські