ЕКСКЛЮЗИВ Перехід на літній час без шкоди для здоров’я: поради лікарів і психологів з Дніпра

28 березня 2026 р. 10:25

28 березня 2026 р. 10:25

В останню неділю березня Україна традиційно перейде на літній час. Попри звичність такої практики, це може відчутно вплинути на самопочуття: збиваються біоритми, зростає втома, погіршується концентрація. Чому організм так реагує на переведення годинників і як пережити зміни без зайвого стресу — у матеріалі “Наше місто”.

Цьогоріч Україна перейде на літній час у ніч з 28 на 29 березня. О 3-й годині ночі стрілки годинника переводимо на годину вперед, тобто на 4-ту ранку. Такий механізм затверджує постанова Кабінету Міністрів.

Щороку годинник переводять двічі: на літній час (на годину вперед) – в останню неділю березня, на зимовий (на годину назад) – в останню неділю жовтня. Перший відповідає часовому поясу – UTC+3, тоді як другий – UTC+2.

Офіційно переведення годинників на зимовий і літній час на території нашої країни запровадили у 1981 році. Це рішення пояснювали потребою економити електроенергію і можливістю ефективніше використовувати світловий день.

У сучасному світі економія електроенергії від переведення годинників незначна. Однак шкоди від процедури набагато більше: вона негативно впливає на біоритми людини, збільшуючи ризик серцево-судинних захворювань і ДТП.

До того ж наша країна досить велика за площею і не вміщується в один часовий пояс. Наприклад, за літнього часу у липні на Закарпатті може світати лише до 9 ранку, і мешканці добираються на роботу у темряві. А у східній частині України світає о 4 ранку, коли люди ще сплять, тому світловий день витрачається неефективно.

У 2024 році Україна мала б востаннє перевести годинники і залишитися на зимовому часі – такий законопроєкт ухвалила Верховна Рада. Однак президент його не підписав. Тож в ніч на неділю переводимо стрілки на годину вперед.

Зверніть увагу, що на механічних годинниках і старих пристроях, не підключених до інтернету, час в Україні потрібно перевести вручну. Сучасні смартфони і комп’ютери роблять це автоматично, тому їхнім власникам нічого робити не потрібно.

Як підготуватися до переходу на літній час: поради лікарки з Дніпра

Здавалося б, лише одна година вперед, але наші біологічні ритми, гормони та внутрішні годинники реагують досить гостро.

Перехід на літній час фактично означає штучний зсув наших біологічних годинників, що порушує циркадні ритми — внутрішній біологічний годинник, який контролює секрецію гормонів, температуру тіла та обмін речовин. Як наслідок, навіть невелика зміна часу може викликати втому, дратівливість або порушення сну.

– Перехід на літній час впливає на гормони мелатонін і кортизол, які відповідають за сон і рівень стресу, — пояснює Ілона Сергіївна, сімейна лікарка з Дніпра. — Особливо це відчувають діти та підлітки, люди похилого віку та пацієнти з хронічними захворюваннями, зокрема серцево-судинними чи психоемоційними розладами. Також у групі ризику — люди зі змінним графіком роботи. Усі вони частіше скаржаться на втому, головний біль, коливання тиску і труднощі з концентрацією.

Хто адаптується швидше — «жайворонки» чи «сови»

Фахівці відзначають, що чутливість до переведення годинників залежить від типу біологічного ритму людини.

– Так звані «сови» зазвичай переносять перехід складніше, їм важко не тільки прокидатися раніше, але й засинати в новий час, — каже Ілона Сергіївна. — «Жайворонки» адаптуються швидше, проте теж можуть відчувати втому і роздратованість у перші дні після зміни часу.

У здорових людей адаптація триває приблизно три-сім днів, однак у пацієнтів із хронічними захворюваннями або під впливом стресових факторів цей період може збільшуватися до двох тижнів.

– Якщо симптоми зберігаються довше двох тижнів, радимо обов’язково звернутися до лікаря, — наголошує лікарка. — У цей період ми часто фіксуємо збільшення звернень через порушення сну, тривожність і підвищення тиску, нерідко трапляються гіпертонічні кризи.

Хронічні хвороби і переведення годинника: як не нашкодити собі

Пацієнтам із серйозними хронічними станами важливо дотримуватися стабільного режиму лікування.

– Не слід самостійно змінювати схему прийому ліків, — пояснює Ілона Сергіївна. — Приймайте препарати за новим часом, але зберігайте інтервали між дозами, контролюйте артеріальний тиск частіше та уникайте перевантажень у перші дні після переведення годинника.

Ці прості кроки допомагають зменшити ризик ускладнень і підтримати організм у стресовий період.

Для тих, хто не має серйозних проблем зі здоров’ям, лікарка радить дотримуватися правил гігієни сну:

• Обмежити використання гаджетів, перегляд телепередач та читання книг за 1–2 години до сну.
• Уникати кофеїну після 14:00, щоб не порушувати засинання.
• Підтримувати регулярну фізичну активність протягом дня.
• Вечеряти легкою їжею за 2–3 години до сну.

– Це допоможе організму легше перейти на літній час, зменшить втому та покращить концентрацію, — підсумовує Ілона Сергіївна. — Важливо пам’ятати, що кожен організм реагує індивідуально, тож прислухайтеся до себе та дбайте про режим, особливо в перші дні після переведення годинників.

Перехід на літній час без стресу: поради психологині з Дніпра

Однак, разом із порушеннями загального самопочуття, багато людей отримують стрес та дратівливість. Фахівці пояснюють — це не примха і не слабкість, а природна реакція організму на зміну біологічних ритмів.

Людмила Вознюк, психологиня проєкту «Вільна», наголошує: адаптація до нового часу — процес, який потребує уваги до себе.

– Наш організм тривалий час живе у певному ритмі — біологічному, – пояснила Людмила Вознюк. – У нас є внутрішній годинник, який підлаштовується під звичний режим сну, активності, прийому їжі. І коли відбувається переведення часу, особливо на годину вперед, цей баланс порушується. Організм буквально губиться, бо йому потрібно знову синхронізувати свої процеси з новими умовами.

За словами психологині, головне завдання у цей період — допомогти організму адаптуватися м’яко, без різких змін і додаткового стресу.

– У перші дні після переведення часу люди можуть бути більш сонливими, дратівливими, інколи навіть відчувати певну агресивність чи емоційну нестабільність, – припускає психологиня. – Це не ознака проблем — це природна реакція організму на зміну ритму. Важливо не лякатися цих станів і не накручувати себе.

Психологиня підкреслює: ставлення людини до змін безпосередньо впливає на швидкість адаптації.

– Якщо прийняти ситуацію і зрозуміти, що це природний процес, відновлення відбувається значно швидше, — говорить фахівчиня.

Окрім режиму сну, важливу роль відіграє і спосіб життя загалом. У період адаптації варто приділити увагу базовим речам, які підтримують організм.

– Фізична активність — один із найкращих способів допомогти собі, – запевняє психологиня. – Це не обов’язково інтенсивні тренування, достатньо регулярних прогулянок, легких вправ. Також важливо не забувати про повноцінне харчування — воно дає ресурс організму для відновлення і допомагає легше пережити зміни.

Окрему увагу психологиня радить звернути на освітлення та ранкові звички, адже світло безпосередньо впливає на наш біологічний годинник.

– Після переведення часу варто максимально використовувати природне світло, – каже Людмила Вознюк. – Відкривайте штори зранку, впускайте сонце в кімнату. Світло сигналізує організму, що настав день. Якщо створити собі такі умови — прокидатися буде значно легше.

Ще один простий, але ефективний спосіб адаптації — більше часу проводити на свіжому повітрі.

– Прогулянки — обов’язкові, — підсумовує Людмила Вознюк. – Свіже повітря, природне освітлення, рух — усе це допомагає стабілізувати стан, покращує сон і загальне самопочуття. Це прості речі, але вони справді працюють.

Переведення годинників — це тимчасовий дискомфорт, який зазвичай минає за декілька днів. З правильним підходом його можна пережити без серйозного стресу. Головне — не ігнорувати сигнали організму.

Які країни світу переводять годинники на літній час

Системи переведення на “ літній ” та “зимовий” час наразі у світі дотримується 60 держав. Зокрема, це країни Європи та більшість штатів США, Канада, Ізраїль. Однак дати переведення стрілок бувають різними. У 2019 році Європарламент підтримав рішення про скасування переведення годинників з 2021 року, проте ці плани досі не реалізовані.

Насправді кожна країна ЄС мала б сама вирішувати, за яким часом — зимовим чи літнім — їй краще жити. Наразі більшість країн Європи, так само як і Україна, переводять годинники у березні та жовтні кожного року. Серед них Італія, Іспанія, Франція, Польща, Німеччина, Нідерланди, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія та інші.

Близько 140 країн світу або ніколи не користувалися сезонним часом , або відмовилися від такої практики. В Азії та Африці годинники переважно не переводять. Відмовилися від переходу на літній час Японія, Китай, Індія, Сінгапур, Казахстан, Киргизія, Таджикистан, Узбекистан, Вірменія, Абхазія, Азербайджан.

У світовій практиці використовують терміни «стандартний» та «літній» час. Європа та Південна Америка назву «літній» час застосовують до будь-якого сезонного зміщення на годину вперед, незалежно від термінів і тривалості. Країни Північної Америки, Австралії та Нової Зеландії використовують термін standard, а у період дії літнього часу замінюють його на daylight (денне світло – з англ.).

Перехід на літній час — це не лише про фізичну адаптацію організму, а й про чудовий шанс перезавантажити свій щоденний ритм із більш позитивним настроєм. Правильний підхід до змін у режимі дня допоможе вам почуватися краще і легше пережити цей період. Бережіть своє здоров’я і не забувайте про важливість відпочинку та гарного настрою!

Фото Валерія Кравченка та з відкритих джерел.

Раніше ми писали : Перехід на літній час в Україні: чи змінилася процедура у 2026 році.

Дніпровські