Без сну і на прильотах: історія патрульного поліцейського з Дніпра Патрульні поліцейські Дніпра щодня виїжджають на десятки викликів - від дорожньо-транспортних пригод до місць ворожих обстрілів. Патрульний поліцейський Едуард Євдаха…

03 квітня 2026 р. 20:43

03 квітня 2026 р. 20:43

Патрульні поліцейські Дніпра щодня виїжджають на десятки викликів - від дорожньо-транспортних пригод до місць ворожих обстрілів. Патрульний поліцейський Едуард Євдаха розповідає, як почалася його служба, якими були перші години повномасштабної війни та як поліцейські працюють на місцях прильотів. Про морально важкі виїзди, перші дні без сну та головну підтримку вдома - дивіться у сюжеті “Дніпра Оперативного” .

Служити та допомагати людям - шлях, який патрульний поліцейський Едуард Євдаха обрав ще у дитинстві. До лав Національної поліції він прийшов, надихнувшись прикладом батька - колишнього співробітника поліції.

Патрульні щодня отримують десятки викликів - від дорожньо-транспортних пригод до конфліктів чи крадіжок. Саме такими були більшість викликів до початку повномасштабної війни.

«Ще до початку повномасштабної це були виклики такого плану, як хуліганство, конфлікти, крадіжки з магазинів, дуже багато ДТП. Але вже під час повномасштабної більше викликів йде по прильотах, і морально важкувато приїжджати на такі виклики, бачити все це», - розповідає патрульний.

Перші години повномасштабного вторгнення Едуард пам’ятає дуже добре. У ніч з 23 на 24 лютого 2022 року поліцейських підняли по тривозі.

«О 12 ночі нас підняли по тривозі. Було повідомлення, що всім треба зібратися на управлінні з речами. Це була так звана “тривожна валіза”. Я сказав дружині, щоб вона не турбувалась - вона на той момент була на восьмому місяці вагітності. Забрав речі і поїхав», - згадує він.

Перші дні війни були надзвичайно складними - патрульні майже не спали і постійно виїжджали на допомогу людям.

«Перші часи ми взагалі не розуміли, що відбувається. Почали працювати сирени, були перші прильоти. Дуже тяжко морально. Ми більше ніж дві доби не спали взагалі - постійно працювали, їздили і допомагали людям, хто того потребував», - говорить Едуард.

Під час перших обстрілів діяти доводилося майже інтуїтивно.

«Перші емоції - це була розгубленість. Деякі люди кричали, були поранені, комусь потрібна була психологічна допомога. Але ми взяли себе в руки і почали працювати: бігли до місця прильоту, питали у людей, чи є ще хтось під завалами, кому потрібна допомога. Починали евакуацію - дітей виносили першими», - розповідає поліцейський.

Зараз, каже Едуард, робота служб стала значно більш злагодженою - з’явився чіткий алгоритм дій під час обстрілів. Одним із найважчих для нього став виїзд на місце влучання у багатоповерхівку на проспекті Перемоги.

«Під час прильоту в багатоповерхівку тоді було дуже важке емоційне становище, тому що багато тіл діставали разом із рятувальниками з-під завалів. Багатьом людям була потрібна термінова медична допомога», - згадує патрульний.

Попри складну службу, Едуард знаходить сили завдяки родині. Його син народився вже під час війни - у квітні 2022 року. Саме родина допомагає йому відновлюватися після важких змін.

«Мій антистрес сидить вдома і чекає мене 24/7 - це малий Макс і дружина Галина», - усміхається поліцейський.

Батьки поліцейського нині залишаються у Нікополі - рідному місті, яке щодня перебуває під ворожими обстрілами.

«Батьки зараз у Нікополі. Там теж постійні обстріли. Зв’язку практично немає. Коли з’являється - телефонуємо, спілкуємось, підтримуємо один одного», - розповідає він.

Попри небезпеку та складні умови війни, патрульні продовжують щодня виконувати свою роботу - допомагати людям і першими приїжджати туди, де потрібна допомога.

Раніше патрульна з Дніпра Анна Кардашова розповіла, як змінилася специфіка роботи патрульних після повномасштабного вторгнення.

Дніпровські