вологість:
тиск:
вітер:
Пережили пряме влучання «касетки»: історія медиків з ТрО Дніпра
10 березня 2026 р. 19:33
10 березня 2026 р. 19:33
Медики 108-ї бригади ТрО вже звикли до переїздів через обстріли — цього разу тричі за один місяць. Але 28 січня звичайний день ледь не став останнім: «касетка» розірвалася перед капотом їхнього автомобіля. Історію медиків розповіла головна медикиня батальйону – «Тринадцята», пише «Наше місто.
Медики 108-ї бригади територіальної оборони змушені постійно переїжджати через обстріли — цього разу лише за один місяць вони змінили три локації.
«Речей з кожним разом стає все менше — ми вчимося бути легкими на підйом, бо ворожі КАБи та «касетки» — надто наполегливі «орендодавці»», — розповідає головна медикиня батальйону на псевдо «Тринадцята».
Секунди, що врятували життя
28 січня мав бути звичайний день:
«Помити голову, зібрати папери, заскочити на медроту. Ми від’їхали від нашого медпункту буквально на сім хвилин. На повороті я побачила, як у небі щось мигнуло. — Там щось впало, — встигла сказати я Славі».
У ту ж мить перед капотом почала розриватися «касетка».
«Земля навколо перетворилася на фонтан вогню та пилу. Зв’язок зник миттєво — ні рації, ні телефони. Ми заскочили в укриття до комбата. Слідом залетів Слава — весь у грязюці, бо падав під обстрілом. Комбат запропонував каву, але поки він її готував, прильоти ставали все ближче. — Знаєте, — сказав він, дивлячись на стелю, з якої сипалася тинька, — кави ми вже пити не будемо. Треба роз’їжджатися».
«Настю, у вас пів хати немає»
В цей момент «Тьома», який залишався на медпункті, надіслав фото:
«Настю, тут капець — твоєї кімнати більше немає».
Пряме влучання зруйнувало робочий кабінет медика разом з усіма документами.
«Якби я затрималася там хоча б на десять секунд довше — ця розповідь була б іншою. Або її б не було взагалі. Тепер 28 січня — це спільний другий день народження для більшої частини нашої команди», — додає «Тринадцята».
Те, що неможливо купити
Після обстрілів медик шкодує не про техніку, а про прапори:
«Вони залишилися в нашому бліндажі на Верхній Терсі, де ми стояли вісім місяців. Бойові прапори з підписами побратимів. Багатьох із тих, хто там розписався, вже немає в живих. Там мій госпітальєрський прапор, наш синьо-жовтий… Це не просто тканина — це пам’ять, яку я возила з собою з часів УДА».
Зараз повернутися туди неможливо — лінія фронту надто близько.
«А поки ми знову облаштовуємося. Всьоме. Бо поки ми живі, наш медпункт — там, де ми».
Раніше ми писали: З клініки — в окоп: історія бойового медика з ТрО Дніпра.
Фото: 108 Кодацька бригада територіальної оборони ЗСУ.
Джерело: nashemisto.dp.ua
Новини рубріки
Криворізькі патрульні розшукали водія Mazda, який небезпечно дріфтував (відео)
10 березня 2026 р. 20:50
Дніпропетровська філія "Газмережі" зробила заяву по пошуку фахівців до своєї команди
10 березня 2026 р. 20:42