ЕКСКЛЮЗИВ Легені міста: квітучі магнолії та декоративні злаки змінюють обличчя Дніпра

12 березня 2026 р. 10:10

12 березня 2026 р. 10:10

Сьогодні у світі відзначають неофіційне, але популярне свято — День висаджування квітів .  Фактично це символічна дата початку весняного сезону не лише для дачників і городників, а й для комунальних служб. Про те, як дбають про зелені насадження у Дніпрі, розповість «Наше місто».

Магнолії — перше весняне диво

12 березня відоме не лише як Ацтекський Новий рік і Всесвітній день боротьби з кіберцензурою , а й як День висаджування квітів. Втім, така екологічна ініціатива не обов’язково пов’язана лише з квітами. У Китаї, наприклад, цього березневого дня прийнято висаджувати дерева. Звісно, не факт, що весняно-польові роботи завжди стартують саме у другий четвер березня — усе залежить від погоди. Але так чи інакше вони точно розпочнуться найближчим часом.

Про те, які рослини першими зацвітуть у Дніпрі та де з’являться нові зелені локації, розповіла Євгенія Шевелько, начальниця служби благоустрою та утримання зелених зон КП «Міська інфраструктура» .

— Першими зацвітуть магнолії, — розповідає фахівчиня. — Це весняне диво можна буде побачити на вже відомих містянам локаціях — у сквері Прибережному та на Успенській площі.

Серед нових місць, де висадили ці дерева, — парк Шевченка та сквер Металургів. У межах озеленення висаджено понад 800 нових рослин. Основний акцент весняного періоду — магнолії сортів Heaven Scent, Honey Tulip, Rosie Marie, Susan та Кобус. Це дерева з виразним і рясним цвітінням, які створять ефектні алеї та яскраві фотолокації вже з перших теплих днів. Загалом магнолії формують архітектурну структуру простору й задають тон усьому ландшафту.

Для створення кольорового контрасту та об’ємності у дніпровських парках використано декоративні кущі — барбарис Superba з насиченим пурпуровим листям і дерен Sibirica Variegata, який вирізняється світлою строкатою кроною та яскравими червоними пагонами взимку. Його поєднано з дереном сорту White Gold із яскраво-жовтими пагонами. Ці рослини забезпечують декоративність не лише в сезон активного росту, а й у холодний період.

А виразний літньо-осінній акцент — гортензія Phantom. Її великі конусоподібні суцвіття формують об’ємні масиви та надають простору святковості й легкості.

Без зелені ми опинилися б у кам’яних джунглях

Нерідко можна почути думку, що оновлювати зелені насадження під час війни не потрібно. Мовляв, не на часі.

Проте це не так. За можливості зелені екосистеми потрібно підтримувати у стабільному стані. Адже рослини, по суті, — легені нашого міста. Без зелені ми опинилися б у кам’яних джунглях.

Дерева й кущі очищують повітря, насичують його киснем, затримують пил і кіптяву, знижують рівень шуму та, звичайно, прикрашають вулиці, площі й двори. Наприклад, одна тополя за сезон поглинає 170 кг вуглекислого газу і 50 кг пилу. У 1970-х роках ім’ям цього зеленого утилізатора оксиду вуглецю навіть назвали кілька житлових масивів міста.

На старих листівках Катеринослава-Дніпропетровська вулиці та проспекти буквально потопають у зелені. У парках і на бульварах милують око чудові французькі клумби. Які рослини сьогодні варто висаджувати в парках і скверах Дніпра?

— Традиція минулих років — клумби з різноманітними квітами у французькому стилі, — відповідає Вадим Манюк, доцент кафедри географії ДНУ , кандидат біологічних наук. — У парках активно висаджували юки. Сьогодні в міському озелененні важливо використовувати стійкі й невибагливі рослини. Це значно спрощує догляд за ними. Якщо в якомусь парку є група дерев, які ростуть уже 50 років і потребують мінімального догляду, таку традицію потрібно підтримувати.

Багато залежить і від місцевості. Наприклад, для низинного парку Глоби можна підбирати вологолюбні дерева, які дають гарну тінь — різні види ясеня, липи, клена. Можна використовувати й дуб — чомусь нині його у нас висаджують небагато.

На думку науковця, Дніпру бракує нашого традиційного дерева — шовковиці. У парках вона виглядає просто розкішно. А ще дуже важливий компонент міського озеленення — злаки.

— Злаки захищають ґрунт від ерозії, пригнічують бур’яни, утримують вологу й потребують рідкого поливу, — констатує ботанік. — Ці рослини створюють динаміку та фактуру, пом’якшують лінії архітектури й зберігають декоративність узимку у вигляді сухих волотей. Використання злаків значно підвищує біорізноманіття, приваблюючи комах, і покращує структуру ґрунту.

Злаки — зелене зачарування Дніпра

Фахівці зазначають, що вирощування різних злакових рослин разом з іншими багаторічними травами — популярний напрям і в Європі, і в Україні.

— У ландшафтному дизайні його називають «Новою хвилею», — зазначає Вадим Манюк, кандидат біологічних наук. — Сьогодні цей стиль уже не новий і активно використовується у багатьох країнах уже 15–20 років. Основний принцип — перевага структури, форми та текстури над кольором. Тобто, спочатку створюють форми, а вже потім підбирають кольори.

Варто зазначити, що автор «Нової хвилі», нідерландський архітектор і садівник Піт Удольф, пропонує підбирати рослини саме за формою. Рослини, що утворюють шпилі або зубці — наприклад, наперстянка — формують вертикаль. А горизонтальний простір створюють не лише такі трави, як лучна рутвиця, а й високі тонкі рослини — фенхель або вербена.

Декоративні злаки — основа стилю «Нова хвиля», яка створює ефект природності, структурності та руху. Їх активно використовують в озелененні парків Дніпра.

— Особливу роль у композиціях відіграють декоративні злаки: пенісетум лисохвостий, молінія блакитна, осока та міскантус Zebrinus, — зазначає Євгенія Шевелько, начальниця служби благоустрою КП «Міська інфраструктура». — Вони створюють природну динаміку, рух і текстуру, надають простору сучасного вигляду та залишаються декоративними навіть взимку. Саме злакові композиції роблять озеленення більш живим відповідно до актуальних тенденцій європейського ландшафтного дизайну.

Представниця КП «Міська інфраструктура» підкреслила, що всі рослини підібрані з урахуванням кліматичних умов Дніпра та стійкості до міського середовища.

— Ми працюємо за принципами сталого озеленення — формуємо багаторічні насадження, які потребують раціонального догляду і радуватимуть мешканців не один рік, — говорить Євгенія. — Наша мета — створити в парку Шевченка не просто нові клумби, а сучасні зелені простори, де комфортно відпочивати, гуляти з родиною та проводити час у гармонії з природою.

У центрі міста створили рукотворний степ

Хоча ми й живемо у степовій зоні, справжніх степових екосистем у нас майже не залишилося. Ще наприкінці минулого століття студентів біофаку ДНУ возили в аеропортівські балки, де зберігалися недоторкані природні ділянки. Сьогодні ж понад 90% первозданних степів в Україні розорані, а решта потерпає від пожеж, бойових дій, змін клімату та інвазивних видів.

Виправити ситуацію, хоча б на невеликій території, вирішили в Обласному еколого-натуралістичному центрі дітей та учнівської молод і. Юні натуралісти разом із викладачами вирішили відновити степ власноруч.

— У дітей виникла ідея створити маленьку степову цілину, — розповідає Ірина Кривуля, керівниця гуртка дендрології та основ озеленення. — Процес розтягнувся на кілька років. Спочатку посадили первоцвіти — адоніси, проліски, крокуси. Потім типчак, перистощетинник, еремурус, який ще називають пустельною свічкою, колосняк, міскантус та інші степові види. Привезли й степовий мигдаль. Словом, на двох сотках території почали формувати справжню степову екосистему.

Чудовий оазис, що з’явився фактично у центрі Дніпра, облюбували птахи й комахи. Сподобалося тут і їжакам. Кажуть, юні натуралісти навіть помітили зайця, який, імовірно, придивлявся до нової зеленої зони.

А найголовніше — цей природний експеримент здружив дніпровських школярів, які пишаються результатами своєї праці.

— Дійсно, дітям дуже сподобалося, — підтверджує керівниця гуртка. — Хлопці виконували справжню чоловічу роботу — копали, пололи, носили воду, а дівчата вирішували, де які квіти садити. Бувало й навпаки. Потім наш проєкт відзначили у Києві як один із найкращих в Україні.

Висаджування рослин і сама робота на землі вселяє надію та надихає. Адже квіти біля дому — це не мода, а внутрішня потреба українців і частина нашої національної філософії. Кожна рослина тут має свою історію і сенс.

— Діти та педагоги через війну відчувають величезне психологічне навантаження, і заняття у наших гуртках допомагають відволіктися від тривожних думок, — зазначає Галина Крикун, заступниця директора еколого-натуралістичного центру з виховної роботи. — Така робота допомагає виплеснути емоції й переключитися на позитив. У нашому екоцентрі є чудові колекції хризантем, ірисів, півоній, хост. Є дивовижні дерева — тис ягідний та гінкго білоба. А в теплиці ростуть унікальні рослини — евкаліпт, бамбук, монстера, циперус. Уже сам їхній вигляд радує та заспокоює.

Щойно земля трохи підсохне, у місті розпочнуться весняно-польові роботи. Попри війну.

Фото Валерія Кравченка, Володимира Федорищева, із соцмереж

Фото

Дніпровські