ЕКСКЛЮЗИВ Скільки насправді коштує проїзд у дніпровських трамваях і метро

10 березня 2026 р. 10:00

10 березня 2026 р. 10:00

Війна між США, Ізраїлем та Іраном розігнала світові ціни на нафту, і українські АЗС відреагували майже одразу: пальне подорожчало щонайменше на 2–3 гривні за літр, а в окремих мережах одразу на 8 гривень. Це вже не перше подорожчання за роки повномасштабної війни, і перший удар щоразу приймає на себе сфера перевезень, бо частка пального у вартості послуги надто висока. Але мало хто знає, що навіть без урахування палива реальна вартість однієї поїздки у дніпровській маршрутці вже майже 25 гривень, у трамваї та тролейбусі — 24, а у метро — 98. Різницю доплачують з бюджету. То чому Дніпро не може зробити проїзд безплатним, як Харків, і чому у кожного міста свій тариф — дізнавалося «Наше місто».

З чого складається ціна квитка у Дніпрі

Уявіть, що вранці ви сідаєте в тролейбус. Щоб він доїхав від кінцевої до кінцевої, місту треба заплатити за струм. Тролейбус живиться від контактної мережі, трамвай теж, а метро взагалі один з найбільших споживачів електроенергії серед усіх видів транспорту.

Заступник начальника управління транспорту департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міськради Іван Васючков розповів, як формується тариф на проїзд у Дніпрі.

«До складової вартості квитка також входять зарплати водіїв, машиністів, механіків, диспетчерів і охоронців на станціях. Є витрати на запчастини та ремонт, бо рейки потребують заміни, а підстанції — регулярного обслуговування. Є амортизація, тобто відкладання коштів на майбутню заміну того, що зношується вже сьогодні. І є адміністративні витрати, як то програмне забезпечення, юридичний супровід, зв’язок та канцелярія», – розповів  Іван Васючков, заступник начальника управління транспорту департаменту транспорту та транспортної інфраструктури Дніпровської міськради.

Усе разом дає реальну ціну поїздки. Пасажир платить лише частину цієї суми, а решту платить місто.

Скільки насправді коштує поїздка у Дніпрі

У тролейбусах та трамваях пасажир платить 10 гривень, тоді як реальна собівартість поїздки в рогатих становить майже 24 гривні. Тобто місто доплачує з бюджету близько 14 гривень за кожну поїздку, а це більше, ніж платить сам пасажир.

У метро різниця між реальним та дійсним тарифом ще більша. Квиток підземки теж коштує 10 гривень, але справжня вартість поїздки – 98 гривень. Пасажир покриває лише приблизно десяту частину цієї суми, а решту, 88 гривень з кожної поїздки, доплачує місто.

«Метро дороге в утриманні, бо його потрібно освітлювати, вентилювати, відкачувати ґрунтові води і утримувати великий штат працівників незалежно від того, скільки людей сьогодні скористалися метрополітеном. Якщо пасажирів стає менше, витрати не зменшуються, але на кожну поїздку їх припадає більше», – пояснив Іван Васючков.

В автобусах ситуація ще складніша, бо ціна напряму залежить від дизельного пального, яке займає від 45% до 60% усіх витрат.

«Під час останнього здорожчання вартості проїзду до 20 гривень ціна дизпалива була близько 53–55 грн/л. Тоді собівартість була на рівні від 19 до 22 грн залежно від типу рухомого складу, – пояснив представник департаменту транспорту міськради Дніпра. – Зараз ціна на заправках стартує від 62 грн/л, при цьому на оптовому ринку через події у світі вже не знайти дешевше 65 грн/л. Тобто, за декілька місяців дизпаливо зросло у ціні на понад 18% і показує динаміку на подальше зростання».

Якщо пальне подорожчає до 70–72 гривень за літр, собівартість автобусного перевезення перевалить за 25 гривень.

Хто та скільки доплачує за проїзд

Різниця між тим, що пасажир платить, і тим, скільки коштує проїзд насправді, щорічно компенсується міським бюджетом.

«У 2023 році сума ( яку з бюджету Дніпра доклали до ринкового тарифу – ред. ) склала 984 млн грн, у 2024 році — майже 1,2 млрд, у 2025 році — 1,24 млрд. Сумарно за 3 роки це майже 3,5 млрд грн. Це еквівалентно вартості 35 нових трамваїв, аналогічних тим, які місто придбало за кошти ЄІБ ( Європейський інвестиційний банк – ред .)», – каже Іван Васючков.

Схожа ситуація і з метро. За останні три роки воно отримало з міського бюджету близько 869 мільйонів гривень: 246 мільйонів у 2023 році, 307 мільйонів у 2024 році та майже 315 мільйонів у 2025 році.

«Загальну суму можна порівняти із закупкою 10 нових сучасних вагонів метро», – розповів представник департаменту транспорту.

Дві третини пасажирів їдуть безплатно

У дніпровському електротранспорті з кожних трьох пасажирів двоє їдуть безплатно або зі знижкою, тобто пільговики становлять близько 66%. Щомісяця підприємство перевозить приблизно 6 мільйонів людей, але платять за проїзд лише близько 2,5 мільйона з них. У результаті виручка від продажу квитків становить близько 21 мільйона гривень на місяць.

Як розповіли у департаменті транспорту, у 2025 році у метро безплатно проїхали майже 1,7 мільйона пільговиків. Це поїздки на суму 16,8 мільйона гривень, які підприємству ніхто не компенсував.

«Схожа ситуація і в автобусах. Там пільговики займають від 45% до 60% місць залежно від маршруту. З бюджету громади  перевізникам  відшкодовують до 10% від кількості сидячих місць за кожен рейс», – пояснив Іван Васючков.

Чому у Харкові проїзд безплатний, а у Дніпрі ні

Харків скасував плату за проїзд у квітні 2022 року, і відтоді транспорт там справді безкоштовний, але все одно хтось за це платить.

«Безплатного нічого не буває, і транспорт у Харкові фінансується за рахунок міського бюджету, на що виділяється щороку близько 2,5 мільярда гривень. А міський бюджет – це бюджет платників податків. Тобто, гроші на це беруть не з повітря, а з кишень платників податків. А щоб їх звідти брати, треба, щоб цих податків платили більше», – відповів Іван Васючков.

Крім того, у Харкові з квітня 2022 року немає жодного приватного перевізника, а транспорту в місті, за даними департаменту, загалом майже вдвічі менше, ніж у Дніпрі.

«Щоб зробити безплатний транспорт у Дніпрі, нам знадобилося б близько 4–5 мільярдів гривень на рік, що зараз неможливо», – пояснили у міськраді Дніпра.

Загалом в Україні немає єдиного тарифу на проїзд, і це не випадково. У кожному місті своя собівартість перевезень, і вона залежить від кількох умов. Наприклад, від специфіки маршрутів. У невеликому місті автобус за один рейс може проїхати через кілька районів з великим потоком пасажирів. У Дніпрі транспортна мережа влаштована інакше.

«Наше місто велике, має центральну частину, багато житлових масивів, а поміж ними – промислові зони, які здебільшого зараз не діють і пасажири на цих зупинках не сідають, – пояснив Іван Васючков. – Також варто брати до уваги середню заробітну плату в кожному окремому місті, адже вона значно різниться в різних регіонах України».

Поки що підвищувати тариф на проїзд у метро, трамваях і тролейбусах не планують, а з маршрутками ситуація складніша.

«Нам відомо, що через різке зростання вартості пального зараз у багатьох містах ведуться дискусії щодо зміни вартості проїзду, подекуди автобусні перевезення навіть тимчасово призупинені. Зрозуміло, що така ціна пального обумовлена ситуацією у нафтовій галузі і така ціна може не протриматись занадто довго. Тому поки ми спостерігаємо за динамікою, розуміючи, що у перспективі при ціні пального понад 70 гривень та діючому тарифі автобусні перевезення і справді під загрозою», – повідомили у департаменті транспорту.

З кожним новим стрибком цін на пальне та зростанням зарплат розрив між реальною вартістю та тим, що ми платим за поїздку зростає. Безплатного транспорту не існує. Існує лише питання: хто та скільки за нього платить.

Дніпровські