ЕКСКЛЮЗИВ Як у Дніпрі з’явився міський театр ляльок

12 березня 2026 р. 15:28

12 березня 2026 р. 15:28

Сайт «Наше місто» продовжує цикл матеріалів про історію міста у межах проєкту «Як це було. Дніпро». Ми згадуємо події, що вплинули на культурне та суспільне життя Дніпра. Сьогодні — історія появи муніципального театру ляльок, який за два десятиліття став важливим осередком дитячої культури та сімейного дозвілля, пише «Наше місто».

Театр, який народився у Міжнародний день лялькарів

21 березня 2005 року, у Міжнародний день лялькарів, у житловому масиві Перемога-6 відкрився муніципальний «Театр актора і ляльки». Його створили у приміщенні колишнього дитячого комбінату №144 на проспекті Героїв. Невелика будівля перетворилася на новий культурний простір для дітей і дорослих.

Подія мала символічне значення для міста. До цього моменту у Дніпрі майже сорок років не відкривали нових професійних театрів — востаннє це сталося у середині 1970-х років, коли почав працювати Дніпровський академічний театр опери та балету.

Як створювали новий театр

Рішення про створення муніципального театру міська рада ухвалила ще у 2001 році. Під майбутній заклад передали частину приміщення дитячого садка — близько 150 квадратних метрів.

Наступні роки пішли на облаштування сцени, глядацької зали та службових приміщень. Фактично театр довелося будувати з нуля.

Директор-художній керівник театру Валентин Фетісов згадує, що цей період був складним і хвилюючим.

«У 2001 році було прийнято рішення сесії міської ради про започаткування театру. Нам передали невелике приміщення — близько 150 квадратних метрів. Чотири роки ми просто будували театр: сцену, зал, усе необхідне для роботи. Десь за три з половиною роки завершили будівництво, а потім ще пів року тривало введення в експлуатацію», — розповідає він.

День відкриття керівник театру пам’ятає до найменших деталей. Перед початком урочистостей у місті раптово пішов сніг, що змусило команду хвилюватися ще більше. Однак до полудня він розтанув, і театр зміг відкрити свої двері для перших глядачів.

Вистава, що стала символом театру

Першою постановкою на новій сцені стала вистава «Буратіно». Для колективу вона мала особливе значення: у ній герої борються за власний театр, що символічно перегукувалося з історією створення самого закладу.

Протягом багатьох років саме цією виставою відкривали нові театральні сезони. Вона стала своєрідною візитівкою колективу.

Як театр формував свою аудиторію

Після відкриття театр фактично починав з нуля — і в репертуарі, і в аудиторії. Колектив активно працював із мешканцями прилеглих районів: Перемоги, Придніпровська, Сокола, Тополі та 12-го кварталу.

Головним завданням було сформувати нову культурну звичку — проводити вихідні з дітьми у театрі.

«Ми почали працювати з найближчими житловими масивами. Спочатку це були Перемога, Придніпровськ, Сокіл, Тополя, 12-й квартал. А згодом на вистави почали приїжджати глядачі з інших міст — Новомосковська, Кам’янського, Марганця, Нікополя. Люди їхали не лише в театр, а й просто провести день у місті», — згадує Валентин Фетісов.

До кінця 2005 року, під час новорічної кампанії, стало зрозуміло, що стратегія спрацювала: вистави почали стабільно збирати глядачів.

Двадцять років розвитку

За два десятиліття театр пройшов великий шлях. У першому сезоні в репертуарі було лише чотири постановки, а в найактивніші роки їхня кількість зростала майже до п’ятдесяти.

За цей час виросло ціле покоління глядачів. Діти, які колись приходили на вистави разом із батьками, сьогодні приводять до театру власних дітей.

Після початку повномасштабної війни репертуар скоротився: спочатку до шістнадцяти вистав, а нині — до одинадцяти. Причиною стали не лише обставини воєнного часу, а й кадрові втрати, які переживає колектив.

Попри це сцена продовжує жити. У темряві глядацької зали діти так само вірять у те, що відбувається на сцені, співпереживають героям і проживають кожну історію як справжню.

Саме в цьому і полягає головний сенс існування театру ляльок у Дніпрі — створювати простір, де народжується довіра до світу та віра у диво, що залишається з людиною на все життя.

Нагадаємо: Де у Дніпрі знаходилася скульптура «Нєга».

Ми повідомляли, як у 1990-х роках виглядав центр Дніпра.

Дніпровські