ЕКСКЛЮЗИВ Від ідеї до прибутку: історії успішних підприємиць Дніпра

19 березня 2026 р. 10:09

19 березня 2026 р. 10:09

Здається, що займатися бізнесом під час війни майже неможливо. Але дніпровські підприємиці спростовують таку думку. Креативні та ініціативні дніпрянки вміють втілювати мрію в реальність і монетизувати свої бізнес-ідеї. Історії успішних підприємиць Дніпра розповість «Наше місто».

Гоп-стоп навчив Людмилу Малишеву бути уважною та обережною

Дніпрянка Людмила Малишева змалечку хотіла не лише бути красивою, а й дарувати красу іншим. Це зрозуміло! Її мама — професійна майстриня манікюру, і маленька Люда часто відвідувала салони краси, де буквально на очах звичайні дівчата перетворювалися на гарненьких, а красиві — на найчарівніших та найпривабливіших.

— Я любила дивитися, як мама та її колеги чаклують, і уявляла, що колись стану майстринею в такому салоні, — розповідає Людмила. — Звісно, не уявляла всієї складності цієї професії і не знала про нюанси спілкування з вимогливими клієнтками. Тоді мені здавалося, що робота в салоні краси дає змогу заробляти хороші гроші та постійно вдосконалюватися. Потім зрозуміла, що тут потрібен характер, внутрішній стрижень. Як у мами. Інакше не вийде!

Людмила подумки приміряла на себе мамину професію і після закінчення Університету імені Альфреда Нобеля приступила до нової роботи.

— Мама відкривала салон краси Sharlen , і я почала працювати в ньому адміністраторкою, — продовжує співрозмовниця. — Спочатку нічого не виходило, досвіду ж ніякого! Від відчаю навіть плакала. Вечорами за вечерею з батьками та братом тільки й говорили про салон.

А одного разу молода адміністраторка пережила справжній шок. Салон пограбували!

— У мене вкрали касу, — згадує Людмила Малишева. — Зайшов чоловік, витягнув касу з усім вмістом і втік. На мить остовпіла, а за секунду вскочила і спробувала за ним побігти. Але мама вгамувала: хіба доженеш, викликай поліцію. Сталося це років вісім тому, і сума на той час була чималою — понад 15 тисяч!

Пережитий гоп-стоп навчив дівчину бути уважнішою, розсудливішою та приймати зважені рішення. З часом Людмила не обмежилася лише адмініструванням. Вона вирішила сама стати майстринею.

— У салоні працювали п’ять майстринь, ось і я почала вчитися на майстриню, — констатує дівчина. — Без особистої участ і б’юті-сферу не зрозуміти. А коли сама працюєш, наприклад, фарбуєш волосся клієнтці, наочно бачиш, що виходить, а що ні. Реальна робота позбавляє від ілюзій.

З часом сімейний бізнес став успішним. Відкрили ще один салон. Але повномасштабна війна, звісно, внесла свої корективи.

— Стало набагато важче, ціни зросли, почастішали блекаути, — підтверджує Людмила. — Але жінки в усі часи хочуть бути красивими. Тому робота є. Але ми з мамою вирішили відкрити навчальний центр б’юті-майстрів. Навчаємо не лише професійній майстерності, а й підкажемо, як правильно організувати свій мінібізнес.

Зараз навчання пройшли сотні дніпрянок, багато з яких стали справжніми професіоналками.

— Хочемо не просто навчити дівчат нової професії, а дати їм надію на краще, — долучається до розмови мама Людмили. — Адже навіть під час війни можна бути успішною. Потрібно лише вірити в себе та вдосконалювати свою майстерність. Віра дуже важлива. Навіть моя 7-річна онучка Поліна вірить у свої сили і переконана, що стане перукаркою. Звісно, успішною!

Візажистка Вікторія Малюга перекваліфікувалася в майстриню свічок

Кажуть, що справжній майстер візажу має враховувати все: форму обличчя, колір шкіри, стиль одягу, освітлення, обставини заходу і навіть характер клієнта. І хоча найкращий макіяж — це посмішка, саме щаслива посмішка найчастіше з’являлася на обличчях клієнток чудової візажистки Вікторії Малюги після її роботи.

— Значну частину життя прожила в Мирнограді, — розповідає Вікторія. — У цьому невеликому шахтарському містечку створила свою студію візажу. Власне, студією стала звичайна міська квартира, в якій працювала. До речі, маю звання золотої призерки чемпіонату Сходу України з фантазійного макіяжу. У мене все виходило!

Вікторія також працювала гримеркою на місцевому національному телеканалі в Покровську — створювала образи для ведучих, робила макіяж і зачіски. Майстриня жартує, що зірок у Мирнограді не було, але для неї кожна клієнтка — вже зірка, адже головне — допомогти жінці розкрити свою красу та таємницю. Втім, і сама Вікторія Малюга в межах рідного міста стала справжньою зіркою.

Повномасштабне російське вторгнення змусило відому візажистку прийняти рішення виїхати. У березні 2022 року вона з молодшою дочкою Ніколь (на той момент їй було 15 років) переїхала до Дніпра — туди, де вже жили батьки, брат, сестра та старша дочка-студентка.

— У Дніпрі я теж намагалася займатися візажем, але не вийшло, — продовжує співрозмовниця. — Проблематично це. Відкрити нову студію візажу в іншому місті надто дорого, довго і ризиковано. Мені не вистачало ні фінансів, ні часу, щоб повторити пройдений колись шлях.

На новому місці Вікторія відкрила в собі ще один талант — робити декоративні свічки. Кожна така свічка — витвір мистецтва. Це свічки-квіти, свічки-десерти, аромосвічки з натуральними компонентами. Вони не просто горять, а створюють чудову позитивну атмосферу.

— Це теж дуже творча професія, — вважає майстриня. — Свічки для мене — це медитація. Розтоплюєш віск, додаєш аромати, тестуєш, запалюєш. Маленьке диво! Коли таку свічку купують чи дарують, вона наповнює дім особливою енергетикою, затишком, теплом. Особливо це важливо для жінок.

Зараз нова дніпрянка бере участь у тренінгах для підприємців, щоб розширити мережу контактів і клієнтів. Планує офіційно оформити бізнес, можливо — відкрити невелику крамничку чи масштабувати виробництво.

— Звісно, хочу заробити, щоб моя молодша дочка Ніколь виросла здоровою і щасливою, — резюмує Вікторія. — А взагалі хочу, щоб мої роботи принесли більше радості. Зараз її так бракує.

Продукцією дніпрянки Олени Яшиної зацікавилися США та Японія

«Боротися і шукати, знайти і не здаватися» — крилата цитата англійського поета Альфреда Теннісона , що перелетіла з XIX століття в XXI, точно характеризує дніпровську підприємницю Олену Яшину. Її цілеспрямованість і наполегливість проявляються щодня і щохвилини. Здається, що харизматична бізнесвумен запрограмована на успіх.

Відкрити свою справу Олена Євгенівна вирішила понад 15 років тому, у своїй першій декретній відпустці. З роками народжувалися і росли діти. Народжувалися і бізнес-ідеї. Тепер же студія машинної вишивки YashinA відома далеко за межами України.

— Так склалися обставини: був вільний час, була енергія, але не було грошей, — розповідає підприємиця. — Потрібно було заробляти на себе і на дитину. Як саме? Допоміг випадок. Друзі відкривали ресторан і попросили: «Олено, ти ж рукодільниця. Можеш нам фартушки пошити?». Чому б і ні! Я погодилася, з цього і почався бізнес.

Наша землячка справді майстриня-рукодільниця з юності. Але ж одними голими руками бізнес не побудуєш. Потрібна техніка!

— Взяла кредит у “ПриватБанку” , купила першу вишивальну машину, — згадує Олена. — Тоді ще долар був по вісім. Розкрутилася і досить швидко цей кредит віддала. Виробництво розширювалося. Відкрила сайт, купила потужніші професійні машинки. Виграла міжнародні гранти за програмами «Жіночі можливості» та «Початок». Розширювала швейне виробництво.

З початком повномасштабної війни діяльність підприємства YashinA зазнала кардинальних змін. Спочатку безплатно виготовляли шеврони для військових. З часом почали обшивати військову форму. Кажуть, що стильні бойові вишиванки Олени Яшиної користуються попитом у захисників України. Вишивка стала не просто прикрасою, а бойовим оберегом, який додає сили та впевненості бійцям на передовій.

Звісно, труднощів і проблем в Олени Яшиної предостатньо. І життєвий принцип, підказаний Теннісоном 200 років тому, дуже став у нагоді. Очевидно, що не варто надто радіти, коли справи йдуть добре і все виходить. Так буде не завжди! Із зони комфорту потрібно виходити.

— Наприкінці минулого року була жахлива ситуація, ми майже не працювали, — констатує бізнесвумен. — Вічні блекаути. Навіть якщо на якийсь час увімкнули світло, дуже швидко воно зникало через перевантаження мережі. Взаєморозуміння з власниками приміщення не знаходили. Довелося переїхати туди, де нас більше підтримують. Та й логістика спростилася. Вийшли на міжнародний ринок. Наші фліски, непоширені військову форму, користуються попитом у США, Канаді, Японії. Частина коштів від цих продажів іде на ЗСУ.

Заспокоюватися і зупинятися на досягнутому Олена Євгенівна не збирається. Потрібно щось зробити для майбутнього України, — переконана багатодітна мама Олена Яшина.

— У мене ростуть троє чудових синів, — зазначає підприємиця. — Переконана, що мій успіх зміцнює надію на їхнє щасливе майбутнє. А здібностей їм не позичати. 8-річний Микита захоплений танцями, 10-річний —Артем спортом. А 15-річний Даниїл готується продовжувати навчання. Правда, з вишем поки не визначився. Час ще є!

Дніпрянка Оксана Черкез створює цукерки, які не шкодять фігурі

Оксана народилася і виросла на Дніпропетровщині, у селищі Яворницьке. Скромна дівчина хотіла стати медиком. Адже це найблагородніша професія! Після школи вступила до медучилища, після закінчення якого дитяча мрія стала реальністю. Звісно, жіноче щастя неможливе без сім’ї, і в 23 роки Оксана вийшла заміж за односельця Віталія Черкеза. Народила сина.

У 2023 році сталося непоправне. Чоловік помер від обширного інфаркту. Раптово.

— Після цього в мені все перевернулося, — розповідає Оксана. — Хотілося зайнятися якоюсь справою, заглушити біль. Почала сушити корисні снеки, робити власні приправи, чаї, експериментувати з натуральними продуктами. У 2019 році за станом здоров’я та зайвою вагою перейшла на правильне харчування: прибрала цукор з раціону, підбирала продукти, які не шкодять фігурі. Тоді й народилася бізнес-ідея: виробляти корисну, екологічно чисту продукцію.

Оксана Черкез розробила рецепт авторських шоколадних цукерок, в яких замість шкідливих інгредієнтів — лише сухофрукти, горіхи, сублімовані ягоди та натуральні добавки.

Початківець-підприємиця поки не зареєструвала ФОП і не відкрила свою справу офіційно. Зараз усе на початковій стадії. Оксана проходить навчання, планує подати заявку на грант і вже думає про формат майбутнього бізнесу: невелика екокрамничка в селищі.

— Якщо чесно, вірю в успіх 50:50, — підсумовує співрозмовниця. — Розумію, що це ризик. Я б, напевно, воліла найману роботу і стабільну зарплату. Але водночас є сильне бажання допомогти людям правильно харчуватися. Щоб смачні продукти не шкодили здоров’ю. Щоб, наприклад, жінки їли цукерки і не боялися, що вони зіпсують фігуру. А ще в мене є рецепт смачних і безпечних шоколадних ласощів для алергіків та діабетиків.

Дніпро відкриває нові можливості для підприємиць

Представники малого та середнього бізнесу не чекають, коли підприємства та фірми збагатять їхніх власників. Підприємці самі шукають будь-яку можливість реалізувати свій комерційний дар. Місто підтримує ці ініціативи.

— Діє Комплексна програма розвитку малого та середнього підприємництва Дніпра на 2023–2027 роки , яка визначає комплекс завдань щодо підтримки малого та середнього бізнесу, релокованих до Дніпра виробничих підприємств, — зазначає Ірина Журавльова, начальниця управління регуляторної політики та розвитку підприємництва департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради . — Проводилися щорічні конкурси бізнес-проєктів, переможці яких отримували мікрогранти до 130 тис. грн з бюджету громади. Звісно, у бізнесі немає розрізнення за статтю, але жінкам-підприємицям приділяємо особливу увагу. Лише у 2025 році проведено чотири навчально-освітні курси для підприємців, самозайнятих осіб та жінок з уразливих категорій, а масштабний «Бізнес-фест – 2025» зібрав близько тисячі учасників, більшість з яких були наші чудові дніпрянки.

З питань ведення бізнесу можна звертатися до департаменту правового забезпечення Дніпровської міськради за телефоном (056) 745-74-44. e-mail: [email protected]

20 березня у Дніпрі завершується цикл тренінгів «Жіноче підприємництво: лідерство та кар’єрне зростання» («Вона — лідер: бізнес, кар’єра, успіх»).

Їхнім учасницям запропоновано взяти участь у грантовій програмі «Зроблено в Україні».

— Державна підтримка в межах програми «Власна справа» передбачає надання грантів у розмірі від 100 000 грн до 1 млн грн на створення чи розвиток власного бізнесу, — зазначає Марина Балицька, заступниця директора Дніпровського філіалу обласного центру зайнятості. — Про те, як подати заявку на цю грантову програму, як пройти співбесіду, як скласти та захистити свій бізнес-план, можна уточнити у фахівців офісу «Зроблено в Україні». Ми знаходимося за адресою: вулиця Авіаційна, 41, офіс «Зроблено в Україні», контактний телефон 093-119 28 32.

Фото Володимира Федорищева та спікерок

Дніпровські