До 14 березня у Кривому Розі вшанували українських добровольців (фото)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

До 14 березня у Кривому Розі вшанували українських добровольців (фото)

13 березня 2026 р. 11:52

13 березня 2026 р. 11:52

Вони поставили «на паузу» своє мирне життя, щоб захистити країну. 14 березня День українського добровольця. Пам‘ять воїнів доброї волі сьогодні вшанували у Кривому Розі.

На Алеї Слави зібрались представники влади міста, громадськості, родин загиблих військових. До меморіальних стендів тихо лягли живі квіти – на знак вдячності за безсмертний подвиг наших земляків.

День українського добровольця – надважлива для всіх нас дата. Маємо пам‘ятати тих, хто склав голову у цій страшній війні, хто зараз боронить рубежі країни, – говорить голова Об‘єднання солдатських матерів та родин захисників, захисниць Криворіжжя Наталія Король.

«Є хлопці, яких не брав військкомат, але вони добровільно взяли до рук зброю. Є випадки, коли матері навіть не знали, що їхні діти вже на фронті. Запевняли: «Ми – у відрядженні, ми – на роботі, аж поки не отримували дзвінка: «Мамо, я на Донецькому напрямку». Особисто знаю двох мам, які дізнались, що їхні сини воювали, лише коли отримали похоронки. Маємо їх пам‘ятати і передати цю пам‘ять нашим дітям, онукам і правнукам», – впевнена пані Наталія.

У Валентини Михайлівни війна забрала майже всю родину. В Іловайському котлі розстріляли її племінника Олексія Баланчука. Не витримавши горя, пішли з життя його батьки.

«Його забрали за повісткою 4 березня 2014 року. Спочатку воював артилеристом, потім – старшим водієм медичної роти. Вивозив поранених, потрапив у цей котел. Спочатку їм пообіцяли «зелений коридор», потім – розстріляли. Ми не пускали Альошу, але він вперся: «Якщо я не піду, то хто?» Дуже патріотичний був, загинув у 36 років», – згадує згорьована родичка.

У Воїна залишились дружина й донька. А у його сім”ї – гірка і водночас світла пам‘ять про людину, яка віддала своє життя за їхнє майбуття.

Добровольці стали феноменом нашого суспільства. У важкий для країни час, вони залишили кар‘єри, успішний бізнес, родини і добровільно взяли до рук зброю, щоб захистити свою державу.

Шана й пам‘ять – найменше, чим ми можемо їм віддячити!

До 14 березня у Кривому Розі вшанували українських добровольців (фото)