ЕКСКЛЮЗИВ У Кам’янському відкрили кав’ярню на честь загиблого Захисника з «Азову»

15 березня 2026 р. 14:07

15 березня 2026 р. 14:07

У Кам’янському працює незвичайна кав’ярня. Тут пахне кавою та свіжою випічкою, але водночас цей простір наповнений спогадами, болем і пам’яттю про тих, хто віддав життя за Україну. Заклад «Плюс-Плюс» створила Олександра Богомаз на честь свого рідного молодшого брата Віталія Зінчука – військового, який загинув після теракту в Оленівці. Кав’ярня поступово стала місцем, де збираються родини загиблих військових, побратими, волонтери та люди, які хочуть вшанувати пам’ять захисників.

За освітою Олександра Богомаз – вчителька початкових класів. Вона працювала у школі та інтернаті, але згодом вирішила змінити професію.

«Взагалі за освітою я вчитель початкових класів. Працювала в школі, працювала в інтернаті. Але якось так сталося, що мої ілюзії педагогічної діяльності розбилися від того, що я побачила в школі. Мене це не захоплювало, тому я вирішила змінити сферу», – розповідає вона.

Олександра почала працювати у кав’ярні та паралельно навчалася на кондитерських курсах. Нова справа її захопила. Повномасштабне вторгнення Олександра зустріла у Дніпрі. Її родина вже знала, що таке війна, адже молодший брат Віталій служив у війську ще з 2017 року. На той момент йому був 21 рік.

«Для нас це не було якоюсь суперновиною або чимось таким, чого не може бути. Про це говорили, розуміли, тому що він дуже багато часу провів у зоні АТО. Тому не те щоб ми були підготовлені, але принаймні ментально і морально були готові», – згадує Олександра.

Віталій Зінчук служив у 25-й повітрянодесантній бригаді, обороняв Авдіївку, а згодом приєднався до полку «Азов». Повномасштабну війну він зустрів у Маріуполі. Під час оборони міста зв’язок із ним майже зник. За всі 86 днів боїв родина отримала лише одне коротке голосове повідомлення.

«26 лютого він записав мамі голосове. Біг і сказав: “Все буде добре, не переживай, я обов’язково з тобою зв’яжуся”. Але, на жаль, після цього жодного дзвінка чи повідомлення від нього не було», – каже Олександра.

Єдине підтвердження, що він живий, родина отримала під час телефонного повідомлення, коли зачитували списки військових.

«Нам подзвонили і просто зачитували прізвища. Сказали, що він живий, що має контузію і перебуває на “Азовсталі”. Це був єдиний зв’язок за всі 86 днів», – згадує вона.

Після виходу гарнізону з «Азовсталі» Віталій потрапив до російського полону і перебував у колонії в Оленівці.

«У червні, 2022 року, Червоний Хрест підтвердив, що він є полоненим, і що він підтверджений на обмін», – говорить Олександра.

Однак у ніч з 28 на 29 липня 2022 року в колонії стався теракт, внаслідок якого загинули десятки українських військових. Ім’я Віталія з’явилося у списку загиблих, але родина довго не могла повірити у це.

«Ми побачили ці списки у ворожих пабліках. Але не було стовідсоткової віри, бо розуміли, що може бути фейком», – каже вона.

Офіційне підтвердження загибелі прийшло лише через 11 місяців після ДНК-експертизи.

«Весь цей час він залишався у статусі полоненого. Ми не знали, загинув він чи поранений, чи, можливо, ще живий. Тільки через 11 місяців підтвердили ДНК», – розповідає Олександра.

Поховали Віталія лише 24 червня 2023 року – майже через рік після теракту.  Кав’ярню «Плюс-Плюс» у Кам’янському Олександра відкрила у квітні 2025 року. Спочатку вона не планувала робити її пов’язаною з військовою тематикою.

Але все змінилося після того, як мати одного із загиблих побратимів Віталія  принесла до закладу жовто-блакитний прапор.

З часом у кав’ярні з’явилися шеврони, гільзи, книги та фотографії. Кожна річ має власну історію. Їх приносили військові, волонтери та родини загиблих.

«Так сталося, що через те, що тут є щось, що комусь болить, ця кав’ярня якось об’єднала людей. Ми познайомилися з дуже багатьма родинами: з мамами, татами, братами, сестрами. Дехто живе тут, а дехто просто приїжджає, щоб познайомитися», – розповідає Олександра.

У кав’ярні також проходять презентації книг та зустрічі родин військових. Однією з таких стала презентація книги про теракт в Оленівці.

Сьогодні «Плюс-Плюс» стала своєрідним простором пам’яті. Сюди приходять матері, дружини, сестри та побратими загиблих військових. Для багатьох це місце, де можна поговорити з тими, хто пережив подібну втрату.

«Це вже якась така родина. Ми не були знайомі раніше, але стали дуже близькими людьми», – говорить Олександра.

Вона зізнається, що для неї важливо, аби історія її брата і трагедія в Оленівці не були забуті. Щоб усі причетні, хто скоїв цей злочин були покарані.

Сьогодні команда кав’ярні також займається волонтерством і допомагає військовим. Ця кав’ярня – це місце пам’яті, підтримки та спільноти людей, об’єднаних однією історією.

Раніше ми писали: У Дніпрі до Дня добровольця відбулася зустріч молоді з захисниками «Нескорені: історія мужності».

Дніпровські