ЕКСКЛЮЗИВ «Пам’ять сильніша за смерть»: у Дніпрі відкрили меморіальну дошку Герою України Юрію Горовцю

27 березня 2026 р. 18:12

27 березня 2026 р. 18:12

У Дніпрі продовжують увічнювати імена тих, хто віддав життя за свободу України. На фасаді гімназії №132 відкрили меморіальну дошку її випускнику, Герою України Юрію Горовцю — командиру диверсійно-розвідувальної групи, яка виконувала складні бойові завдання в тилу ворога. Детальніше розповідає “Наше місто”.

Директорка гімназії Світлана Санжакова згадала Юрія як учня, який назавжди залишився частиною шкільної родини.

-Багато наших випускників, які кружляли у шкільному вальсі, згодом стали на захист України – таким був і Юра, – сказала Світлана Санжакова. – Для нього тут пролунав перший дзвоник, тут він ріс, навчався, мріяв. Саме на цьому подвір’ї я вручила йому атестат. Ми пам’ятаємо його щирим, чесним, совісним. І сьогодні це подвір’я стало місцем пам’яті, де поєднуються світлі спогади юності і біль втрат.

Вона наголосила, що меморіальна дошка — це не лише знак пошани, а й символ живої пам’яті, яка залишатиметься серед учнів і вчителів. За її словами, школа стає простором, де нові покоління вчаться розуміти ціну свободи.

Мати Героя, Світлана Горовець, розповіла про шлях сина — від студентських років до останнього бою. Її слова — це не лише спогади, а й глибоке свідчення його переконань і характеру.

-Ще студентом він багато читав, цікавився політичним життям, вступив до молодіжної організації, проходив вишколи, – розповіла Світлана Горовець. – Він знав, що буде війна, і готувався до неї. Я пам’ятаю, як він попросив подарувати йому на день народження вишиванку — тоді я зрозуміла, що його переконання назавжди. Він був на Майдані від початку і до кінця, а коли у 2014-му почалася війна — пішов добровольцем, навіть не сказавши мені. Потім написав: “Мамо, я щасливий, я серед людей, які мене розуміють”.

Юрій пройшов Іловайськ, Маріуполь, різні ділянки фронту. Побратими дали йому позивний «Святоша» — за доброту, щирість і турботу про інших. Він ділився всім — від медикаментів до їжі, допомагав тваринам і підтримував тих, хто поруч.

З початком повномасштабного вторгнення він знову без вагань став до бою. У складі батальйону «Братство» ГУР МО України очолив диверсійну групу, яка виконувала операції на тимчасово окупованих територіях і в тилу ворога.

Мати згадує їхню останню розмову як передчуття неминучого.

-Коли я питала, де він, відповідав: “Мамо, не хвилюйся, ми тренуємось”, – каже пані Світлана. – А насправді вони вже були на складному завданні за лінією фронту. Вони пливли на човнах, намагалися хоч якось перешкодити ворогу. В останню зустріч він був спокійний, урівноважений. Я розуміла — вони готуються до чогось дуже серйозного. І вони пішли з чистою совістю, знаючи, що це майже квиток в один кінець.

Юрій Горовець загинув 26 грудня 2022 року на території Брянської області рф. Його група потрапила в оточення, але відмовилася здатися й прийняла останній бій. Згодом родина дізналася про обставини загибелі.

-Коли ми отримали тіла хлопців, вони були зрешечені кулями, – каже пані Світлана. – Але вони не здалися. Вони були разом до кінця — молоді, сміливі, щасливі, бо знали, за що воюють. І я знаю: вони не сумнівалися віддати життя за Батьківщину.

За особисту мужність і героїзм Юрію Горовцю указом Президента було присвоєно звання Героя України (посмертно). Захисник похований на Байковому кладовищі в Києві поруч із побратимами зі своєї групи. Відтоді їхні родини підтримують одна одну і разом вшановують пам’ять загиблих.

Світлана Горовець переконана, що встановлення меморіальних дошок у школах має особливе значення.

-Це важливо і для учнів, і для батьків, і для всіх, хто знав Юру, – додала вона. – Коли люди проходитимуть повз, вони замисляться: за що ці хлопці віддали життя? А віддали вони його без вагань — за Україну. Нехай діти, які бігають поруч, дізнаються про їхній подвиг і пам’ятають його назавжди. Бо пам’ять сильніша за смерть.

Заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко підкреслив, що знав Юрія особисто і вважає його прикладом справжнього громадянина.

-Це була надзвичайно світла, освічена, принципова людина, – сказав Андрій Денисенко. – Ми разом працювали в патріотичних середовищах, брали участь у Революції Гідності. Попри можливості реалізувати себе в політиці чи бізнесі, він обрав шлях захисника, коли ворог напав у 2014 році, і вдруге — коли почалося повномасштабне вторгнення. Це велика втрата для Дніпра і всієї України, але водночас — велика гордість знати, що наша земля народжує таких людей.

Він також звернув увагу на символічність присутності школярів на відкритті меморіальної дошки — як нагадування про відповідальність перед майбутнім.

– Сподіваюся, що на його прикладі вони побудують власне життя та здійснять ті мрії, які Юрій не встиг втілити через війну. Велика подяка батькам, які виховали такого сина, — наголосив заступник міського голови Дніпра Андрій Денисенко.

Юрій Горовець народився і виріс у Дніпрі. За освітою економіст і PR-менеджер, він пройшов шлях від громадського активіста до командира бойової групи, залишаючись вірним своїм принципам і переконанням.

Сьогодні його ім’я назавжди вписане в історію міста — не лише як Героя, а як людини, яка свідомо обрала боротьбу за Україну і заплатила за неї найвищу ціну. Меморіальна дошка на стінах рідної гімназії стала ще одним нагадуванням: пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу, житиме в серцях наступних поколінь.

Фото Володимира Федорищева.

Раніше ми писали: У Дніпрі на фасаді гімназії № 65 відкрили меморіальну дошку воїну 3-ї штурмової бригади Кирилу Політуну.

Дніпровські